7. Охарактеризувати діагностичні технології керування індивідуальним здоров'ям

Діагностичні технології керування індивідуальним здоров'ям передбачають:

• Характеристику керованого об'єкта (діагностика здоров'я)

• Складання програми керування (оздоровлення) і її реалізацію;

• Оцінку адекватності та ефективності (зворотний зв'язок).

При діагностиці індивідуального здоров'я повинні враховуватися::

1. Фізичний стан стан здоров'я

• фізичний розвиток (антропометричні дані, калиперометрия);

• функціональний стан і функціональні резерви організму (проведення функціональних навантажувальних проб);

• фактори ризику захворюваності, стресостійкість і ін.;

2. Психоемоційні особливості

• психоемоційний стан (тривожність, самопочуття, активність, настрій);

• цілі, які людина ставить перед собою при початку оздоровчого процесу (мотивація);

3. Особистісні особливості людини

• анамнез (досвід попередніх занять в області оздоровлення);

• індивідуальний стиль життя;

• рівень освіти;

4. Духовний стан людини, його культурний рівень;

5. Соціальне і екологічне оточення людини.

При визначенні індивідуальних критеріїв існують два альтернативних підходи:

1. Традиційний підход – його завданням є досягнення всіма людьми однакового поводження, що вважається правильним: відмову від паління й вживання алкоголю, підвищення рухової активності, обмеження споживання з їжею насичених жирів і повареної солі, збереження маси тіла в рекомендуються границах, що.

2. В альтернативному підході в якості здорового розглядається такий стиль поводження, який приводить людину до бажаної тривалості та необхідної якості життя. З огляду на те, що всі люди різні, і підбор оздоровчих заходів повинен базуватися на індивідуальному науково обґрунтованому підході.

29. Пояснити суть методики діагностики соціально-психологічної адаптації осіб похилого віку Д. Роджерса і Р. Даймонда

Ця методика належить до класу опитувальних методик.. Серед питань містяться вислови щодо людини, про його спосіб життя: переживання, думки, звички, стиль поведінки. Прочитавши чи прослухавши чергове висловлювання опитування випробовуваний повинен оцінити, якою мірою це висловлювання може стосуватися щодо нього за шести- бальної шкалою:

" 0 " -це на зовсім не належить;

" 2 " - сумніваюся, що це можна віднести до мене;

" 3 " - вагаюся віднести це до себе;

" 4 " - це, схоже, прямо мене але немає впевненості;

" 5 " -це на мене, схоже;

" 6 " –безсумнівно це про мене;

Потім підраховується інтегральний показник " адаптації ", куди входять результати за двома шкалами: a) адаптивність (34 висловлювання) ;b) дезадаптивность (34 висловлю-вання). За підсумками аналізу результатів виділяється три групи піддослідних:

1. Пенсіонери із високим рівнем адаптації (група А)

- показник адаптації від 66 до 72 балів.

2. Пенсіонери із середнім рівнем адаптації (група В)

- значення показника адаптації від 49 до 65 балів.

3. Пенсіонери з низьким рівнем адаптації (група С)

- значення показника адаптації від 38 до 48 бал