43. Характеристика системи управління запасами зі встановленою періодичністю поповнення запасів

Система із заданою періодичністю поповнення запасів до встановленого рівня. У цій системі вхідним параметром є період часу між замовленнями. Щоб запобігти завищенню обсягів запасів, які знаходяться на складі, або їх дефіциту, замовлення подаються не тільки у встановлені моменти часу, але і за умови досягнення запасом граничного рівня. Розглянута система містить елемент системи з фіксованим інтервалом часу між замовленнями та елемент системи з фіксованим розміром замовлення (відстеження граничного рівня запасів, тобто точки замовлення).

Таким чином, рівень матеріального запасу регулюється як зверху, так і знизу. У тому випадку, коли розмір запасу знижується до мінімального рівня раніше настання терміну подачі чергового замовлення, то робиться позачергове замовлення. В інший час ця система функціонує як система з фіксованою періодичністю замовлення.

Відмінністю системи є те, що замовлення поділяються на дві категорії: планові та додаткові. Планові замовлення роблять через задані інтервали часу. Можливі додаткові замовлення – якщо наявність запасів на складі досягає граничного рівня. Очевидно, що необхідність додаткових замовлень може з'явитися тільки за умови відхилення темпів споживання від запланованих.

Перевага цієї системи: повне виключення недостачі матеріальних ресурсів для потреб логістичної системи.

Недолік: необхідність додаткових витрат на організацію постійного спостереження за станом величини запасів.

44. Характеристика системи управління запасами «мінімум-максимум»

Система "Мінімум-максимум". Як і в системі з фіксованим інтервалом часу між замовленнями, тут використовується сталий інтервал часу між замовленнями. Система "Мінімум - максимум" зорієнтована на ситуацію, коли витрати на облік запасів і витрати на оформлення замовлення настільки значні, що стають порівняними із втратами від дефіциту запасів. Тому в цій системі замовлення з'являються не через задані інтервали часу, а тільки за умови, що запаси на складі в цей момент виявилися рівними або меншими від установленого мінімального рівня. У разі видачі замовлення його розмір розраховується так, щоб постачання поповнило запаси до максимального рівня. Таким чином, ця система працює лише з двома рівнями запасів – мінімальним і максимальним, чим і зумовлюється її назва.

45. Характеристика системи оперативного управління запасами

Система оперативного управління. Під час використання цієї системи через певні проміжки часу приймається оперативне рішення: "замовляти" або "не замовляти", а якщо замовляти, то яку кількість одиниць товару. Для цього необхідно провести додаткові дослідженні, щоб пропахувати, що буде вигідніше: замовити чи не замовити.

46. ABC-аналіз запасів для визначення логістичної стратегії управління запасами

ABC-аналіз - метод, що дозволяє класифікувати ресурси фірми за ступенем їх важливості. Цей аналіз є одним з методів раціоналізації і може застосовуватися в сфері діяльності будь-якого підприємства. У його основі лежить принцип Парето - 20% усіх товарів дають 80% обороту. По відношенню до ABC-аналізу правило Парето може прозвучати так: надійний контроль 20% позицій дозволяє на 80% контролювати систему. Залежно від витрат матеріальні запаси підрозділяються на три класи: А, В і С.

Матеріали класу А - це нечисленні, але найважливіші матеріали, на які доводиться велика частина грошових коштів (близько 75%), вкладених в запаси. Матеріали класу В відносяться до другорядних і вимагають меншої уваги, чим матеріали класу А. З придбанням матеріалів класу В пов'язано приблизно 20% грошових коштів. Матеріали класу С складають значну частину в номенклатурі використовуваних матеріалів, але є недорогими, на них доводиться найменша частина вкладень 5%.

Для проведення ABC-анализу потрібно:

1. встановити вартість кожного найменування матеріалу;

2. розташувати матеріали у міру убування витрат;

3. підсумовувати дані про кількість і витрати на матеріали і нанести їх на схему;

4. розбити матеріали на групи залежно від їх питомої ваги в загальних витратах. Оскільки 75% витрат доводиться на 10-15% усіх матеріалів, то найбільш ретельний контроль здійснюється відносно саме цієї групи.

А BC-класифікація постачальників може бути проведена і в розрізі товарів, що закупляються.

Для А-товарів можна провести такі заходи: точніший аналіз цін закупівель, детальний аналіз структури витрат, всеохоплюючий аналіз ринку, отримання декількох пропозицій від постачальників, більш жорсткі переговори щодо закупівельних цін, ретельніша підготовка замовлень на постачання, регулярний контроль запасів, точніше визначення страхових запасів і т. ін.

В-товари – це такі товари, які характеризуються середньовартісними величинами. Залежно від їх значення з ними варто працювати або як з А-товарами, або як із С-товарами.

С-товари – головна задача раціоналізації полягає у зниженні витрат на оформлення замовлень і складування. З цією метою можна проводити такі заходи: спрощення оформлення замовлень, зведені замовлення, застосування простих формулювань замовлень, телефонні замовлення, спрощений складський облік, великі партії замовлень, спрощений контроль замовлень, установлення більш високого рівня страхових запасів і т.д.

47. XYZ-аналіз запасів для визначення логістичної стратегії управління запасами

XYZ - аналіз дозволяє провести класифікацію ресурсів компанії залежно від характеру їх споживання і точності прогнозування змін в їх потреби протягом певного тимчасового циклу . Алгоритм проведення можна представити у чотирьох етапах :

Визначення коефіцієнтів варіації для аналізованих ресурсів;

Угруповання ресурсів відповідно із зростанням коефіцієнта варіації ;

Розподіл за категоріями X , Y , Z.

Категорія X - ресурси характеризуються стабільною величиною споживання , незначними коливаннями в їх витраті і високою точністю прогнозу . Значення коефіцієнта варіації знаходиться в інтервалі від 0 до 10%.

Категорія Y - ресурси характеризуються відомими тенденціями визначення потреби в них ( наприклад , сезонними коливаннями ) і середніми можливостями їхнього прогнозування . Значення коефіцієнта варіації - від 10 до 25%.

Категорія Z - споживання ресурсів нерегулярно , будь тенденції відсутні , точність прогнозування невисока . Значення коефіцієнта варіації - понад 25 %.

Реальне значення коефіцієнта варіації для різних груп може відрізнятися з наступних причин: сезонність продажів, тренд, акції, дефіцит і т. д.

Є кілька різновидів XYZ-аналізу, наприклад аналіз планових даних з фактичними, що дає більш точний% відхилення від прогнозу. Дуже часто XYZ-аналіз проводять спільно з ABC-аналізом дозволяючи виділяти більш точні групи, щодо їх властивостей.

Коефіцієнт варіації - це відношення середньоквадратичного відхилення до середньоарифметичного значення вимірюваних значень ресурсу.

Розраховуємо за формулою:

де:

V коефіцієнт варіації

середньоквадратичне відхилення

x середньоарифметичне

xi i-те значення статистичного ряду

n кількість значень у статичному ряді