Контрольнi запитання і завдання

1. Розкрийте змiст понять «лiс», «рослинний свiт», «лiсовi ресурси», «природнi рослиннi ресурси».

2. Охарактеризуйте режим власностi на лiси.

3. Який правовий режим окремих дерев, якi не входять до лiсового фонду України? Хто здiйснює управлiння ними?

4. На основi аналiзу норм Лiсового кодексу України визнач- те, у чому полягають вiдмiнностi в правовому режимi окре- мих категорiй лiсiв.

5. Дайте характеристику рiзновидiв використання лiсових ресурсiв.

6. Якi вiдмiнностi в режимi здiйснення постiйного та тимча- сового (довгострокового i короткострокового) користу- вання лiсами?

7. Чим посвiдчується право спецiального використання лi- сових ресурсiв?

8. Проаналiзуйте порядок i методику справляння плати за спецiальне лiсокористування.

¹ Зiбрання постанов Уряду України. — 1993. — № 11. — Ст. 226.

² Офiцiйний вiсник України. — 1999. — № 14.

9. Якими повноваженнями в галузi забезпечення охорони i рацiонального використання лiсiв надiлений Держав- ний комiтет лiсового господарства України?

10. Що включається в змiст лiсовпорядкування? На кого по- кладенi функцiї здiйснення лiсовпорядкування?

11. У чому полягає лiмiтування в галузi використання лiсiв?

12. Якi заходи охоплює охорона i захист лiсiв?

13. Якими нормативно-правовими актами слiд керуватися при визначеннi розмiрiв вiдшкодування шкоди, заподiя- ної знищенням чи пошкодженням лiсових насаджень?

Роздiл 13. ПРАВОВИЙ РЕЖИМ

Використання та охорони тваринного свiту

Анотація. Роздiл присвячений аналiзу правового режиму викорис− тання i охорони тваринного свiту. Вiн мiстить характеристику тва− ринного свiту як об’єкта правової охорони, його юридичних ознак, видiв об’єктiв тваринного свiту; вiдносин використання тваринного свiту (суб’єктiв, об’єктiв, змiсту, пiдстав виникнення i припинення); ви− дiв загального i спецiального використання об’єктiв тваринного свiту; основних функцiй управлiння в галузi використання i охорони тва− ринного свiту (облiку та ведення державного кадастру, монiторингу, розподiлу i перерозподiлу об’єктiв тваринного свiту, лiмiтування, дер− жавного контролю за охороною та рацiональним використанням тва− ринного свiту); системи правових вимог i заходiв охорони тваринного свiту; видiв та порядку застосування юридичної вiдповiдальностi за порушення в цiй галузi.

Ключовi поняття: державний кадастр тваринного свiту; державний контроль в галузi використання i охорони тваринного свiту; загальне використання об’єктiв тваринного свiту; лiмiтування в галузi викори− стання об’єктiв тваринного свiту; любительське i спортивне рибаль− ство; мисливство; об’єкти тваринного свiту; охорона тваринного свiту; полювання; право використання об’єктiв тваринного свiту; промисло− ве рибальство; рибальство; спецiальне використання об’єктiв тва− ринного свiту; такси нарахування розмiру стягнень; тваринний свiт; юридична вiдповiдальнiсть за порушення законодавства про тварин− ний свiт.

§ 1. Тваринний свiт як об’єкт правової охорони

I використання

Тваринний свiт є важливою частиною природних ба- гатств держави. Вiдносини в галузi охорони i використання тва- ринного свiту регулюється базовим Законом України «Про тва- ринний свiт»¹, який прийнятий в новiй редакцiї у 2001 р., та iн-

¹ Вiдомостi Верховної Ради України. — 2002. — № 14. — Ст. 97.

шими нормативно-правовими актами. Тваринний свiт, як i iншi природнi об’єкти, виконує екологiчну, економiчну та iншi функ- цiї, про якi, зокрема, йдеться в преамбулi Закону («тваринний свiт … є джерелом духовного i естетичного збагачення i вихо- вання людей, об’єктом наукових дослiджень, а також важливою базою для одержання промислової i лiкарських сировини, хар- чових продуктiв та iнших матерiальних цiнностей»).

Нормативне визначення поняття тваринного свiту в законо-

давствi України вiдсутнє. Закон України «Про тваринний свiт» дає лише перелiк об’єктiв тваринного свiту (ст. 3), якi пiдпада- ють пiд правову охорону цього Закону, а саме:

• дикi тварини — хордовi, в тому числi хребетнi (ссавцi, пта- хи, плазуни, земноводнi, риби та iншi) i безхребетнi (членисто- ногi, молюски, голкошкiрi та iншi) в усьому їх видовому i попу- ляцiйному рiзноманiттi та на всiх стадiях розвитку (ембрiони, яйця, лялечки тощо), якi перебувають у станi природної волi, утримуються у напiввiльних умовах чи в неволi;

• частини диких тварин (роги, шкiра тощо);

• продукти життєдiяльностi диких тварин (мед, вiск тощо). Охоронi також пiдлягають також нори, хатки, лiгва, мураш- ники, бобровi загати та iнше житло i споруди тварин, мiсця то- кування, линяння, гнiздових колонiй птахiв, постiйних чи тим- часових скупчень тварин, нерестовищ, iншi територiї, що є се-

редовищем їх iснування та шляхами мiграцiї.

Юридично значимi ознаки тваринного свiту як природного об’єкта i об’єкта екологiчного права в теорiї екологiчного права були сформульованi в науковiй лiтературi¹. Розглянемо їх з окре- мими доповненнями i уточненнями на основi аналiзу змiсту нор- мативних положень українського законодавства.

По-перше, до об’єктiв тваринного свiту не вiдносяться сiль- ськогосподарськi, свiйськi тварини. Як зазначено в ч. 2 ст. 1 За- кону України «Про тваринний свiт», вiдносини у галузi охорони, використання i вiдтворення сiльськогосподарських, свiйських тварин, а також дiяльнiсть, пов’язана з охороною i використан- ням залишкiв викопних тварин, регулюються вiдповiдним за- конодавством України. Слiд зауважити, що в Законi 1993 р. до

¹ Колбасов О. С. Право собственности на животный мир -- Развитие аграр- но-правовых наук. — М., 1980. — С. 58—62.

об’єктiв тваринного свiту були вiднесенi залишки викопних тва- рин, якi виключенi з цього перелiку новим Законом, що є абсо- лютно виправдано, зважаючи на наступну ознаку, яка характе- ризує тваринний свiт як об’єкт екологiчного права.

По-друге, об’єкт тваринного свiту повинен знаходитися в живому станi. Тварина, що загинула, чи добута (вбита) люди- ною перестає бути частиною тваринного свiту, а її правовий режим не регулюється еколого-правовими нормами (зокре- ма, вона може вважатися «майном» в цивiльно-правовому ро- зумiннi).

По-третє, цi тварини повиннi бути складовою навколишньо- го природного середовища, знаходитись в станi природної волi. Допускається також можливiсть вiднесення до об’єктiв еколо- гiчного права тварин, що утримуються у заповiдних умовах чи в iнших умовах, коли їх пересування обмежене, вони пiдгодову- ються штучно, але умови максимально наближенi до природ- них (у вольєрах, загонах тощо). В таких випадках тварини все одно не є повнiстю вiдiрваними вiд довкiлля.

Однак, у новiй редакцiї Закону України «Про тваринний свiт» об’єктами тваринного свiту i вiдповiдно правової охорони даного Закону визнано i тих диких тварин, що утримуються у напiввiльних умовах чи (тим бiльше) знаходяться в неволi. Слiд зазначити, що Закон України «Про тваринний свiт» (ст. 5), пiд- тверджуючи право власностi народу України на об’єкти тва- ринного свiту, допускає можливiсть їх передачi у державну, ко- мунальну i приватну власнiсть. Зокрема, у приватнiй власнос- тi згiдно з ст. 7 Закону можуть знаходитись об’єкти тваринного свiту, вилученi iз стану природної волi, розведенi (отриманi) у напiввiльних умовах чи в неволi або набутi iншим не забороне- ним законом шляхом. За загальним правилом, власники вправi будь-як розпоряджатись об’єктами своєї власностi, але оскiль- ки цi об’єкти є особливими, перебувають пiд охороною держа- ви, то статтi 7, 8 Закону встановлюють можливiсть обмеження, припинення права власностi на об’єкти тваринного свiту, на- приклад у випадку жорстокого поводження з ними тощо. В час- тинi 6 ст. 5 передбачено, що об’єкти тваринного свiту в Украї- нi знаходяться пiд охороною держави незалежно вiд права влас- ностi на них. Тому визнання в якостi об’єкта охорони тварин, що знаходяться у неволi, з одного боку — не збiгається з теоретич-

ними ознаками тваринного свiту як природного об’єкта, а з iн- шого — дозволяє забезпечити ширшi можливостi його охорони i збереження.

По-четверте, об’єктом охорони в Українi є тiльки дикi тва- рини, що перебувають в межах її територiї або належать до при- родних багатств її континентального шельфу та виключної (мор- ської) економiчної зони. Об’єкти тваринного свiту (птахи, звi- рi) рухливi, а тому можуть перемiщатись в просторi, покидаючи чи навпаки проникаючи на територiю України. Щодо правово- го режиму приналежностi об’єктiв тваринного свiту хотiлося б звернути увагу на наступне. Вiдповiдно до ч. 2 ст. 5 Закону Укра- їни «Про тваринний свiт» об’єкти тваринного свiту, якi пере- бувають у станi природної волi i знаходяться в межах територiї України, її континентального шельфу та виключної (морської) економiчної зони, є об’єктами права власностi Українського на- роду. Разом з тим вiдповiдно до ст. 4 Закону України «Про ви- ключну (морську) економiчну зону України»¹ та Указу Прези- дiї Верховної Ради СРСР «Про континентальний шельф»² Укра- їна має сувереннi права щодо розвiдки, розробки i збереження природних ресурсiв (зокрема, живих). Це пiдтверджується i ви- знаними мiжнародними нормами, а тому поширення права влас- ностi Українського народу на цi об’єкти не вiдповiдає спецiаль- ному регулюванню даного виду вiдносин.

По-п’яте, до об’єктiв тваринного свiту, що пiдлягають само- стiйному правовому регулюванню i охоронi належать лише тi, що є самостiйними матерiальними об’єктами Наприклад, не є самостiйним об’єктом охорони мiкроорганiзми, якi є невiд’ємною частиною ґрунтiв. Вони не можуть бути вiдокремленнi вiд ґрун- ту, не можуть бути iндивiдуалiзованi, а вiдповiдно i не склада- ють самостiйного об’єкта регулювання законодавства про тва- ринний свiт.

За прикладом правового регулювання iнших природних об’єктiв та їх ресурсiв Закон України «Про тваринний свiт» ви- дiляє перелiк об’єктiв тваринного свiту, що вiдносяться до при- родних ресурсiв загальнодержавного значення: дикi тварини, якi перебувають у станi природної волi в межах територiї України,

¹ Вiдомостi Верховної Ради України. — 1995. — № 21. — Ст. 152.

² Ведомости Верховного Совета СССР. — 1969. — № 34. — Ст. 308.

її континентального шельфу та виключної (морської) економiч- ної зони, iншi об’єкти тваринного свiту, на якi поширюється дiя цього Закону i якi перебувають у державнiй власностi, а також об’єкти тваринного свiту, що у встановленому законодавством порядку набутi у комунальну або приватну власнiсть i визнанi об’єктами загальнодержавного значення. Однак, на вiдмiну вiд iнших поресурсових кодексiв, чiткого подiлу на природнi ресур- си загальнодержавного i мiсцевого значення Закон України «Про тваринний свiт» не мiстить.