2. Розрахунок протирадіаційного захисту сховища

Згідно з п. 6.1 ДБН огороджуючі конструкції сховища повинні забезпечувані ослаблення радіаційного впливу до допустимих норм.

Ступінь ослаблення радіаційного впливу виступаючими над поверхнею землі стінами. і перекриттями сховища визначається за формулою:

де А – потрібна ступінь ослаблення відповідно до класу сховища.

Сховища 1 класу послабляють радіаційний вплив не менше ніж у 5000 разів, сховища 2 класу - не менше ніж у 3000 разів, сховища 3 класу - не менше ніж у 2000 разів, сховища 4 класу - не менше ніж у 1000 разів.

- коефіцієнт ослаблення дози гама-випромінювання перешкодою із i- шарів матеріалу, дорівнює добутку значень К, для кожного шару;

- коефіцієнт ослаблення дози нейтронів перешкодою із і-шарів матеріалу, що дорівнює добутку значень А, для кожного шару;

- коефіцієнт умов розташування сховища. що враховує зниження дози проникаючої радіації в забудові і послаблення радіації наземною частиною будівлі.

Оскільки товщина бетонного перекриття сховища 20 см, а шару грунту на ньому 60 см, то за табл. 26 ДБН:

• для бетону: К_у = 5,3 , К_n = 23 ;

• для ґрунту:К_у = 68, К_n = 2200.

Тоді К_у = 5,3*68 = 360,4, К_п = 23*2200 =50600 .

Коефіцієнт умов розташування сховища за табл.27 і 27а складає:

Отже:

Таким чином, за своїми захисними властивостями сховище належить до 3 класу.

2. Аналіз хімічної обстановки і розрахунок можливих втрат населення у зоні зараження території сильно діючими ядучими речовинами(сдяр)

Варіант№5

. .

.

Напрям вітру Пд-Сх.

m = 2 тон.

Речовина – сірководень, місцевість – відкрита, висота 1 м.

Розв’язання

1) Визначаємо СВСП (ступінь вертикальної стійкості повітря) обчислюючи:

За вказаної умови СВСП характеризується як інверсія.

2) За даними таблиці 3, визначаємо глибину Г поширення хмари зараженого повітря із ураж. концентрацією СДЯР при швидкості вітру та з урахуванням поправочного коефіцієнта Г = 3,8*0,6=2,28км.

3) Обчислюємо площу зони можливого зараження первинною або вторинною хмарою СДЯР, при цьому значення множника беремо рівним у відповідності із данними табл.1:

км²

4) Обчислюємо площу зони прогнозованого (фактичного) зараження, при цьому поширення зараженого повітря беремо як найбільше при такого роду прогнозування t=4години, коеф. К=0,081 із таблиці 2 для СВСП – інверсія.

км²

5) Наносимо зону можливого зараження на план місцевості, враховуючи, що при швидкості вітру від 0 м/с до 3 м/с вона має вигляд кола (кут ), радіус кола дорівнює Г = 7,5км, а зона фактичного зараження має форму еліпса, витягнутого за напрямом вітру із пд.-зх. на пн.-сх. Точка О – місце знаходження джерела зараження.

Рис. Зона можливого та фактичного зараження.

6) Розрахуємо можливі втрати місцевого населення. Користуючись таблицею 8. За умови, що люди знаходяться на відкритій місцевості та не мають засобів хім.захисту. Можливі втрати 90..100%, зі щільністью 81 особа на кв.км.

_осіб

7) Згідно із приміткою до таблиці 8, структура втрат місцевого населення при ураженні СДЯР виглядає так:

• Ураження легкого ступеня отримають 10…11 осіб (25% уражених)

• Ураження середнього і важкого ступеня 16…18 осіб (40% уражених)

• Ураження не сумісні із життям отримають 14…16 осіб (35% уражені)

8) Час вражаючої дії СДЯР Т, розраховується за емпіричною формулою

_години

Це саме той час, протягом якого збережеться хімічна небезпека.