8. Глосарій

Волонтерська робота на користь громади – це ініціатива, суть якої полягає в тому, що корпорація підтримує і заохочує своїх працівників добровільно працювати на користь місцевої громади та доброчинних акцій.

Доброчинний маркетинг – це зобов’язання фірми робити пожертви чи віддавати відсотки доходу на суспільно корисну справу, ґрунтуючись на обсягах збуту продукції.

Зацікавлена сторона (Стейкхолдер) - особа, громада або організація, яка зазнає впливу з боку підприємства або впливає на його діяльність. Зацікавлені сторони можуть бути внутрішніми (наприклад, працівни­ки) або зовнішніми (наприклад, клієнти, постачальники, акціонери, фі­нансисти, місцева громада).

Еко-аудит - застосування нефінансових екологічних крите­ріїв при ухваленні інвестиційного рішення.

Еко-ефективність - ідея про те, що вдосконалення спо­собів використання природних ресурсів може зменшити шкоду для до­вкілля та скоротити витрати.

Етика бізнесу - це сукупність етичних принципів і норм, якими повинна керуватися діяльність організацій та їх членів у сфері управління і підприємництва.

Етична торгівля - має на меті забезпечувати, щоб умо­ви в межах основних ланцюгів виробництва відповідали базовим міні­мальним стандартам і сприяли ліквідації найбільш важких форм екс­плуатації праці як, наприклад, дитяча та примусова праця і тяжка ро­бота за «голодну» зарплату. Критерії маркування, як правило, ґрунту­ються на положеннях основних конвенцій МОП.

Етичний аудит - застосування нефінансових, етичних критеріїв при ухваленні інвестиційного рішення.

Кодекс поведінки -формальне декларування ціннос­тей і практики ведення бізнесу компанії, а інколи й її постачальників. Кодекс є декларацією мінімальних стандартів разом із прилюдною обі­цянкою компанії їх дотримуватись та вимагати такого дотримання від підрядників, субпідрядників, постачальників та ліцензіатів. Це може бути досить непростий документ, що вимагає дотримання проголоше­них стандартів і пропонує складний механізм забезпечення виконання взятих обіцянок.

Консьюмеризм - організовані зусилля споживачів для забезпечення свого добробуту в умовах високотехнологічного суспільства масового споживання або соціальний рух, покликаний відстоювати права і повноваження покупців у відносинах із продавцями.

Корпоративне врядування - низка взаємин між керівництвом компанії, її правлінням, акціонерами та іншими зацікавленими сторонами. Корпоративне врядування також пропонує систему, за допомогою якої встановлюються цілі компанії та засоби досягнення тих цілей і визначається процес моніторингу виконавчої діяльності.

Корпоративне громадянство - стратегія бізнесу по взаємодії з суспільством з метою забезпечення ефективного та сталого розвитку і формування власної репутації як відповідального «корпоративного громадянина», повноправного учасника такого розвитку. У рамках цього підходу бізнес розглядається як ключовий учасник не тільки ринкових, але і інших суспільних відносин

Корпоративна соціальна відповідальність - це концепція залучення соціальних і екологічних на­прямків у діяльність бізнесу на засадах добровільності і взаємодії між усіма зацікавленими сторонами (групами впливу, стейкхолдерами).

Поняття «корпоративна соціальна відповідальність» (КСВ) не має усталеного універсального визначення. Як синоніми часто також засто­совуються терміни соціальна відповідальність бізнесу, корпоративне громадянство, корпоративна етика тощо. Наприклад, Соціальна відпо­відальність бізнесу (Social Responsible Business) – відповідальне став­лення будь-якої компанії до свого продукту або послуги, до споживачів, працівників, партнерів; активна соціальна позиція компанії, що поля­гає в гармонійному співіснуванні, взаємодії та постійному діалозі із сус­пільством, участі у вирішенні найгостріших соціальних проблем.

Корпоративний соціальний звіт - це публі­чний інструмент інформування акціонерів, співробітників, партнерів та всього суспільства про те, як та якими темпами компанія реалізує закладені у її місії або в планах стратегічного розвитку цілі стосовно економічної усталеності, соціального добробуту та екологічної стабіль­ності.

Корпоративний соціальний маркетинг – це засоби, застосовуючи які фірма підтримує розробку та/або проведення кампанії, спрямованої на зміни в поведінці людей, які приведуть до покращення життя, безпеки, захисту довкілля, суспільного добробуту. Зміна поведінки – це мета та очікуваний результат цих заходів.

Корпоративна філантропія – це прямі пожертви, які компанія віддає доброчинній організації чи на добру справу у формі грошових грантів, внесків та/або послуг. Це найбільш традиційна з усіх соціальних корпоративних ініціатив, яка довгий час була основним джерелом підтримки медичних, освітніх, культурних установ.

Маркетинг – це соціальний процес, спрямований на задоволення потреб і бажань індивідів і груп через створення та пропозицію маючих цінність товарів і послуг та обміну ними з іншими людьми.

Менеджер – це особа, яка займає постійну посаду, наділена повноваженнями і несе відповідальність у сфері організації певних видів діяльності.

Менеджмент — вид діяльності, спрямованої на досягнення певних передбачених цілей виробничо-господарською організацією (підприємством), яка функціонує в ринкових умовах, шляхом раціонального використання її матеріальних, трудових і фінансових ресурсів.

Оцінка впливу на навколишнє середовище -аналіз впливу бізнес-проекту або діяльності підприємства на навколишнє середовище.

Просування доброчинної акції – надання компанією коштів, товарів, послуг та інших корпоративних ресурсів з метою підвищення обізнаності та зацікавлення суспільства певною соціальною проблемою, допомоги у зборі коштів, залучення учасників і волонтерів.

Соціальні корпоративні ініціативи – основні заходи, які здійснює компанія задля підтримки суспільно корисних справ та виконання зобов’язань щодо корпоративної соціальної відповідальності.

Соціальний аудит - систематичне оцінювання соціально­го впливу організації відповідно до стандартів та очікувань.

Соціальний капітал -потенціал взаємного розуміння і довіри в даній громаді. Соціальний капітал є необхідною передумовою для співробітництва та організованої людської поведінки, зокрема й біз­несу. Соціальний капітал можна трансформувати, споживати або попов­нювати так само, як і фінансовий капітал.

Соціальне партнерство — це особливий тип відносин у соціально-трудовій сфері, який передбачає застосування різноманітних форм і методів погодження інтересів найманих працівників, роботодавців та їхніх представницьких органів унаслідок прагнення до спільних домовленостей, досягнення консенсусу, опрацювання і спільної реалізації заходів з різноманітних напрямів соціально-економічного розвитку.

Соціальне підприємництво — це бізнес, який переслідує переважно соціальні цілі, прибутки якого спрямовуються головним чином на саморозвиток, громадські справи чи на вирішення гострих суспільних проблем

Соціально-відповідальне інвестування - це процес прийняття інвестиційних рі­шень, коли враховуються в рамках традиційного фінансового аналізу соціальні та екологічні наслідки інвестицій. У його основі лежить ви­вчення та виокремлення об`єктів для інвестування компаній, що задово­льняють певним критеріям КСВ. Під якими розуміється відкрита та прозора ділова практика, що базується на етичних цінностях, повазі до своїх працівників, акціонерам, споживачам, а також турбота про довкілля.

Соціально-відповідальний маркетинг – це досягнення цілей діяльності фірми за умови урахування довгострокових інтересів споживача і суспільства на відміну від концентрації на їх одномоментному споживанні

Соціально-відповідальний підхід до ведення бізнесу – це вільний вибір, який робить корпорація, приймаючи бізнес-рішення або роблячи інвестиції, які підтримують соціальні ініціативи, спрямовані на підвищення добробуту громад чи захист довкілля.

Соціально-трудові відносини - відносини між працівником і роботодавцем, націлені на забезпечення високої якості трудового життя.

Сталий розвиток -пошук балансу між по­требами нинішнього покоління в економічному добробуті, сприятливо­му навколишньому середовищі та соціальному добробуті без шкоди для аналогічних потреб майбутніх поколінь.

Трудові відносини - відносини між роботодавцем і працівником, що виникли в результаті згоди між ними про виконання певної роботи останніми, зафіксованим в трудовому договорі.

Управління людськими ресурсами -це система технологій, методів, заходів впливу організації на своїх співро­бітників заради повного використання їхнього потенціалу та компетен­ції, щоб досягти організаційної мети діяльності.

Навчальне видання

Козин Лариса Володимирівна