Суб’єкти права державної, народної, комунальної, приватної власності.
Суб'єкти та об'єкти права державної власності на землю
Суб'єктом права державної власності на землю виступає держава.
Згідно зі ст. 84 ЗК право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, обласних. Київської міських, районних державних адміністрацій відповідно до закону.
Районні, Київська міські державні адміністрації мають право розпоряджатися землями державної власності шляхом передачі їх в оренду (ст. 124 ЗК), у власність громадян (ст. 118 ЗК).
Суб'єкти та об'єкти права комунальної власності на землю
Суб'єктами права комунальної власності на землю є територіальні громади сіл, селищ та міст. Відповідно до ст. 83 ЗК України у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.
Суб'єкти та об'єкти права приватної власності на землю
Суб'єктами права приватної власності на землю є громадяни та недержавні юридичні особи. Набути та реалізувати права власності на землю може фізична особа, яка має повну земельну дієздатність — досягла 18 років.
Земельний кодекс України за обсягом наданих прав на землю поділяє фізичних осіб на громадян України, іноземних громадян, осіб без громадянства.
Суб'єкти права спільної власності на землю
Земельні ділянки можуть перебувати у спільній власності громадян та юридичних осіб.
Суб'єктами права спільної власності на земельні ділянки територіальних громад можуть бути районні та обласні ради.
ЗК України (ст. 86) поділяє спільну власність на землю на два види: спільну часткову і спільну сумісну.
Спільна часткова власність на землю передбачає визначення часток кожного із співвласників у права власності на земельну ділянку. А при спільній сумісній власності цього не здійснюється.
Підстави та порядок виникнення права власності на землю.
Підставою виникнення права власності па землю є юридичний факт, з яким он пов'язує виникнення цього права. Згідно з ЗК України до юридичних фактів, на підставі яких виникає право приватної власності на землю, належать:
- рішення органу влади про передачу земельної ділянки громадянинові у приватну власність;
- цивільно-правова угода;
- успадкування земельної ділянки.
За змістом вони являють собою активні дії органів влади та осіб, які набувають права власності на землю.
Ці дії є складними за змістом, І вчинення їх регулюється правовими нормами, які у сукупності становлять порядок набуття права приватної власності на землю.
Проте порядок набуття права приватної власності на землю не є однаковим, оскільки залежить від підстав набуття землі у власність.
Так, земельне законодавство встановлює порядок набуття права власності на землю громадянами шляхом:
- приватизації земельної ділянки у межах норм безоплатної приватизації;
- приватизації земельної ділянки в розмірі земельної частки (паю);
- приватизації земельної ділянки за плату;
- придбання земельної ділянки за давністю користування (набувальна давність);
- придбання земельної ділянки, що перебуває у приватній власності, на підставі цивільно-правового договору;
- успадкування земельної ділянки.
державної або комунальної власності у таких розмірах:
для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де перебуває фермерське господарство.
2. для ведення особистого селянського господарства - не більше як 2,0 га;
3. для ведення садівництва - не більше як 0,12 га;
4. для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше як 0,25 га, у селищах - не більше як 0,15 га, в містах - не більше як 0,10 га;
5. для індивідуального дачного будівництва - не більше як 0,10 га;
6. для будівництва індивідуальних гаражів - не більше як 0,01 га.