§ 3. Функцiї державного управлiння

в галузi використання i охорони вод

Державне управлiння в галузi використання i охорони вод здiйснюють Кабiнет Мiнiстрiв України, Рада мiнiстрiв Авто- номної Республiки Крим, мiсцевi державнi адмiнiстрацiї, а також органи мiсцевого самоврядування (органи загального управлiн- ня). Органами спецiального управлiння в цiй галузi є Мiнiстер- ство охорони навколишнього природного середовища України, Державний комiтет України по водному господарству (Поло- ження про Державний комiтет України по водному господар- ству затверджене Указом Президента України вiд 14.07.2000 р.¹).

До основних функцiй державного управлiння в галузi вико-

ристання i охорони вод належать такi:

1. Планування i програмування. Вiдповiдно до ст. 12 Водно- го кодексу України державнi, цiльовi, мiждержавнi та регiональ- нi програми використання i охорони вод та вiдтворення водних ресурсiв розробляються з метою здiйснення цiлеспрямованої i ефективної дiяльностi щодо задоволення потреб населення i га- лузей економiки у водi, збереження, рацiонального використан- ня i охорони вод, запобiгання їх шкiдливiй дiї. Як зазначалося, в Українi на сьогоднi прийнято ряд загальнодержавних програм, що спрямованi в першу чергу на захист водних ресурсiв вiд за- бруднення i виснаження, забезпечення якiсного водопостачан- ня населення.

2. Державний облiк вод. Вiдповiдно до ст. 24 Водного кодек- су України завданням державного облiку вод є встановлення вiдомостей про кiлькiсть i якiсть вод, а також даних про водоко- ристування, на основi яких здiйснюється розподiл води мiж во- докористувачами та розробляються заходи щодо рацiонально- го використання i охорони вод та вiдтворення водних ресурсiв. Водним кодексом передбачено здiйснення державного облiку во- докористування шляхом подання водокористувачами звiтiв про водокористування до державних органiв водного господарства за встановленою формою; державного облiку поверхневих вод, який здiйснюється спецiально уповноваженим центральним ор- ганом виконавчої влади з питань гiдрометеорологiї шляхом про-

¹ Офiцiйний вiсник України. — 2000. — № 29.

ведення постiйних гiдрометричних, гiдрохiмiчних спостережень за кiлькiсними i якiсними характеристиками поверхневих вод; державного облiку пiдземних вод, який здiйснюється спецiаль- но уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань геологiї та використання надр шляхом спостережень за кiлькiсними i якiсними характеристиками пiдземних вод. З ме- тою систематизацiї даних державного облiку вод та визначення наявних для використання водних ресурсiв складається держав- ний водний кадастр. Постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 8.04.1996 р. затверджений Порядок ведення державного вод- ного кадастру¹. Вiдповiдно до п. 2 Порядку державний водний кадастр являє собою систематизований звiд вiдомостей про по- верхневi, пiдземнi, внутрiшнi морськi води та територiальне мо- ре; обсяги, режим, якiсть i використання вод; водокористувачiв (крiм вторинних). До державного водного кадастру включаються також вiдомостi про водогосподарськi об’єкти, що забезпечують використання води, очищення та скид зворотних вод, а саме: споруди для акумуляцiї та регулювання поверхневих i пiдзем- них вод; споруди для забору та транспортування води; споруди для скиду зворотних вод; споруди, на яких здiйснюється очист- ка зворотних вод (з оцiнкою їх ефективностi).

3. Державний монiторинг вод. З метою забезпечення зби- рання, обробки, збереження та аналiзу iнформацiї про стан вод, прогнозування його змiн та розроблення науково обґрунтова- них рекомендацiй для прийняття управлiнських рiшень у галу- зi використання i охорони вод та вiдтворення водних ресур- сiв здiйснюється державний монiторинг вод (ст. 21 Водного ко- дексу України). Постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 20.07.1996 р. затверджений Порядок здiйснення державного мо- нiторингу вод². До об’єктiв державного монiторингу вод нале- жать: поверхневi води (природнi водойми (озера), водотоки (рiч- ки, струмки), штучнi водойми (водосховища, ставки), канали та iншi воднi об’єкти); пiдземнi води та джерела; внутрiшнi морсь- кi води та територiальне море; виключна (морська) економiчна зона України; джерела забруднення вод, включаючи зворотнi води, аварiйнi скидання рiдких продуктiв i вiдходiв, втрати про-

¹ Зiбрання постанов Уряду України. — 1996. — № 10. — Ст. 22.

² Там само. — 1996. — № 15. — Ст. 403.

дуктiв i матерiалiв при видобуваннi корисних копалин у межах акваторiй поверхневих вод, внутрiшнiх морських вод, терито- рiального моря i виключної (морської) економiчної зони Украї- ни та дампiнг вiдходiв, води поверхневого стоку iз сiльськогос- подарських угiдь, фiльтрацiю забруднюючих речовин з техно- логiчних водойм та сховищ, масовий розвиток синьо-зелених водоростей; надходження шкiдливих речовин з донних вiдкла- дiв (вторинне забруднення) та iншi джерела забруднення, щодо яких можуть здiйснюватися спостереження. До суб’єктiв держав- ного монiторингу вод належать Мiнприроди, Державна санiтар- но-епiдемiологiчна служба МОЗ, Держводгосп, Держжитлоко- мунгосп, їх органи на мiсцях, а також органiзацiї, що входять до сфери управлiння цих мiнiстерств i вiдомств. Результатом здiй- снення державного монiторингу вод є iнформацiя, у тому числi: первинна iнформацiя (данi спостережень), яку одержують су- б’єкти державного монiторингу вод внаслiдок спостережень; узагальненi данi, що стосуються певного промiжку часу або певної територiї; iндекси i комплекснi показники, одержанi вна- слiдок узагальнення за параметрами; оцiнки стану вод та дже- рел негативного впливу на нього; прогнози стану вод i його змiн; науково обґрунтованi рекомендацiї, необхiднi для прийняття рiшень.

4. Державна екологiчна експертиза, що здiйснюється в по- рядку визначеному Законом України «Про екологiчну експер- тизу» з метою забезпечення екологiчної безпеки пiд час розмi- щення, проектування i будiвництва нових i реконструкцiї дiючих пiдприємств, споруд та iнших об’єктiв, пов’язаних з використан- ням чи впливом на води.

5. Розподiл i перерозподiл водних ресурсiв, який здiйснюєть- ся у таких формах: надання водних об’єктiв у вiдособлене ко- ристування; видача дозволiв на спецiальне водокористування; вилучення водних об’єктiв; анулювання дозволiв¹. Ця функцiя була детально розглянута ранiше.

6. Лiмiтування в галузi використання вод. У ст. 1 Водного кодексу України визначенi поняття: лiмiт забору води — гранич- ний обсяг забору води з водних об’єктiв, який встановлюється в

¹ Екологiчне право. Особлива частина: Пiдручник для студ. юрид. вузiв i ф-тiв. —С. 353.

дозволi на спецiальне водокористування; лiмiт скиду забрудню- ючих речовин — граничний обсяг скиду забруднюючих речовин у поверхневi воднi об’єкти, який встановлюється в дозволi на спецiальне водокористування; лiмiт використання води — гра- ничний обсяг використання води, який встановлюється дозво- лом на спецiальне водокористування. Лiмiт забору води, лiмiт використання води та лiмiт скидання забруднюючих речовин встановлюються у дозволi на спецiальне водокористування. У разi настання маловоддя цi лiмiти можуть бути зменшенi спецi- ально уповноваженими державними органами без коригування дозволу на спецiальне водокористування. Наказом Мiнекоре- сурсiв України та Держводгоспу України вiд 30.03.2001 р. за- тверджений Порядок зменшення спецiально уповноваженими державними органами виконавчої влади лiмiтiв забору, викорис- тання води та скидання забруднюючих речовин у разi настання маловоддя¹.

7. Cтандартизацiя i нормування. Вiдповiдно до ст. 33 Ко-

дексу України про надра стандартизацiя i нормування в галузi використання i охорони вод та вiдтворення водних ресурсiв здiйснюються з метою забезпечення екологiчної i санiтарно-гi- гiєнiчної безпеки вод шляхом встановлення комплексу взаємо- пов’язаних нормативних документiв, якi визначають взаємопо- годженi вимоги до об’єктiв, що пiдлягають стандартизацiї i нор- муванню.

До комплексу нормативних документiв iз стандартизацiї в галузi використання i охорони вод та вiдтворення водних ре- сурсiв, як зазначає ст. 34 Водного кодексу України, входять до- кументи, якi мiстять: основнi положення; термiни та поняття, класифiкацiї; методи, методики та засоби визначення складу та властивостей вод; вимоги до збирання, облiку, обробки, збере- ження, аналiзу iнформацiї та прогнозування кiлькiсних i якiсних показникiв стану вод; вимоги щодо рацiонального використан- ня та охорони вод у галузевих стандартах та технiчних умовах на процеси, продукцiю i послуги; метрологiчнi норми, правила, вимоги до органiзацiї робiт; iншi нормативи iз стандартизацiї в цiй галузi.

¹ Офiцiйний вiсник України. — 2001. — № 15. — Ст. 676.

У систему нормативiв в галузi використання i охорони вод та вiдтворення водних ресурсiв входять:

а) екологiчний норматив якостi води водних об’єктi, який встановлюється для оцiнки екологiчного благополуччя водних об’єктiв та визначення комплексу водоохоронних заходiв та мiс- тить науково обґрунтованi значення концентрацiй забруднюю- чих речовин та показники якостi води (загальнофiзичнi, бiоло- гiчнi, хiмiчнi, радiацiйнi). Вiн розробляється i затверджується Мiнприроди України i МОЗ України (ст. 37 Водного кодексу України);

б) нормативи екологiчної безпеки водокористування, якi вста- новлюються для оцiнки можливостей використання води з вод- них об’єктiв для потреб населення та галузей економiки. Ними є: гранично допустимi концентрацiї речовин у водних об’єктах, вода яких використовується для задоволення питних, госпо- дарсько-побутових та iнших потреб населення; гранично допус- тимi концентрацiї речовин у водних об’єктах, вода яких вико- ристовується для потреб рибного господарства; допустимi кон- центрацiї радiоактивних речовин у водних об’єктах, вода яких використовується для задоволення питних, господарсько-побу- тових та iнших потреб населення. Нормативи екологiчної без- пеки водокористування розробляються i затверджуються: МОЗ України та Нацiональною комiсiєю з радiацiйного захисту насе- лення України — для водних об’єктiв, вода яких використову- ється для задоволення питних, господарсько-побутових та iнших потреб населення; спецiально уповноваженим центральним ор- ганом виконавчої влади з питань рибного господарства — для водних об’єктiв, вода яких використовується для потреб рибно- го господарства. Вони вводяться в дiю за погодженням з Мiн- природи України (ст. 36 Водного кодексу України);

в) нормативи гранично допустимого скидання забруднюю- чих речовин, якi встановлюються з метою поетапного досягнен- ня екологiчного нормативу якостi води водних об’єктiв (ст. 38 Водного кодексу України). Постановою Кабiнету Мiнiстрiв Укра- їни вiд 11.09.1996 р. затверджений Порядок розроблення i за- твердження нормативiв гранично допустимого скидання забруд- нюючих речовин та перелiк забруднюючих речовин, скидання яких нормується;

г) галузевi технологiчнi нормативи утворення речовин, що скидаються у воднi об’єкти, якi встановлюються для оцiнки еко- логiчної безпеки виробництва, тобто нормативи гранично допу- стимих концентрацiй речовин у стiчних водах, що утворюються в процесi виробництва одного виду продукцiї при використаннi однiєї i тiєї ж сировини. Вони затверджуються вiдповiдними мi- нiстерствами i вiдомствами за погодженням з Мiнприроди Укра- їни (ст. 39 Водного кодексу України);

д) технологiчнi нормативи використання води, а саме: поточ- нi технологiчнi нормативи використання води — для iснуючо- го рiвня технологiй; перспективнi технологiчнi нормативи ви- користання води — з урахуванням досягнень на рiвнi передових свiтових технологiй, якi встановлюються для оцiнки та забезпе- чення рацiонального використання води у галузях економiки. Технологiчнi нормативи використання води розробляються та затверджуються вiдповiдними мiнiстерствами i вiдомствами за погодженням з Мiнприроди України (ст. 39 Водного кодексу України). Зокрема, наказом Держжитлокомунгоспу України вiд 17.02.2004 р. затвердженi Технологiчнi нормативи використан- ня питної води на пiдприємствах водопровiдно-каналiзацiйного господарства України¹.

8. Державний контроль в галузi використання i охорони вод. Як передбачає ст. 19 Водного кодексу України, державний конт- роль за використанням i охороною вод та вiдтворенням водних ресурсiв здiйснюється Кабiнетом Мiнiстрiв України, державни- ми органами охорони навколишнього природного середовища, iншими спецiально уповноваженими державними органами вiд- повiдно до законодавства України. Функцiї контролю здiйсню- ють органи Мiнприроди України, а саме дiюча в його складi Дер- жавна екологiчна iнспекцiя (Положення про неї затверджено по- становою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 17.11.2001 р. в редакцiї постанови вiд 16.06.2004 р.²), iншi спецiальнi пiдроздiли Мiнпри- роди України: Державна екологiчна iнспекцiя Азовського моря (Положення затверджене наказом Мiнприроди вiд 06.12.2006 р.), Державна Азово-Чорноморська екологiчна iнспекцiя (Положен- ня затверджене наказом Мiнприроди вiд 06.12.2006 р.), Держав-

¹ Офiцiйний вiсник України. — 2004. — № 49. — Ст. 3251.

² Там само. — 2004. — № 24. — Ст. 1589.

на екологiчна iнспекцiя з охорони довкiлля Пiвнiчно-Захiдного регiону Чорного моря (Положення затверджене наказом Мiн- природи вiд 6.12.2006 р.); органи Держводгоспу України (нака- зом Держводгоспу України вiд 29.01.2001 р. затверджене Поло- ження про здiйснення органами Держводгоспу України контро- лю за охороною, рацiональним використанням та вiдтворенням водних ресурсiв¹); органи МОЗ України та iншими.