Роздiл 8. Юридична вiдповiдальнiсть за порушення еколого- правових норм

Анотація. У роздiлi дається характеристика iнституту юридичної вiд− повiдальностi за порушення екологiчного законодавства та її пiдстав. Вiн мiстить аналiз особливостей iнституту юридичної вiдповiдальнос− тi в екологiчному правi, iснуючих наукових пiдходiв до її розумiння, загальну характеристику видiв вiдповiдальностi за екологiчнi право− порушення та особливостей способiв визначення розмiрiв збиткiв у випадку вiдшкодування шкоди заподiяної порушенням еколого− правових вимог. Характеризується також пiдстава юридичної вiд− повiдальностi — екологiчне правопорушення: його поняття, ознаки, склад, види.

Ключовi поняття: адмiнiстративна вiдповiдальнiсть; дисциплiнарна вiдповiдальнiсть; екологiчне правопорушення; кримiнальна вiдпо− вiдальнiсть; склад екологiчного правопорушення; такси розрахунку розмiру збиткiв; цивiльно−правова вiдповiдальнiсть; юридична вiд− повiдальнiсть за екологiчнi правопорушення.

§ 1. Загальна характеристика юридичної вiдповiдальностi

За загальним правилом порушення правових норм, не виконання визначених ними приписiв тягне за собою засто- сування заходiв юридичної вiдповiдальностi. Порушення норм екологiчного права, заподiяння шкоди довкiллю теж передбачає застосування заходiв юридичної вiдповiдальностi. Юридична вiдповiдальнiсть є одним з основних елементiв правового забез- печення охорони довкiлля.

При характеристицi в загальнiй теорiї права видiв юридич- ної вiдповiдальностi традицiйно визначають такi основнi види як кримiнальну, адмiнiстративну, цивiльно-правову та iншi. В лi- тературi обґрунтовується iснування окремого виду вiдповiдаль- ностi — «екологiчної вiдповiдальностi», яка є складним соцiаль- ним та еколого-правовим iнститутом i iснує в двох формах: еколо- го-правовiй (юридична вiдповiдальнiсть) i еколого-економiчнiй (економiчна вiдповiдальнiсть). По-сутi, економiчна вiдповiдаль- нiсть — це платежi за використання природних ресурсiв, забруд-

нення довкiлля, якi вiдповiдний суб’єкт вносить в бюджет у безспiрному порядку в наперед визначених розмiрах¹. Однак бiльшiсть науковцiв при характеристицi названих вiдносин за- стосовують не поняття «екологiчна вiдповiдальнiсть», а форму- лювання «юридична вiдповiдальнiсть за порушення законодав- ства про охорону навколишнього природного середовища», «юри- дична вiдповiдальнiсть в галузi охорони навколишнього природ- ного середовища», «юридична вiдповiдальнiсть за екологiчнi правопорушення». До речi, роздiл ХV Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» називається

«Вiдповiдальнiсть за порушення законодавства про охорону нав- колишнього природного середовища». Така позицiя є достатньо обґрунтованою. Юридична вiдповiдальнiсть за екологiчнi пра- вопорушення передбачає застосування санкцiй кримiнального, адмiнiстративного, цивiльно-правового, дисциплiнарного харак- теру i не має особливих механiзмiв i заходiв впливу, якi б видi- ляли її в особливий, самостiйний вид. Певною мiрою особли- вим є застосування спецiальних такс i методик при вiдшкоду- ваннi шкоди, заподiяної об’єктам природи, що теж спонукає ряд вчених до визначення її специфiки i найменування «матерiаль- на вiдповiдальнiсть»². Однак застосування такс є лише особли- вим механiзмом цивiльно-правової вiдповiдальностi i не може бути достатньою пiдставою видiлення окремого виду — еколо- гiчно-правової вiдповiдальностi. Основною пiдставою для видi- лення самостiйного iнституту та правового механiзму — юридич- ної вiдповiдальностi за порушення законодавства про охорону довкiлля є вчинене суб’єктом дiяння, яке посягає на екологiч- ний правопорядок i заподiює шкоду об’єктам навколишнього при- родного середовища — екологiчне правопорушення. При цьому система екологiчних правопорушень охоплює порушення як у сферi охорони довкiлля в цiлому, так i щодо окремих природ- них об’єктiв i вiдповiдно регулюється нормами водного, земель- ного, надрового та iншого законодавства галузевого характеру. Таким чином, юридична вiдповiдальнiсть за екологiчнi пра- вопорушення є комплексним мiжгалузевим iнститутом екологiч- ного права i характеризується тим, що, по-перше, має особливу

¹ Петров В. В. Экологическое право России. — М., 1996. — С. 263—267.

² Кравченко С. Н. Материальная ответственность в системе охраны приро- ды. — К., 1981.

пiдставу — екологiчне правопорушення, а, по-друге, передбачає застосування санкцiй кримiнально-правового, адмiнiстративно- го, цивiльно-правового, дисциплiнарного характеру до осiб, що вчи- нили екологiчне правопорушення.

При аналiзi юридичної вiдповiдальностi в теорiї права видi- ляють її двохаспектне розумiння: позитивна (перспективна) та негативна (ретроспективна) юридична вiдповiдальнiсть. Анало- гiчна позицiя присутня i щодо юридичної вiдповiдальностi в га- лузi екологiчних вiдносин. Ретроспективна еколого-правова вiд- повiдальнiсть — це форма юридичної вiдповiдальностi в галузi екологiї, яка передбачена законодавством i застосовується за вже скоєнi екологiчнi правопорушення, неправомiрну дiю чи бездi- яльнiсть. Пiд активною (позитивною) вiдповiдальнiстю стосовно екологiчного права розумiють правомiрну екологічно спрямова- ну дiяльнiсть, яка передбачає виконання i дотримання юридич- но встановлених заходiв вiдповiдальностi наперед, за майбутнi негативнi наслiдки екологiчної дiяльностi, як компенсацiю за такi¹. Однак, як вiрно зазначається в лiтературi, позитивна вiд- повiдальнiсть — це загальносоцiальна вiдповiдальнiсть, яка не збiгається з юридичною як особливою правовою категорiєю, що склалася у зв’язку з необхiднiстю покарання порушникiв пра- вових вимог².

Вiд заходiв юридичної вiдповiдальностi слiд вiдрiзняти еко- номiчнi заходи впливу, зокрема збори за викиди i скиди забруд- нюючих речовин, якi якраз найбiльш часто включаються до за- ходiв позитивної юридичної вiдповiдальностi. Вони є елемен- том економiчного механiзму охорони довкiлля, мають iнше при- значення i суть в правовому механiзмi забезпечення охорони довкiлля. При чому у випадку сплати зборiв за перевищення лi- мiтiв викидiв i скидiв вiдбувається накладення економiчних за- ходiв впливу i юридичної вiдповiдальностi за порушення вста- новлених нормативiв. Як закрiплює ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», шкода, запо- дiяна внаслiдок порушення законодавства про охорону навко- лишнього природного середовища, пiдлягає компенсацiї, як пра-

¹ Тищенко Г. В. Екологiчне право: Навч. посiбник для студентiв юрид. вузiв та ф-тiв. — К., 2001. — С. 137—138.

² Шемшученко Ю. С., Мунтян В. Л., Розовский Б. Г. Юридическая ответ-

ственность в области охраны окружающей среды. — К., 1978. — С. 56.

вило, в повному обсязi без застосування норм зниження розмiру стягнення та незалежно вiд збору за забруднення навколишньо- го природного середовища та погiршення якостi природних ре- сурсiв. Збори як заходи економiчного впливу стягуються в без- спiрному порядку по наперед затверджених ставках, розмiрах, а вiдшкодування шкоди як захiд юридичної вiдповiдальностi здiйснюється тiльки в судовому порядку, на пiдставi факту пору- шення екологiчних норм виходячи з реально заподiяної шкоди. Власне юридична вiдповiдальнiсть у галузi охорони навколиш- нього природного середовища проявляється в застосуваннi до по- рушника еколого-правових вимог компетентними державними органами у встановленому законом порядку заходiв державно- владного характеру, що проявляються у позбавленнi, обмеженнi порушникiв певних особистих чи майнових благ. Пiд юридичною вiдповiдальнiстю за порушення екологiчного законодавства слiд розумiти вiдношення мiж державою в особi спецiально уповно- важених органiв у галузi охорони навколишнього природного се- редовища, правоохоронних органiв, iнших уповноважених суб’єк- тiв i особою (фiзичною чи юридичною), яка вчинила екологiчне правопорушення, по застосуванню до порушника вiдповiдного покарання. Сутнiсть такої вiдповiдальностi полягає в несприят- ливих для порушника екологiчних вимог наслiдках у межах, уста- новлених екологiчним законодавством за правопорушення в га-

лузi екологiї¹.

Вiдповiдальнiсть за екологiчнi правопорушення виконує ряд функцiй, що базуються на загальних функцiях юридичної вiдпо- вiдальностi:

• охоронну, що спрямована на забезпечення захисту, недо- торканностi прав та законних iнтересiв суб’єктiв екологiчних вiд- носин;

• компенсацiйну, спрямовану на вiдшкодування втрат при- родного середовища i шкоди, заподiяної здоров’ю людини;

• превентивну, що забезпечує попередження нових право- порушень та виховання у правопорушника i iнших осiб поваги до закону;

• каральну, що полягає у покараннi особи, яка вчинила еко- логiчне правопорушення.

¹ Екологiчне право України - За ред. А. П. Гетьмана, М. В. Шульги. — Хар- кiв, 2005. — С. 171.