4. Етаи розвитку логістики

Логістика як наука перебуває у стані розвитку. В економічній літературі можна зустріти кілька підходів до виділення етапів розвитку логістики. Основна відмінність полягає в різному ступені деталізації періодів розвитку логістики.

Перший етап (60-ті роки) — характеризується використан­ням логістичного підходу для управління матеріальними по­токами у сфері обігу. У цей період формується два ключових положення:

— наявні ніби окремо потоки матеріалів у виробництві, збе­ріганні і транспортуванні можуть бути взаємопов'язані єдиною системою управління;

— інтеграція окремих функцій фізичного розподілу матері­алів може дати істотний економічний ефект.

Специфіка логістичного підходу полягає у спільному вирішенні завдань із управління матеріальними потоками.

Вони починають працювати на один економічний результат за єдиним графіком і єдиною узгодженою технологією.

Другий етап (80-ті роки) характеризується розширенням інтеграційної основи логістики. Логістика почала охоплювати виробничий процес. У цей період відбувається:

— швидке зростання вартості фізичного розподілу;

— зростання професіоналізму менеджерів, які здійснюють управління лог. процесами;

— довгострокове планування у сфері логістики;

— широке використання комп'ютерів для збору інформації та контролю за логістичними процесами;

— централізація фізичного розподілу;

— різке скорочення запасів у матеріалопровідних лан­цюгах;

— чітке визначення дійсних витрат розподілу;

— визначення і здійснення заходів для зменшення вартості просування матеріального потоку до кінцевого споживача.

До взаємодії складування і транспортування починає підключатися планування виробництва, що дало змогу скоротити запаси, підвищити якість обслуговування покупців за рахунок своєчасного виконання замовлень, поліпшити використання устаткування.

Третій етап належить до сучасності й може бути охарактеризований так:

— з'являються фундаментальні зміни в організації та управлінні ринковими процесами у всій світовій економіці;

— сучасні комунікаційні технології, які забезпечують швидке проходження матеріальних та інформаційних потоків, дають змогу здійснити моніторинг усіх фаз переміщення продукту від первинного джерела до кінцевого споживача;

— розвиваються галузі, які надають послуги у сфері логістики;

— концепція логістики, ключовим положенням якої є необхідність інтеграції, починає визнаватися більшістю учасників ланцюгів постачання, виробництва і розподілу;

— сукупність матеріалопровідних суб'єктів набуває цілісного характеру.

5. Універсальна коцепція теорії логістики

У теорії та практиці логістичних досліджень відомо багато різних концепцій, а звідси і визначень логістики, однак усі вони містять два основні загальні концептуальні положення:

1) об'єктом логістики є певний потоковий процес (як прави­ло, багатоланковий — фінансовий, інформаційний і т. ін.) і поєднання його компонентів;

2) дослідження охоплює певна системна цілісність, що включає всі вузли й елементи потокового процесу, а також деякі інші аспекти розгляду.

Звідси й основні постулати побудови універсальної концепції теорії логістики можуть бути зведені до таких чотирьох по­ложень:

1) об'єктом логістичних досліджень є потокові (матеріальні, фінансові) і відповідні їм інформаційні (або їх поєднання) про­цеси в економіці відтворення й обігу;

2) предметом (тобто що в об'єкті досліджується) — є оптимізація відповідних потоків;

3) наскрізна (глобальна) оптимізація здійснюється з позиції єдиного цілого як системи;

4) в основі методології синтезу, аналізу й оптимізації таких систем лежить парадигма — система концепцій об'єктивно обумовлених спрямованістю і послідовністю дослідницької ло­гіки наукових дисциплін.

Крім того, стосовно теорії логістики у сфері виробничо-ко­мерційної діяльності сформульовані такі аксіоматичні поло­ження:

1. У будь-якій державі або співтоваристві держав ринок є лише частиною "нижнього рівня" економіки, тобто сферою мікроекономіки.

2. Матеріальні, фінансові, інформаційні потоки як об'єк­тивні системоутворюючі процеси відтворення і споживання іс­нують незалежно від змісту і виду ринкових структур та від­носин.

3. Проблеми структуризації, розподілу, керування, оцінки ефективності, оптимізації та прогнозування станів потокових процесів об'єктивно виявляють себе на всіх рівнях економіки (як ринкових, так і позаринкових, макроекономічних).

4. Конкретний зміст і межі логістичної системи (як слабко структурованого типу) визначаються суттю природи сфери за­стосування логістики.

Факторами виникнення об'єктивних умов для зародження й реалізації логістичної концепції у виробничо-комерційній діяльності і на рівні реалізації цільових державних програм економічного розвитку є:

1) організаційна єдність потокового процесу;

2) технологічна єдність потокового процесу;

3) економічна єдність потокових процесів товарообміну і відтворення;

4) інформаційна єдність потокових процесів