2.Які фізичні властивості гірських порід зумовлюють їх відношення до води?

3.Гідрогеологічні дослідження, повнота досліджень.

4.Шляхи вирішення питання забезпечення питною водою Донецького басейну.

5.Що вивчає інженерна геологія?

1. Пористість гірських порід — наявність пустот (пор) у гірських породах. У вужчому розумінні пористість — це об'єм порового простору, який можна кількісно оцінити відношенням об'єму пор до об'єму зразка гірської породи. Виражена у відсотках, або частинах одиниці, ця величина називається коефіцієнтом пористості. Завдяки пористості гірські породи вони можуть вміщати рідини і гази. Пори в гірських породах по величині прийнято ділити на субкапілярні (менше 0,2 мк ) , капілярні (0,2—100 мк ) , надкапілярні (більше 100 мк ) .

2. З фізичних властивостей гірських порід слід зазначити такі, що визначають відношення їх до води. Це – гранулометричний склад, пористість, теплопровідність.

Гранулометричним або механічним складом гірських порід називається відносний вміст часток порід різної величини, який визначається у відсотках у відношенні до загальної маси породи. Теплопровідність – це властивість гірських порід передавати теплову енергію. Завдяки цій властивості між по-різному нагрітими ділянками та шарами гірських порід у надрах Землі відбувається теплообмін. Теплопровідність має атомно-молекулярний характер і складається з електронної та фононної складових.

Пористість гірських порід — наявність пустот (пор) у гірських породах.

3. Гідрогеологічні дослідження–це вчення про методи і прийоми вивчення гідрогеологічних умов, виявлення родовищ підземних вод, оцінки їх ресурсів, запасів, режиму, якості й особливостей руху підземних вод з метою вирішення різноманітних народногосподарських завдань. Принцип повноти досліджень потребує вивчення з більшим або меншим ступенем детальності всього родовища підземних вод у цілому, а не тільки його окремих ділянок, хоч би й найперспективніших

4. Донецька область - одна з областей України, що найменше забезпечена природною водою. Водозабезпеченiсть місцевим природним рiчковим стоком на одного мешканця областi (190 м³) у 5 разiв менша, ніж у середньому по Українi. Для поліпшення екологічної ситуації в Україні необхідні програми:

 раціонального використання матеріальних і енергетичних ресурсів;

 поліпшення якості води;

 комплексної модернізації та реконструкції каналу «Сіверський Донець-Донбас» та його споруд;

 охорони і раціонального використання джерел питного водопостачання;

 запобігання негативного впливу на навколишнє природне середовище, забезпечення екологічної безпеки;

 впровадженням децентралізованих систем доочищення води;

 удосконалення технології знезараження питної води;

 реконструкція та розвиток фільтрувальних станцій;

Охорона і раціональне використання джерел питного водопостачання досягаються наступними способами:

• розроблення зон санітарної охорони джерел водопостачання;

• поліпшення стану зон санітарної охорони джерел водопостачання;

• благоустрій водоохоронних зон та прибережних захисних смуг водних об’єктів;

• залучення альтернативних джерел води.

5. Інжене́рна геоло́гія — галузь геології, що вивчає геологічні умови і динаміку верхніх горизонтів земної кори стосовно інженерного будівництва та господарської діяльності людини.

Варіант №3

1.Водопроникність гірських порід.

здатність порід пропускати крізь себе воду (через пустоти — пори, тріщини і т.п.) під дією гравітаційної сили, напору або капілярного натягу. Водопроникність залежить головним чином від величини порожнин, по яких рухається вода, а не від загальної пустотності — пористості. Так, наприклад, глина пористість якої нерідко досягає 60 % є практично водонепроникною (водотривкою), а пісок, пористість якого близько 30 %, має добру водоприникність.

2.Загальна геологія – наука о составе, строении и закономерностях развития Земли[1], других планет Солнечной системы и их естественных спутников.

3.Польові гідрогеологічні дослідження.

Під час дослідження підземних вод у польових умовах здійснюють обстеження й опис джерела, колодязя чи свердловини у такому порядку.

1. Наносять на карту умовними позначками виходи підземних вод (джерела, колодязі, свердловини). Поряд із позначкою ставиться порядковий номер, під яким об'єкт дослідження буде описано в щоденнику.

2. Записують у щоденник такі відомості:

а) місцезнаходження обстеженого водного об'єкта — географічне і відносно рельєфу місцевості (в долині річки, в яру, балці, на схилі, вододілі);

б) водоносний горизонт, з якого підземна вода надходить на поверхню (джерело), в колодязь або свердловину;

в) назви водоносної і водотривкої порід;

г) місце втикання підземної води (з тріщинок мергелю, крейди або з проміжків між часточками породи по площинах напластування; з піску, що залягає під крейдою і мергелем; з пухких суглинків тощо);

д) спосіб витікання води: спокійно виливається, витікає швидко або б'є струменем укількох місцях;

е) висота джерела над рівнем води в річці;

є) відстань джерела від урізу річки;

ж) наявність відслонень на досліджуваній ділянці;

з) тип води, яка живить водний об'єкт (ґрунтова чи артезіанська);

й) температура води і повітря на момент обстеження;

і) колір, прозорість, запах і смак води;

к) вихід з води газів (горючих, які спалахують при піднесенні запаленого сірника; азотних, які самі не загоряються і не гасять сірник).

3. Визначають витрати води водопунктами; відмічають характер її виходу (у вигляді одного чи кількох струмків), приуроченість до тріщин, площин нашарування, карстових каналів і т. п.; відбирають та описують зразки відкладів різних солей і мінеральних новоутворень з води (кременистих натеків, вапнякового туфу тощо).

4. По можливості роблять простий хімічний аналіз води джерела, якщо для цього є умови і необхідні хімікати.

5. Простежують вплив підземних вод на розвиток рельєфу і грунтово-рослинного покриву (утворення зсувів, карстових порожнин, засолення грунтів, заболочення тощо).

6. З'ясовують використання підземних вод у народному господарстві та місцевим населенням для різних потреб..

4.Шляхи вирішення питання забезпечення питною водою м. Харкова.

Харьков является одним из крупнейших городов Украины. В городе прекрасно развита инфраструктура и промышленное производство, но состояние систем очистки воды и водопровода очень плохое. Из всего многообразия методов очистки воды для крупных городов, в Харькове применяются следующие методы очистки: песочно-гравийные фильтры предварительной очистки; хлорирование; отстойники. К сожалению, данные технологии давно устарели, оставшись на уровне 50-х годов ХХ века, и не позволяют должным образом очистить воду. Кроме того, процесс хлорирования способствует образованию вредных для организма человека примесей. Хлорирование воды, содержащей боль- шое количество органических веществ, приводит к образованию хлорорганических соединений (ХОС), опасных для здоровья человека, вызывающих снижение иммунитета, аномалии развития, повышающих вероятность развития злокачественных новообразований. Таким образом, с одной стороны, хлорирование не обеспечивает стопроцентную защиту от рота-вирусов, аденовирусов, вируса гепатита "А", паразитов, а, с другой стороны – токсичные хлорорганические соединения обладают мутагенным и концерогенным действием. Специалисты Минздрава провели исследование питьевой воды Харькова на содержание токсичных тригалометанов, в частности хлороформа. Выяснилось, что Харьков – один из городов, где обнаружены самые высокие показатели уровня хлороформа в питьевой воде. Хлорированная вода и продукты, приготовленные на этой воде, являются одной из причин таких обменных заболеваний, как: подагра, желчнокаменная и мочекаменная болезни [3]. С точки зрения удобства и экономии средств бытовые системы очистки воды имеют несомненное преимущество. Основным методом, позволяющим получить качественную питьевую воду, является очистка питьевой воды, поступающей из коммунальных водопроводов, с помощью фильтров. При выборе фильтров для воды следует учесть физико-химический состав питьевой воды и наличие загрязняющих веществ. Для Харькова актуальна очистка воды от следующих загрязнителей: • тригалометанов (хлороформа); • тяжелых металлов; • вирусов и паразитов (гепатит "А" и другие, цисты лямблий и яйца остриц) [5]. Немаловажную роль играет потребление бутилированной воды, которая представляет воду, разлитую в стеклянные или пластиковые бутылки для розничного распространения. Содержимое бутылок может представлять: • питьевую воду; • газированную воду; • минеральную воду; • дистиллированную воду; • деионизированную воду. Жители Харькова могут покупать бутилированную питьевую воду таких торговых марок, как: "Роганская", "Слобожанская", "Себек", Alivia и др. Питьевая вода должна быть не только чистой на бактериологическом уровне и не иметь вредных для человека веществ, но и содержать полезные минералы, так как из воды они лучше усваиваются организмом, чем из пищи. В этом случае для харьковчан представляют интерес такие минеральные воды, как: "Миргородская", "Моршинская", "Трускавецкая" и "Березовская". Таким образом, в Харькове основной гигиенической, научно-технической и социальной проблемой остается проблема качества питьевой воды. Она связана с продолжительным антропогенным загрязнением источников питьевого водоснабжения в условиях интенсивного химического и бактериального загрязнения водных источников, а также с использованием устаревших технологий водоподготовки. Поэтому харьковчане пьют не просто загрязненную, а опасную для здоровья воду. Для предотвращения сложившейся ситуации уже сегодня, необходимо применять меры индивидуальной защиты: устанавливать фильтры для очистки воды или же покупать бутилированную воду.

5.Загальні властивості ґрунтів.

Загальними фізичними властивостями грунту і породи є щільність твердої фази, щільність непорушеного грунту і його пористість