Робочий план соціологічного дослідження
Як не важливі самі по собі програма і вибірка, тим не менш без робочого плану неможливо грамотно провести соціологічне дослідження. Зазвичай в план закладаються основні процедурні заходи, які треба здійснити при дослідженні. Це дозволяє з належною точністю визначити витрати часу, сил, коштів, обсяг роботи - наукової, організаційної. План створюється на базі певних правил, суть яких полягає в тому, що всі науково-дослідні та організаційно-технічні процедури і операції групуються в чотири розділи (блоку). Перший розділ передбачає порядок підготовки, обговорення, затвердження програми та інструментарію соціологічного дослідження. Сюди входить питання формування та підготовки групи збору первинної інформації (інтерв'юерів, анкетеров). У цьому ж розділі потрібно передбачити проведення пілотажного (розвідувального) дослідження, яке покаже, як «працює» інструментарій. І якщо в будь-яких документах допущені помилки при їх підготовці, треба оперативно внести корективи і в інструментарій, і в програму дослідження. Коли документи для роботи повністю готові, вони тиражуються і лунають анкетерам, інтерв'юерам. Другий розділ включає всі організаційні і методичні види робіт, тобто відповідає на питання: що треба зробити, де і коли, в які терміни. Важливо передбачити попереднє оповіщення опитуваних про цілі, завдання та практичному значенні соціологічного дослідження, тобто заздалегідь відповісти на питання, які зазвичай ставлять усі респонденти (опитувані). Якщо анкети, бланки інтерв'ю лунають і заповнюються в групах під керівництвом анкетера, то необхідно передбачити таку процедуру в плані. Третій розділ присвячений зазвичай плануванні операцій, пов'язаних з підготовкою зібраної в «полі» інформації. План повинен передбачати, скільки фахівців обчислювального центру необхідно задіяти для виконання цієї кропіткої процедури. При її виконанні дослідники працюють спільно з програмістами, операторами ЕОМ, під контролем яких формується масив інформації для введення в обчислювальну машину. Перед цим дослідники проводять вибракування тих анкет, які не містять відповідей на ключові питання. Вони ж кодують (шифрують) відкриті запитання. Зашифровані питання (альтернативи) вводяться в пам'ять ЕОМ за допомогою спеціальних комп'ютерних програм. Статистичний інформаційний масив «перетравлюється» електронними машинами, і дослідники отримують зведені таблиці цифр, відсотків - табуляграми. Існують різні види табуляграм. В одних відповідь дається тільки на один поставлене запитання, розкриваються всі альтернативи, що входять в дане питання (так, ні, не знаю). Відповідь дається в абсолютних цифрах і відсотках. В інших табуляграм відразу роздруковуються відповіді на групу питань, і щоб розшифрувати їх, потрібні й підготовка дослідника до цієї роботи, і час. Той і інший способи мають свої переваги і недоліки. Четвертий розділ - це види робіт, пов'язані з аналізом результатів обробки. Отримавши табуляграми, дослідники готують попередній, проміжний або підсумковий звіт про проведене соціологічному дослідженні, роблять висновки, формулюють практичні рекомендації.