0. Екологiчний монiторинг

Як функцiя управлiння екологiчний монiторинг — це дi- яльнiсть уповноважених державних органiв по спостереженню, збиранню, обробцi, передачi, збереженню та аналiзу iнформацiї про стан довкiлля, прогнозування його змiн та розроблення науко- во обґрунтованих рекомендацiй, необхiдних для прийняття рi- шень в галузi охорони довкiлля.

Ця дiяльнiсть регулюється Положенням про Державну сис- тему монiторингу довкiлля, затвердженим постановою Кабiне- ту Мiнiстрiв України вiд 30.03.1998 р.³.

Монiторинг здiйснюється з метою накопичення iнформацiї про стан довкiлля, забезпечення обґрунтованостi природоохо- ронних заходiв, прийняття ефективних управлiнських рiшень в галузi природокористування i охорони довкiлля. Завданням еко- логiчного монiторингу є своєчасне виявлення, оцiнка та опра-

¹ Вiдомостi Верховної Ради України. — 2004. — № 25. — Ст. 352.

² Там само. — 2000. — № 47. — Ст. 405.

³ Офiцiйний вiсник України. — 1998. — № 13.

цювання на цiй основi рекомендацiй i прогнозiв по попереджен- ню й усуненню негативних процесiв, що вiдбуваються у навко- лишньому середовищi.

Суб’єкти екологiчного монiторингу — органи виконавчої влади, спецiалiзованi органiзацiї, що уповноваженi на здiйснен- ня функцiй монiторингу. Монiторинг довкiлля здiйснюється МНС, МОЗ, Мiнагрополiтики, Держкомлiсгоспом, Мiнприро- ди, Держводгоспом, Держкомземом, Мiнбудом, їх органами на мiсцях, а також пiдприємствами, установами та органiзацiями, що належать до сфери їх управлiння, якi є суб’єктами системи монiторингу. В Положеннi чiтко визначенi види iнформацiйних даних, якi пiдпадають пiд компетенцiю кожного окремого суб’єк- та монiторингу. Координацiю їх дiяльностi здiйснює Мiжвiдом- ча комiсiй з питань монiторингу довкiлля, статус якої визначе- ний постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 17.11.2001 р.¹.

Об’єктами монiторингу виступають: навколишнє природ- не середовище, його окремi компоненти, негативнi змiни якостi навколишнього середовища, що спричиняють негативний вплив на здоров’я людей та безпеку територiй, види дiяльностi, що пред- ставляють потенцiйну загроза для довкiлля та людини, облад- нання, технологiї чи iншi технiчнi об’єкти, iснування, викорис- тання, знищення яких становить загрозу для екологiчної безпе- ки, надзвичайнi ситуацiї та обставини, що склалися, територiї та природнi системи, що мають особливий статус тощо.

Складовими частинами державної системи монiторингу дов- кiлля є монiторинг земель, вод, лiсiв та iнших природних об’єк- тiв. Так, постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 9.03.1999 р. затверджено Порядок органiзацiї та проведення монiторингу в галузi охорони атмосферного повiтря², тобто збору, збереження i аналiзу iнформацiї про стан атмосферного повiтря та викидiв забруднюючих речовин в нього.

0. Ведення кадастрiв та облiку

Ведення кадастрiв природних ресурсiв передбачає збiр i систематизацiю вiдомостей про кiлькiсний та якiсний стан при- родних об’єктiв, їх iншi характеристики, режим використання.

¹ Офiцiйний вiсник України. — 2001. — № 47. — С. 2095.

Вiдомостi, якi мiстяться в кадастрах природних ресурсiв, з одного боку, визначають правовий режим природного об’єкта, стан якого встановлений кадастровими оцiнками, а з iншого — сприяють прийняттю обґрунтованих управлiнських рiшень (на- приклад, наявнiсть даних про стан родючостi земель в даному районi допоможе правильно визначити, якi дiлянки доцiльно пе- редати пiд забудови, а якi — для сiльського господарства). На вiдмiну вiд даних системи монiторингу, вiдомостi кадастрiв не мiстять прогнозiв змiн стану природних ресурсiв. При цьому кадастровi системи функцiонують в режимi перiодичної безпе- рервностi, оскiльки природнi ресурси пiддаються змiнам у ре- зультатi господарської дiяльностi, iнших факторiв i вiдповiдно iнформацiя, зiбрана кiлька рокiв тому, нинi вже застарiла.

Кадастри ведуться стосовно всiх природних об’єктiв, зокрема:

• державний земельний кадастр (регулюється постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 12.01.1993 р. «Про порядок ве- дення державного земельного кадастру»¹), який включає данi реєстрацiї права власностi, права користування землею та дого- ворiв на оренду землi, облiку кiлькостi та якостi земель, бонiту- вання ґрунтiв, зонування територiй населених пунктiв, еконо- мiчної та грошової оцiнки земель;

• державний водний кадастр, що включає вiдомостi про по- верхневi, пiдземнi, внутрiшнi морськi води та територiальне мо- ре; обсяги, режим, якiсть i використання вод; водокористувачiв (постанова Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 8.04.1996 р. «Про Порядок ведення державного водного кадастру»²);

• державний лiсовий кадастр, який включає системнi вiдо- мостi про розподiл лiсового фонду мiж власниками лiсiв i по- стiйними лiсокористувачами, подiл усiх лiсiв за категорiями за- лежно вiд виконуваних ними основних функцiй, грошову оцiн- ку та iншi данi, що характеризують кiлькiсний та якiсний стан лiсiв (постанова Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 20.06.2007 р.

«Про затвердження Порядку ведення державного лiсового ка- дастру та облiку лiсiв»³);

• державний кадастр рослинного свiту, який ведеться з ме- тою визначення кiлькiсних, якiсних та iнших характеристик при-

¹ Зiбрання постанов Уряду України. — 1993. — № 3. — Ст. 55.

² Там само. — 1996. — № 10. — Ст. 22.

³ Офiцiйний вiсник України. — 2007. — № 46. — Ст. 1885.

родних рослинних ресурсiв, обсягу, характеру та режиму їх ви- користання, а також здiйснення систематичного контролю за кiлькiсними та якiсними змiнами в рослинному свiтi i забезпе- чення органiв виконавчої влади та органiв мiсцевого самовря- дування, власникiв або користувачiв (у тому числi орендарiв) земельних дiлянок вiдомостями про стан рослинного свiту (по- станова Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 22.02.2006 р. «Про за- твердження Порядку ведення державного облiку i кадастру рос- линного свiту»¹);

• державний кадастр родовищ корисних копалин (ст. 43 Ко- дексу України про надра);

• державний кадастр тваринного свiту (постанова Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 15.11.1994 р. «Про Порядок ведення дер- жавного кадастру тваринного свiту»²);

• державний кадастр територiй та об’єктiв природно-за- повiдного фонду (статтi 55—59 Закону України «Про природно- заповiдний фонд України», Iнструкцiя про змiст та складання документацiї державного кадастру територiй та об’єктiв приро- дно-заповiдного фонду України, затверджена наказом Мiнпри- роди України 16.02.2005 р.³);

• державний кадастр природних лiкувальних ресурсiв (по- станова Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 26.07.2001 р. «Про за- твердження Порядку створення i ведення державного кадастру природних лiкувальних ресурсiв»⁴).

Постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 28.12.2001 р. затверджено Положення про регiональнi кадастри природних ресурсiв⁵, тобто систематизованi зведенi вiдомостi про якiс- нi, кiлькiснi та iншi характеристики усiх природних ресурсiв (лiсових, земельних, водних тощо) на територiї АРК, облас- тей, м. Києва i Севастополя, обсяг, режим i характер їх вико- ристання.

За своєю суттю кадастри є рiзновидом облiку i тiсно пов’я- занi з функцiєю облiку природних об’єктiв, яка теж здiйснюєть-

¹ Офiцiйний вiсник України. — 2006. — № 8. — Ст. 452.

² Зiбрання постанов Уряду України. — 1995. — № 1. — Ст. 27.

³ Офiцiйний вiсник України. — 2005. — № 11. — Ст. 540.

⁴ Там само. — 2001. — № 31. — Ст. 1397.

ся стосовно окремих природних ресурсiв, наприклад щодо надр (постанова Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 31.01.1995 р. «Про затвердження Порядку державного облiку родовищ, запасiв i проявiв корисних копалин»¹).

Iншим специфiчним рiзновидом облiку в сферi охорони дов- кiлля є державний облiк i реєстрацiя шкiдливих впливiв на дов- кiлля, їх видiв та джерел. Здiйснення такої функцiї дозволяє не тiльки отримати об’єктивну картину впливу на довкiлля, але i боротися iз забрудненням природи. Зокрема, органи Мiнприро- ди України здiйснюють облiк суб’єктiв, якi справляють або мо- жуть справити шкiдливий вплив на здоров’я людей i стан атмо- сферного повiтря, видiв та обсягiв шкiдливих речовин, що ви- кидаються в нього, видiв i ступенiв впливу на нього фiзичних та бiологiчних факторiв (регулюється Порядком ведення держав- ного облiку в галузi охорони атмосферного повiтря затвердже- ним постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 13.12.2001 р.²). В Українi також ведеться облiк та паспортизацiя вiдходiв (згiд- но з затвердженим постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 01.11.1999 р. Порядком ведення державного облiку та паспор- тизацiї вiдходiв³, державний облiк наявностi та використання пестицидiв i агрохiмiкатiв (постанова Кабiнету Мiнiстрiв Укра- їни вiд 02.11.1995 р.⁴). До змiсту функцiї облiку входить дiяль- нiсть, пов’язана з паспортизацiєю потенцiйно небезпечних в еко- логiчному планi об’єктiв (Положення про паспортизацiю потен- цiйно небезпечних об’єктiв, затверджене наказом МНС Украї- ни 18.12.2000 р.⁵).