2. Передумови прийняття та загальна характеристика конституції україни.

Розповідь учителя

Конституція — це Основний Закон держави, який закріплює державний і суспільний лад, особливості взаємовідносин особи й держави, організації та здійснення державної влади, визначає основні державно-правові інсти­тути, порядок їхньої організації та компетенцію і таким чином установлює принципи регулювання суспільних відносин.

Особливості Конституції:

1. є головним джерелом національного права України, ядром усієї право­вої системи, юридичною базою чинного законодавства;

2. має найвищу юридичну силу;

3. має високий рівень стабільності, яка забезпечується особливим, усклад­неним порядком внесення до неї змін і доповнень;

4. визначає принципи взаємовідносин суспільства і держави, держави та окремих соціальних груп;

5. закріплює правовий статус особи;

6. діє на всій території держави.

До прийняття Конституції незалежної України діяла Конституція У PCP 1978 p., до якої було внесено певні зміни й доповнення. Зокрема, було вилу­чено статтю про керівну й спрямовуючу роль КПРС, призупинено дію другої глави "Економічна система" у зв’язку із розвитком ринкової економіки, вне­сено зміни до розділу про територіальний устрій України (створення Авто­номної Республіки Крим) тощо.

Однак внесені до Конституції 1978 р. зміни не могли відобразити в Осно­вному Законі тих кардинальних і глибоких змін, що відбулися в суспільстві. Потреба в прийнятті нової Конституції постала надзвичайно гостро. Із цією метою була створена Конституційна комісія, яка розробила проект нової Кон­ституції. Робота над ним затягувалася, намітилося протистояння між Верхо­вною Радою України і Президентом України. 8 червня 1995 р. між ними було укладено Конституційний договір "Про основні засади організації та функ­ціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України". Цей документ урегульовував нові суспільні відносини, що склалися в державі. Згодом він став основою нової Конституції України.

Сьогодні має чинність Конституція України, прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 р. Згідно із Законом України № 2222-ІУ від 8 грудня 2004 р. до Конституції України були внесені зміни.

Конституція України складається з преамбули і чотирнадцяти розді­лів, у яких об’єднана 161 стаття: І — "Загальні засади"; II — "Права, сво­боди та обов’язки людини і громадянина"; III — "Вибори. Референдум";

7. — "Верховна Рада України"; V — "Президент України"; VI — "Кабінет Міністрів України. Інші органи виконавчої влади"; VII — "Прокуратура"; VIII — "Правосуддя"; IX — "Територіальний устрій України"; X— "Авто­номна Республіка Крим"; XI — "Місцевесамоврядування"; XII — "Консти­туційний Суд України"; XIII — "Внесення змін до Конституції України"; XIV — "Прикінцеві положення", а також розділу XV — "Перехідні поло­ження".

Конституція України є основою правової системи нашої держави. Значу­щість чинної Конституції України полягає в тому, що в 'її основу покладе­но визнання людини як найвищої соціальної цінності. Це є виявом того, що Конституція — Основний Закон не тільки держави, а, передусім, громадян­ського суспільства. Він забезпечує гуманістичну спрямованість діяльності держави.