
- •1/ Дайте визначення соціології як науки, назвіть предмет, об'єкт та функції соціології
- •2/ Які два основні підходи до вивчення нації Ви можете назвати?
- •3/ Що таке вибіркова сукупність?
- •1/ Охарактеризуйте три стадії розвитку людського інтелекту за о. Контом
- •2/ Дайте визначення предмета та об'єкта етносоціології
- •3/ Вкажіть етапи проведення конкретно-соціологічного дослідження, функції та вимоги до програми конкретно-соціологічного дослідження
- •1/ Що таке соціальні інститути?
- •2/ В чому полягає відмінність у розумінні сім'ї: а) як малої соціальної групи; б) як соціального інституту?
- •3/ Назвіть основні функції конкретно-соціологічного дослідження
3/ Вкажіть етапи проведення конкретно-соціологічного дослідження, функції та вимоги до програми конкретно-соціологічного дослідження
У загальному вигляді етапи проведення конкретно-соціологічного дослідження розгортаються у такій послідовності:
- Виявлення проблемної ситуації
- Формулювання проблеми дослідження
- Розроблення програми конкретно-соціологічного дослідження
- Проведення соціологічного дослідження.
- Аналіз одержаної соціологічної інформації
- Підготовка науково обгрунтованих рекомендацій за наслідками дослідження.
- Прогноз ситуації на майбутнє
Безпосереднім приводом для проведення практично орієнтованого соціологічного дослідження звичайно виступає та чи інша соціальна проблема або проблемна ситуація, яка стосується певних груп людей, їх інтересів і потребує вирішення.
Програма конкретно-соціологічного дослідження має відповідати певним вимогам. Українські соціологи називають декілька таких вимог, серед них:
• ясність і точність програми (усі її положення повинні бути чіткі, а елементи — продумані відповідно до логіки дослідження і ясно сформульовані, інакше учасники дослідження можуть втратити спільну мову і потребуватимуть зайвих витрат часу на уточнення різних питань);
• логічна послідовність усіх ланок програми (не можна братися за розробку робочого плану без попереднього формулювання мети і завдань дослідження тощо);
• гнучкість програми (на перший погляд, це суперечить попередній вимозі; але на практиці, у міру розробки програми або при появі нових, непередбачених обставин доводиться повертатися до вже сформульованих положень і вносити в них корективи).
Програма конкретно-соціологічного дослідження виконує три основні функції:
- методологічну (дає змогу визначити проблему — наукову і практичну, задля розв'язання якої здійснюється дослідження; сформулювати його цілі і завдання; зафіксувати вихідне уявлення про об'єкт, який вивчають; встановити відношення даного дослідження до тих, які проводились раніше або проводяться паралельно стосовно аналогічних проблем);
- методичну (дає можливість розробити загальний логічний план дослідження; визначити методи збирання і аналізу інформації; виробити процедуру дослідження; проводити порівняльний аналіз одержаних результатів аналогічних досліджень);
- організаційну (забезпечує розробку чіткої системи розподілу праці між членами дослідницької групи; полегшує контроль за ходом дослідження).
Варіант №3
1/ Що таке соціальні інститути?
Творення різноманітних соціальних спільнот супроводжується створенням відповідних соціальних інститутів. — це сталі форми організації спільної діяльності людей, що склалися історично; завдяки їм відбувається функціонування спільнот і всього суспільного організму, здійснюється соціалізація індивідів, тобто їх входження у життя суспільства і виконання ними певних соціальних функцій і ролей. Соціальні інститути — це механізми самоорганізації спільного життя людей, органи управління ним. Один із засновників та систематизаторів соціології Г.Спенсер вперше вводить це поняття у соціологію і вирізняє п'ять основних соціальних інститутів, які творяться спільнотами для кращої організації внутрішнього життя цих спільнот і стосунків між ними:
-домашні або сімейні інститути, які займаються будівництвом родини, упорядкуванням сімейного життя, вихованням дітей, їх підготовкою до дорослого життя;
-обрядові чи церемоніальні інститути, які регулюють повсякденну поведінку людей, встановлюють звичаї, обряди, етикет;
-політичні інститути (держава, партії, органи судочинства, армія), які є носіями існуючих в даному суспільстві політичних інтересів і відносин;
-церковні інститути, які забезпечують інтеграцію суспільства, встановлюють моральні норми і принципи людського співжиття;
-професійні й промислові інститути (гільдії, цехи, профспілки), які виникають на основі розподілу праці.