Тема 60. Нейропсихологічне обстеження хворих на афазію. Корекційно-педагогічна робота з подолання афазії

Зміст і значення комплексного медико-психолого-педагогічного обстеження хворих. Зміст, структура, принципи, методи та прийоми обстеження хворих із афазією. Дослідження немовленнєвих функцій: предметний гнозис, просторовий гнозис, праксис, сукцесивні і симультанні синтези. Обстеження мовлення: вивчення імпресивного мовлення (розуміння діалогічного, монологічного мовлення, окремих фраз, слів), перевірка власного мовлення (діалогічне, монологічне мовлення, відтворення автоматизованих словесних рядів, називання предметів), повторення – відображене мовлення – зв’язного тексту, фраз, слів, звуків, читання (тексту, фраз, слів), письмо. Принципи і напрямки комплексної медико-відновлювальної роботи при афазії. Теоретичні основи завдання відновлювальної навчання. Загальна організація і методи корекційно-відновлювальної роботи: відновлення мовленнєвих процесів, що були порушені в результаті гальмування мозку; відновлення мовленнєвих процесів, що були порушені в результаті органічного ураження мозку; використання при навчанні збережених аналізаторів; спирання на збережені форми мовленнєвої діяльності; поступове формування у хворого складових частин форм мовленнєвої діяльності; корекція провідного порушення. Корекційно-педагогічна робота при акустико-гностичній, акустико-мнестичній, семантичній, динамічній, аферентній моторній, еферентній моторній формах афазії. Психотерапія та трудотерапія в комплексі відновлювальних заходів. Прогноз при афазії різних форм.

Тема 61. Характеристика порушень темпу і ритму мовлення у дітей та їх корекція

Короткі історичні відомості про виникнення порушень темпу і ритму мовлення у дітей. Характеристика темпу і ритму мовлення у дітей та їх порушення. Браділалія, тахілалія, фізіологічні затинання, ітерації, їх причини та прояви. Обстеження дітей з порушеннями темпу мовлення. Методика корекційної роботи з усунення порушень темпу і ритму мовлення у дітей. Профілактика недоліків темпу мовлення у дітей. Вчення Гіппократа й Аристотеля про заїкуватість. Теоретичні відомості і методи корекції заїкуватості до середини XIX століття. Значення праць учених І.О. Сикорского і І.Г. Неткачева у вивченні проблеми заїкуватості наприкінці XIX – початку XX століття. Погляди Куссмауля, Гепферта й інших західноєвропейських учених кінця XIX – початку XX століття на проблему заїкуватості. Науковий розвиток проблеми заїкуватості в 30-40-х роках XX століття. Внесок В.О. Гіляровського, Н.О. Власової, Ю.О. Флоренської і інших вчених у розвиток теоретичних основ про заїкуватість і в організацію спеціалізованої медико-педагогічної допомоги заїкуватим дітям. Комплексний підхід у корекційній роботі з заїкуватими (В.І. Селіверстов).

Тема 62. Симптокомплекс заїкування. Клінічні і психологічні особливості прояву заїкуватості

Визначення, загальна характеристика, причини виникнення заїкання, його симптоматика. Форми судорожної активності м'язів мовленнєвого апарату: клонічна, тонічна, змішана, виділення м'язових судом за місцем їхньої переважної локалізації, артикуляційні, голосові, дихальні. Ступінь прояву судорожної активності м'язів мовленнєвого апарату: легка, середня, важка. Характеристика мовленнєвого дихання при заїкуватості. Вегетативні реакції заїкуватих у процесі мовлення: почервоніння обличчя і шиї, посилена пітливість, прискорене серцебиття й інші особливості загальної моторики при мовленні заїкуватих. Супутні рухи при мовленні: насильницькі і маскувальні, їхні розбіжності. Мовленнєві виверти, емболофразії. Характер особистісного реагування на заїкуватість, логофобії. Теоретичні погляди психологів і педагогів на патогенетичні механізми заїкуватості. Пріоритетні напрямки російської та української клінічної школи у вивченні заїкуватості. Поняття про невротичні і неврозоподібні стани. Біологічні і соціальні фактори ризику в розвитку заїкуватості. Роль спадковості, середовища, виховання. Визначення невротичної і неврозоподобної форм заїкуватості, їх характеристики: роль біологічних і психологічних факторів в етіопатогенезі невротичної форми заїкання; значення біологічного фактора в розвитку неврозоподібної форми заїкання; особливості анамнезу, що стосується моторного й мовленнєвого розвитку дитини з різними формами заїкання; особливості динаміки двох форм заїкання; психолого-педагогічна характеристика дітей з невротичною та неврозоподібною формами заїкання.