- •Isbn 978-966-667-328-5
- •Загальна частина
- •Особлива частина
- •I охорони земель 148
- •I охорони вод 194
- •I охорони лiсiв 219
- •10 Вступ
- •Загальна частина
- •Як галузь права: загальна характеристика
- •§ 1. Взаємодiя суспiльства I природи. Розвиток дiяльностi по охоронi навколишнього природного середовища
- •§ 2. Становлення екологiчного права
- •§ 3. Поняття, предмет I методи екологiчного права
- •§ 4. Система екологiчного права.
- •§ 6. Принципи екологiчного права
- •§ 7. Система джерел екологiчного права
- •Контрольнi запитання і завдання
- •Роздiл 2. Екологiчнi права та обов’язки громадян україни
- •§ 1. Загальна характеристика системи екологiчних прав та обов’язкiв громадян України
- •§ 2. Право на безпечне
- •§ 3. Система iнших екологiчних прав громадян України
- •§ 4. Забезпечення та захист екологiчних прав громадян України
- •Контрольнi запитання і завдання
- •На природнi об’єкти та їх ресурси
- •§ 1. Поняття та особливостi права власностi на природнi об’єкти та їх ресурси
- •§ 2. Спiввiдношення конституцiйних та галузевих норм щодо власностi на природнi ресурси
- •§ 3. Загальна характеристика вiдносин власностi
- •Природокористування
- •§ 1. Поняття, суть, принципи права природокористування
- •§ 2. Класифiкацiя права природокористування. Загальне I спецiальне природокористування
- •§ 3. Змiст вiдносин природокористування.
- •Контрольнi запитання і завдання
- •Управлiння в галузi охорони довкiлля
- •§ 1. Загальна характеристика управлiння в галузi охорони довкiлля
- •§ 2. Система державних органiв управлiння в галузi охорони довкiлля
- •§ 3. Функцiї управлiння
- •Екологiчний монiторинг
- •Ведення кадастрiв та облiку
- •Стандартизацiя та нормування
- •Екологiчний контроль
- •Iншi функцiї управлiння
- •§ 4. Участь громадськостi в управлiннi охороною довкiлля
- •Роздiл 6. Правове регулювання екологiчної експертизи
- •§ 1. Поняття, мета, види екологiчної експертизи
- •§ 2. Порядок проведення екологiчної експертизи
- •Роздiл 7. Економiчний механiзм забезпечення охорони навколишнього природного середовища
- •§ 1. Суть та система економiчного механiзму забезпечення охорони навколишнього природного середовища
- •§ 2. Характеристика елементiв економiчного механiзму забезпечення охорони навколишнього природного середовища
- •Роздiл 8. Юридична вiдповiдальнiсть за порушення еколого- правових норм
- •§ 1. Загальна характеристика юридичної вiдповiдальностi
- •§ 2. Екологiчне правопорушення: поняття, особливостi, склад
- •§ 3. Види юридичної вiдповiдальностi за екологiчнi правопорушення
- •Особлива частина
- •Використання та охорони земель
- •§ 1. Земля як об’єкт правової охорони I використання. Категорiї земель
- •§ 2. Функцiї державного управлiння в галузi використання I охорони земель
- •§ 3. Охорона земель. Юридична вiдповiдальнiсть за порушення земельного законодавства
- •Контрольнi запитання і завдання
- •Використання та охорони надр
- •§ 1. Надра як об’єкт правової охорони I використання
- •§ 2. Право користування надрами: поняття, види, пiдстави виникнення I припинення, змiст
- •§ 3. Управлiння в галузi використання I охорони надр
- •§ 4. Заходи по охоронi надр.
- •Контрольнi запитання і завдання
- •Використання та охорони вод
- •§ 1. Води як об’єкт правової охорони I використання
- •§ 2. Характеристика вiдносин водокористування
- •§ 3. Функцiї державного управлiння
- •§ 4. Правова охорона водних об’єктiв.
- •Використання I охорони лiсiв та iнших об’єктiв рослинного свiту
- •§ 1. Лiс як об’єкт правової охорони I використання.
- •§ 2. Право власностi на лiси та право користування лiсами
- •§ 3. Функцiї державного управлiння в галузi використання
- •I охорони лiсiв
- •§ 4. Правова охорона рослинного свiту.
- •Контрольнi запитання і завдання
- •Використання та охорони тваринного свiту
- •§ 1. Тваринний свiт як об’єкт правової охорони
- •I використання
- •§ 2. Використання об’єктiв тваринного свiту
- •§ 3. Функцiї державного управлiння в галузi використання I охорони тваринного свiту
- •§ 4. Охорона тваринного свiту. Юридична вiдповiдальнiсть за порушення законодавства про тваринний свiт
- •Роздiл 14. Правове регулювання охорони атмосферного повiтря
- •§ 1. Особливостi атмосферного повiтря як об’єкта екологiчного права та його правового режиму
- •§ 2. Стандартизацiя та нормування в галузi охорони атмосферного повiтря
- •§ 3. Система заходiв охорони атмосферного повiтря. Юридична вiдповiдальнiсть за порушення законодавства в галузi охорони атмосферного повiтря
- •Екологiчної мережi україни
- •§ 1. Поняття, особливостi, структурнi елементи екологiчної мережi України
- •§ 2. Територiї та об’єкти природно- заповiдного фонду України
- •Поняття, склад, загальна характеристика правового режиму природно-заповiдного фонду України
- •Порядок органiзацiї, управлiння та контролю за додержанням правового режиму природно-заповiдного фонду
- •Правовий режим окремих об’єктiв I територiй природно-заповiдного фонду
- •Природнi територiї та об’єкти
- •Штучно створенi об’єкти природно-заповiдного фонду
- •§ 3.Правовий режим лiкувально- оздоровчих, курортних та рекреацiйних зон
- •Поняття та особливостi правового регулювання лiкувально-оздоровчих та курортних зон
- •Рекреацiйнi зони, їх види та правовий режим
- •§ 4. Правовий режим iнших складових екомережi
- •Зон надзвичайних екологiчних ситуацiй
- •§ 1. Поняття, ознаки I класифiкацiя зон надзвичайних екологiчних ситуацiй
- •§ 2. Система заходiв запобiгання, реагування та лiквiдацiї наслiдкiв надзвичайних екологiчних ситуацiй
- •Перелiк основних законiв та iнших нормативно-правових актiв
- •Рекомендована лiтература
- •344 Рекомендована лiтература
- •Алфавiтно-предметний покажчик
- •Надія Романівна кобецька екологічне право україни
- •04209, Ктїв-209, вул. Героїв Дніпра, 31б, тел. 411-64-03, 411-69-08
Контрольнi запитання і завдання
Яка система екологiчних прав та обов’язкiв громадян Укра- їни закрiплена сьогоднi законодавством?
Якi особливостi системи екологiчних прав та їх мiсце в си- стемi прав людини i громадянина?
Проаналiзуйте систему екологiчних прав громадян. Якi з них є самостiйними, а якi базуються на загальних, ра- нiше встановлених правах?
Дайте порiвняльний аналiз екологiчних прав громадян (ст. 9 Закону України «Про охорону навколишнього при- родного середовища») i повноважень громадських приро- доохоронних об’єднань (ст. 21 Закону) i зробiть виснов- ки про їх спiввiдношення.
Що є юридичними критерiями визначення безпеки (чи небезпеки) довкiлля?
Що становить змiст екологiчної iнформацiї?
Ознайомтесь з положеннями Орхуської конвенцiї про доступ до iнформацiї i участь громадськостi у процесi прийняття рiшень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкiлля (1998 р.) i встановiть, в яких випа- дках вона допускає можливiсть вiдмови зi сторони дер- жавних органiв в наданнi екологiчної iнформацiї.
Проаналiзуйте порядок подання запиту про надання еко- логiчної iнформацiї, що визначений в Положеннi про по- рядок надання екологiчної iнформацiї.
Якi пiдстави для вiдшкодування шкоди, заподiяної жит- тю i здоров’ю громадян внаслiдок негативного впливу на довкiлля?
Яка система гарантiй забезпечення екологiчних прав за- крiплена Законом України «Про охорону навколишньо- го природного середовища?
Яка ваша думка про реалiзацiю екологiчних прав? Ким i як вони гарантуються i забезпечуються?
Роздiл 3. ПРАВО ВЛАСНОСТI
На природнi об’єкти та їх ресурси
Анотація. У роздiлi аналiзуються поняття, особливостi, змiст права власностi на природнi об’єкти та їх ресурси, розкриваються особли− востi природних об’єктiв як об’єктiв власностi, проблеми реалiзацiї права власностi Українського народу, колiзiї регулювання форм влас− ностi в нормах Конституцiї України та галузевого законодавства, пи− тання регулювання вiдносин власностi стосовно кожного природного об’єкта.
Ключовi поняття: змiст права власностi; об’єкти права власностi; право власностi на атмосферне повiтря; право власностi на води; право власностi на землю; право власностi на лiси; право власностi на надра; право власностi на об’єкти тваринного свiту; право власнос− тi на природнi об’єкти; право власностi на територiї природно−запо− вiдного фонду; право власностi Українського народу; суб’єкти права власностi.
§ 1. Поняття та особливостi права власностi на природнi об’єкти та їх ресурси
Iнститут права власностi детально дослiджується в юри- дичнiй науцi i є традицiйним для правової системи. Право влас- ностi на природнi ресурси повнiстю базується на загальному ци- вiльно-правовому iнститутi права власностi.
Взагалi власнiсть — це економiчна категорiя, що вказує на приналежнiсть певних матерiальних благ конкретному iндивi- ду, визнання їх «своїми» на вiдмiну вiд «чужих». В юридичному значеннi власнiсть розрiзняють:
в об’єктивному розумiннi (як сукупнiсть правових норм, що регулюють вiдносини з приводу володiння, користування i розпорядження майном);
в суб’єктивному (як закрiплена законом можливiсть су- б’єктiв володiти, користуватись, розпоряджатись належними йому об’єктами власностi).
Вiдповiдно, право власностi на природнi об’єкти та їх ре- сурси в об’єктивному розумiннi — це система правових норм,
що регулюють вiдносини власностi на природнi об’єкти та їх ресурси;
право власностi на природнi об’єкти та їх ресурси в суб’єк- тивному розумiннi — це врегульована нормами права можливiсть суб’єкта володiти, користуватись i розпоряджатись належни- ми йому природними об’єктами та їх ресурсами.
Природнi об’єкти як об’єкти права власностi мають свою спе- цифiку на вiдмiну вiд будь-яких iнших матерiальних цiнностей i благ:
вони є об’єктами природного походження i не створюють- ся людською працею;
природнi ресурси не пiдлягають простому вiдтворенню в процесi виробництва як товар, частина з них взагалi є вичерп- ними i не вiдтворюваними;
на вiдмiну вiд товарно-матерiальних цiнностей природнi об’єкти не мають вартостi, вони не є майном у власному розу- мiннi;
бiльшiсть природних об’єктiв не можна перемiстити в прос- торi, окремi з них навiть неможливо виокремити, обмежити, iн- дивiдуалiзувати;
природнi об’єкти мають особливе значення для держави i суспiльства в цiлому тому, що вони є природною основою, ба- зою функцiонування людського суспiльства i забезпечують са- ме його iснування;
всi природнi об’єкти iснують в нерозривному зв’язку мiж собою, з навколишнiм природним середовищем, природними еко- системами, розвиваються за об’єктивними законами природи.
Ця специфiка обов’язково має бути врахована при визна- ченнi режиму власностi на природнi об’єкти, при встановленнi механiзмiв його реалiзацiї, якi забезпечують попередження не- гативних, а тим бiльше незворотних впливiв на природу, здiйс- нюються з урахуванням об’єктивних закономiрностей iснуван- ня екосистем.
Вихiднi положення права власностi на природнi об’єкти за- крiпленi в Конституцiї України, яка видiляє їх в системi всiх об’єктiв власностi, встановлюючи щодо них особливий право- вий режим власностi Українського народу. Вiдповiдно до ст. 13 Конституцiї України — «Земля, її надра, атмосферне повiтря, воднi та iншi природнi ресурси, якi знаходяться в межах терито-
рiї України, природнi ресурси її континентального шельфу, ви- ключної (морської) економiчної зони є об’єктами права власно- стi Українського народу. Вiд iменi Українського народу права власника здiйснюють органи державної влади та органи мiсце- вого самоврядування в межах, визначених цiєю Конституцiєю.
Кожний громадянин має право користуватися природними об’єктами права власностi народу вiдповiдно до закону».
Такого режиму власностi не передбачено для жодних iнших об’єктiв. Тому дослiдження його сутi, змiсту привертає увагу ба- гатьох вчених. Тим бiльше, що традицiйним є визнання держав- ної, приватної, комунальної i (як перехiдна) колективної форм власностi, а власнiсть народу України не вiдноситься до назва- них форм i є специфiчною щодо механiзму реалiзацiї. Дана кон- струкцiя стала своєрiдною модифiкацiєю iснуючої в радянсь- кий перiод конструкцiї «права виключної власностi Радянської держави», яка привела фактично до безмежного, безконтроль- ного володiння природними багатствами з боку державних чи- новникiв при вiдсутностi будь-якої їх вiдповiдальностi за свої дiї. Конструкцiя «права власностi Українського народу» як з точки зору перелiку природних об’єктiв власностi, так i щодо реальних можливостей (а точнiше неможливостi) здiйснення своїх пов- новажень народом, а також iснуючих колiзiй з галузевим зако- нодавством, не раз пiддавалась справедливiй критицi в юридич- нiй лiтературi1. Зазначалося також, що «про народ України як про власника землi можна вести мову лише в соцiально-полiтич- ному аспектi. В юридичному ж розумiннi навряд чи можна вва- жати народ власником зазначеного природного ресурсу»2. Для певного «виправдання» подiбного стану можна використати те- оретичне твердження, висловлене в лiтературi, що конструкцiя
«права власностi народу України» передбачає не виключну влас- нiсть народу, а лише встановлює абсолютнi права народу, меха- нiзм реалiзацiї яких може здiйснюватись в рiзних правових фор- мах, зокрема через поєднання державної i приватної форм влас- ностi. З iншої сторони, пропонується перейти вiд «виключної» власностi до визнання природних об’єктiв народним надбанням
1 Природноресурсове право України: Навч. посiбник - За ред. I. I. Карака- ша. — К., 2005. — С. 63—68.
2 Шульга М. В. Актуальные правовые проблемы земельных отношений в
современных условиях. — Х., 1998. — С. 79.
iз встановленням щодо них особливого режиму експлуатацiї1. До речi, ст. 9 Конституцiї Росiйської Федерацiї встановлює, що земля та iншi природнi ресурси використовуються та охороня- ються в РФ як основа життя i дiяльностi народiв, якi прожива- ють на вiдповiднiй територiї, а ч. 2 цiєї статтi закрiплює можли- вiсть перебування природних ресурсiв у приватнiй, державнiй, мунiципальнiй та iнших формах власностi.