4. Функції соціології. Зв’язок соціології з іншими науками.

Функцію визначаємо як роль, яку виконує соціологія як наука. В соціологічній літературі можна знайти значний список функцій соціології. Ми з цього списку обираємо найзмістовніші. Серед таких знаходимо:

- теоретико-пізнавальна: поповнення і збагачення існуючого соціологічного знання, розробка концепцій, теорій розвитку суспільства на основі дослідження соціальної дійсності;

- описово-інформаційна: Систематизація, опис, нагромадження соціологічної інформації у вигляді аналітичних записок, наукових звітів, статей, книг, комп'ютерних матеріалів, на основі чого робляться практичні висновки і рекомендації;

- прогностична: вироблення та обгрунтування прогнозів про тенденції розвитку соціального явища чи процесу в майбутньому;

- управлінська: соціологічна інформація слугує основою для прийняття управлінських рішень з метою оптимізації розвитку та функціонування соціальних систем, інститутів та процесів.

Значення соціології для інших наук полягає у тому, що вона дає науковообґрунтовану теорію про суспільство і його структури, забезпечує розуміння законів та закономірностей взаємодії його різних структур.

Соціологія відрізняється від інших суспільних наук. Для неї характерні пошуки законів явищ, що виникають "між людьми", дослідження структур та законів взаємодії складових елементів суспільства.

Навіть короткий перелік питань, проблем, які вивчає соціологія, свідчить, що вона має безпосередній вихід на цілий ряд суспільних і гуманітарних наук. Прослідковується її тісний зв'язок з соціальною психологією. Спільними проблемами дослідження для соціології і соціальної психології є потреби та інтереси, соціальні установки і ціннісні орієнтації, думки і настрої людей. Однак для кожної з цих наук характерний власний підхід до вивчення цих явищ. Наприклад, при вивченні громадської думки соціолога цікавлять насамперед закономірності формування думки людей в певних соціальних групах, тоді як соціальио-психологічні дослідження спрямовані передовсім на пізнання психологічних механізмів становлення і вираження громадської думки.

Соціологія активно співпрацює з соціальною статистикою – галуззю статистики, яка має своїм предметом соціальну сферу суспільства, галузь соціальних відносин і процесів. Соціальна статистика забезпечує соціології інформаційну базу для оперативного аналізу змін у соціальних відносинах і процесах, в орієнтаціях і поведінці верств і груп, для підготовки науковообґрунтованих загальнодержавних і регіональних соціальних програм, соціальної політики, розробки надійних прогнозів і проектів соціального розвитку.

Соціологія, особливо прикладна, базується на математичних знаннях у т.ч. законі великих чисел. На основі відкриттів певних константних залежностей і закономірностей між соціальними явищами виникають принципово нові ідеї, аргументи і способи пояснення останніх, що змінює старі парадигми, зумовлює появу нових методологічних і світоглядних уявлень про суспільство.

У системі суспільних і гуманітарних наук існує дисципліна, з якою зв'язок соціології є найтіснішим. Мова йде про історію. І історія, й соціологія мають об'єктом своїх досліджень суспільство та його закономірності в їх конкретних проявах. Щоправда, якщо в соціології робиться акцент на пошуках закономірностей, то у історії на специфічності окремих подій. Історія дає соціологам матеріал для дослідження процесів у суспільствах минулого, а соціологія дає історії методологію для розуміння соціальних закономірностей серед безлічі історичних подій.

Соціологія не може успішно розвиватися, не спираючись на результати досліджень економіки, політології, соціальної філософії, етнографії, етнології, культурології тощо. Соціологія тісно пов’язана з управлінськими науками.

Історичний розвиток наук, і не лише суспільних, засвідчує, що в точках, де вони стикаються і взаємодоповнюють одна одну, виникають досить цікаві і плідні теорії. Зв'язок соціології з іншими науками ми повинні розглядати швидше через призму тенденції їх зближення і об'єднання, а не їх розгалуження. Нині переважною стає тенденція до комплексного, всебічного дослідження явищ і процесів суспільного життя, до їх дослідження з точки зору декількох наук, до поєднання їх пізнавальних можливостей.