§ 1. Води як об’єкт правової охорони I використання

Вода, воднi об’єкти, воднi ресурси — однi з важливих компонентiв навколишнього природного середовища, необхiд- на умова життєдiяльностi людини. Води, крiм того, найпошире- нiший природний об’єкт. Вода покриває понад 70 % поверхнi

Землi i утворює її геологiчну оболонку — гiдросферу. Як зазначе- но в преамбулi Водного кодексу України, усi води (воднi об’єкти) на територiї України є нацiональним надбанням народу Украї- ни, однiєю з природних основ його економiчного розвитку i со- цiального добробуту. Воднi ресурси забезпечують iснування лю- дей, тваринного i рослинного свiту i є обмеженими та уразливи- ми природними об’єктами.

Вода виконує екологiчнi, економiчнi, культурно-оздоровчi функцiї. Екологiчна функцiя води виявляється в забезпеченнi життєдiяльностi людини, iснування та розвитку рослинного i тваринного свiту. Вода входить до складу клiтин людини, тва- рин i рослин. Культурно-оздоровча функцiя води проявляється у використаннi водних об’єктiв як мiсця i засобу вiдпочинку, туризму, рибальства, санаторно-курортного лiкування, органi- зацiї територiй та об’єктiв природно-заповiдного фонду. Еконо- мiчна функцiя виявляється у її здатностi бути ресурсом проми- слового виробництва та iншого господарського використання¹. На вирiшення окремих питань охорони водних об’єктiв, забез- печення сталого водопостачання спрямованi ряд загальнодер- жавних програм, прийнятих в Українi: Нацiональна програма екологiчного оздоровлення басейну Днiпра та полiпшення якос- тi питної води (1997 р.)², Загальнодержавна програма охорони та вiдтворення довкiлля Азовського i Чорного морiв (2001 р.)³, Загальнодержавна програма розвитку водного господарства (2002 р.)⁴, Загальнодержавна програма «Питна вода України» на 2006—2200 роки (2005 р.)⁵.

Водне законодавство України складається з Водного ко- дексу України, прийнятого 6.06.1995 р., та iнших законiв i пiд- законних нормативно-правових актiв, що регулюють воднi вiд- носини.

Стаття 1 Водного кодексу України дає визначення термi- на «води». Води — це усi води (поверхневi, пiдземнi, морськi), що

¹ Екологiчне право України. Академiчний курс: Пiдручник - За заг. ред.

Ю. С. Шемшученка. — К., 2005. — С. 428—429.

² Вiдомостi Верховної Ради України. — 1997. — № 41. — Ст. 279; № 42. —

Ст. 280.

³ Там само. — 2001. — № 28. — Ст. 135.

⁴ Там само. — 2002. — № 25. — Ст. 172.

⁵ Там само. — 2005. — № 15. — Ст. 243.

входять до складу природних ланок кругообiгу води. Виходячи зi змiсту даного визначення слiд звернути увагу, що цей термiн характеризує воду не просто як речовину iз певним хiмiчним складом, а як особливий природний ресурс. Води є об’єктом правової охорони, якщо вони входять до складу природних ла- нок кругообiгу води, а тому не пiдпадають пiд дiю цього закону води, вилученi iз природного стану (наприклад, вода у якiй-не- будь мiсткостi, посудинi). До вод, якi є об’єктом регулювання в цьому випадку, не вiдноситься i та вода, яка хоч i знаходиться в природному середовищi, але не є самостiйним природним бла- гом, а виступає структурним елементом iнших природних об’єк- тiв (атмосферна волога, вологiсть ґрунту, вода, що входить в ор- ганiзми рослин чи тварин). У цiй же статтi дається визначення поняття «водний об’єкт» — це природний або створений штучно елемент довкiлля, в якому зосереджуються води (море, рiчка, озе- ро, водосховище, ставок, канал, водоносний горизонт).

Вiдповiдно до ст. 6 Водного кодексу України воднi об’єкти є власнiстю народу України i надаються тiльки у користування. Народ України здiйснює право власностi на води через Верхо- вну Раду України, Верховну Раду АРК, мiсцевi ради. Окремi повноваження можуть надаватися вiдповiдним органам держав- ної виконавчої влади. Разом з тим вiдповiдно до ч. 2 ст. 59 Зе- мельного кодексу України громадянам та юридичним особам за рiшенням органiв мiсцевого самоврядування та органiв ви- конавчої влади можуть безоплатно або за плату передаватись у власнiсть замкненi природнi водойми загальною площею до 3 гектарiв у складi угiдь селянських, фермерських та iнших гос- подарств.

Усi води на територiї України становлять її водний фонд, до складу якого згiдно ст. 3 Водного кодексу України належать:

• поверхневi води: природнi водойми (озера), водотоки (рiч- ки, струмки), штучнi водойми (водосховища, ставки i канали), iншi воднi об’єкти;

• пiдземнi води та джерела;

• внутрiшнi морськi води та територiальне море.

Усi води можна подiляти на пiдземнi та поверхневi. Води пiдземнi — води, що знаходяться нижче рiвня земної поверхнi в товщах гiрських порiд верхньої частини земної кори в усiх фi- зичних станах (ст. 1 Водного кодексу). Води поверхневi — води

рiзних водних об’єктiв, що знаходяться на земнiй поверхнi (ст. 1 Водного кодексу).

Стаття 5 Водного кодексу подiляє всi воднi об’єкти на два види: воднi об’єкти загальнодержавного значення i воднi об’єкти мiсцевого значення.

До водних об’єктiв загальнодержавного значення вiдно- сяться:

• внутрiшнi морськi води та територiальне море;

• пiдземнi води, якi є джерелом централiзованого водопо- стачання;

• поверхневi води (озера, водосховища, рiчки, канали), що знаходяться i використовуються на територiї бiльш як однiєї областi, а також їх притоки всiх порядкiв;

• воднi об’єкти в межах природно-заповiдного фонду за- гальнодержавного значення, а також вiднесенi до категорiї лiку- вальних.

До водних об’єктiв мiсцевого значення вiдносяться:

• поверхневi води, що знаходяться i використовуються на територiї однiєї областi i якi не вiднесенi до водних об’єктiв за- гальнодержавного значення;

• пiдземнi води, якi не можуть бути джерелом централiзо- ваного водопостачання.

Наказом Державного комiтету України по водному госпо- дарству вiд 03.06.97 р. затверджено Перелiк рiчок та водойм, що вiднесенi до водних об’єктiв мiсцевого значення¹.

Воднi об’єкти також можна подiляти на штучнi i природнi. Окремим видом виступають воднi об’єкти, вiднесенi до катего- рiї лiкувальних.

Рiзнi види вод (водних об’єктiв) мають вiдмiнний правовий режим, що вiдрiзняється в порядку надання їх в користування, режимi використання i охорони.