§ 4. Забезпечення та захист екологiчних прав громадян України

Належна реалiзацiя екологiчних прав неможлива без досконалих механiзмiв, якi б передбачали детальнi процедури їх здiйснення, встановлювали обов’язки по забезпеченню нада- них можливостей, закрiплювали процедури захисту у випадках порушень.

У статтi 10 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» пеpеpахована система гаpантiй забез- печення екологiчних пpав, адже без них пpава пеpетвоpяться на деклаpацiю. До них вiдносяться:

а) проведення широкомасштабних державних заходiв щодо пiдтримання, вiдновлення i полiпшення стану навколишнього природного середовища;

б) обов’язок мiнiстерств, вiдомств, пiдприємств, установ, ор- ганiзацiй здiйснювати технiчнi та iншi заходи для запобiгання шкiдливому впливу господарської та iншої дiяльностi на навко- лишнє природне середовище, виконувати екологiчнi вимоги при плануваннi, розмiщеннi продуктивних сил, будiвництвi та екс- плуатацiї народногосподарських об’єктiв;

в) участь громадських об’єднань та громадян у дiяльностi щодо охорони навколишнього природного середовища;

¹ Офiцiйний вiсник України. — 1997. — № 40.

г) здiйснення державного та громадського контролю за до- держанням законодавства про охорону навколишнього природ- ного середовища;

д) компенсацiю в установленому порядку шкоди, заподiяної здоров’ю i майну громадян внаслiдок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища;

е) невiдворотнiсть вiдповiдальностi за порушення законодав- ства про охорону навколишнього природного середовища;

є) створення та функцiонування мережi загальнодержавної екологiчної автоматизованої iнформацiйно-аналiтичної системи забезпечення доступу до екологiчної iнформацiї.

У нiй також встановлено, що дiяльнiсть, яка перешкоджає здiйсненню права громадян на безпечне навколишнє природне середовище та iнших їх екологiчних прав, пiдлягає припинен- ню в порядку, встановленому цим Законом та iншим законодав- ством України.

Кожна з цих гаpантiй пеpедбачає систему конкpетних захо- дiв, багато з яких вже знайшли вiдобpаження в законодавствi i на практицi. Проте деякi з них ще законодавчо не врегульованi. Центpальна пpоблема, пов’язана iз забезпеченням охоpони дов- кiлля, — фiнансування. Пpиpодоохоpоннi заходи потpебують ве- личезних матеpiальних затpат. Дуже позитивним є закpiплення в Законi України «Пpо охоpону навколишнього пpиpодного се- редовища» нового економiчного механiзму охоpони пpиpоди, який теж спpямований на забезпечення екологiчних пpав, що- пpавда вiн досить повiльно вводиться в дiю, саме у сфеpi фiнан- сових, податкових вiдносин.

Викладенi положення становлять загальнi умови pеалiзацiї гpомадянами своїх екологiчних пpав. Кожне суб’єктивне еколо- гiчне пpаво мiстить вимогу конкpетних дiй, якi стосуються тiєї чи iншої стоpони дiяльностi. Але всi вони так чи iнакше базу- ються на загальному обов’язку деpжави, юpидичних i фiзичних осiб щодо збеpеження i покpащання довкiлля.

У випадку виникнення перешкод у реалiзацiї своїх прав, по- рушень зi сторони iнших осiб громадяни можуть звернутися по захист своїх прав до вiдповiдних компетентних суб’єктiв. Тра- дицiйно розрiзняють такi форми захисту прав, як судову, поза- судову та самозахист. У їх системi все ж таки найбiльш дiєвою та ефективною є судова форма захисту. Як зазначено ст. 11 За-

кону України «Про охорону навколишнього природного сере- довища»: порушенi права громадян у галузi охорони навколиш- нього природного середовища мають бути поновленi, а їх захист здiйснюється в судовому порядку вiдповiдно до законодавства України.

Слiд зауважити, що право на звернення до суду по захист свого порушеного права (право на доступ до правосуддя), буду- чи з одного боку самостiйним правом, одночасно визначає ме- ханiзми захисту iнших екологiчних прав. Спецiальне правове регулювання цих вiдносин мiститься в Орхуськiй конвенцiї. Аналiз її положень та iнших норм законодавства дозволяє видi- лити такi форми доступу до правосуддя при захистi екологiч- них прав:

• оскарження рiшень, дiй (бездiяльностi) державних орга- нiв та iнших суб’єктiв, що порушують нацiональне екологiчне за- конодавство;

• позовна форма захисту, яка реалiзується шляхом подання позовiв про припинення небезпечної для середовища дiяльнос- тi, вiдшкодування заподiяної шкоди тощо.

Захист прав громадян здiйснюється судом шляхом перед- бачених законом способiв, якi забезпечують вiдновлення по- рушеного чи пiдтвердження оспорюваного права. Способи за- хисту екологiчних прав випливають iз загальних способiв за- хисту цивiльних прав, закрiплених ст. 16 Цивiльного кодексу України. Це може бути: визнання права, припинення дiї, яка по- рушує право, змiна чи припинення правовiдносин, вiдшкоду- вання майнової чи немайнової шкоди, визнання недiйсним рi- шення, дiй чи бездiяльностi органiв державної влади, мiсцевого самоврядування чи їх службових осiб та iншi. Вибiр конкретно- го способу залежить вiд особливостей права, що порушено, кон- кретних правовiдносин, їх суб’єктного складу та повинен бути оптимальним та ефективним за його кiнцевим результатом.