15. Способи опису планів системи профілактичних і ремонтних робіт.

Основні способи опису планів системи профілактичних і ремонтних робіт – це словесний опис, лінійні(стрічкові) графіки, матриці(таблиці), сіткові графіки і аналітичний опис.

Найпростіша форма графічного представлення календарних планів системи робіт по ТО - лінійні графіки. На них горизонтальними відрізками зображують послідовність і строки виконання робіт. Часто також вказують обсяг робіт і кількість виконавців. Взаємозв’язок окремих робіт показують лініями.

Оперативне планування використання автомобілів технічна служба здійснює на добу. Оперативний план служить для уточнення і часткової зміни використання автомобілів у залежності від конкретних виробничих умов. Форма оперативних планів аналогічна перспективним. Про всі зміни у планах технічна служба обов’язково інформує службу експлуатації.

16. Організаційні методи управління.

Суть організаційних(адміністративних) методів управління полягає у визначенні специфіки взаємин між керівниками і підлеглими у процесі виробництва; встановленні прав, обов’язків і відповідальності посадових осіб, ланок управління і кожного працівника, які закріплюються посадовими інструкціями, положеннями про функції і завдання різних ланок управління; забезпеченні персональної відповідальності працівників за виконання постанов, розпоряджень вище стоячих органів управління.

Організаційні (адміністративні) методи не можна протиставляти економічним, які не мають свого особливого механізму здійснення. Тому багато актів управління – постанови, інструкції, рішення управлінських органів, виступаючи за формою як організаційні методи,мають економічний зміст, регламентують економічні відносини, є механізмом здійснення економічних методів.

Організаційні (адміністративні) методи управління існують у формі організаційного проектування; організаційного регламентування; організаційного нормування та розпорядницької дії.

Організаційне проектування охоплює проектування організаційної структури й управління; розробки комплексних господарсько-розрахункових положень на підприємствах по всіх ступенях управління (хто за що відповідає, хто має право приймати рішення, право контролю, оскарження, тощо); організацію робочих місць робітників і службовців; проектування автоматизованих систем управління; організацію документообігу і діловодства.

Організаційне регламентування – визначення статусу повноважень відповідальності і правил функціонування органу управління, завдань і границь діяльності кожного елемента організаційної структури. Воно визначається єдиною системою управління у державі і виходить із принципів єдності системи управління на всіх рівнях ієрархії. Державні органи визначають границі управління на кожному рівні.

У результаті регламентування на підприємстві мають бути розроблені: положення про підприємство, організаційна структура управління, загальні положення про лінійні і функціональні ланки управління та положення про окремих осіб і ланки.

Організаційне нормування – один з основних видів організаційного впливу на підприємстві і полягає у розробці та вдосконалюванні нормативного господарства підприємства. Воно визначає нормативи чисельності управлінського персоналу, штати, схеми, структури управління, категоризацію керованих об’єктів, тобто нормує різні види діяльності щодо управління і виробництва. Організаційне нормування складається з двох складових частин: нормативного господарства підприємства і нормативів керуючої та керованої системи.

Розпорядницька дія спрямована на усунення відхилень, виявлених у процесі контролю виробничо-господарської діяльності підприємства. Вона спирається на методи організаційного впливу і являє собою повсякденне оперативне забезпечення злагодженої роботи усіх підрозділів та органів управління; її оформлюють у вигляді наказів, розпоряджень і вказівок. Такі можуть бути у письмовій або усній формі і завжди повинні ґрунтуватися на відповідних актах організаційно-розпорядницького впливу.

Наказ – це письмова або усна вимога керівника до підлеглих виконувати певне завдання із зазначенням термінів виконання або інших особливостей. Накази видають тільки лінійні керівники (директор, керівник виробництва, цеху, відділення) на підставі юридичного права.

Розпорядження – це письмова або усна вимога до підлеглих при вирішенні окремих питань. Видають їх тільки функціональні керівники. Наприклад, головний економіст видає розпорядження по планово-економічному відділу.

Від наказу воно відрізняється тим, що його можна оскаржити у директора підприємства.

Усна вказівка – це одна з форм впливу, якою найчастіше користуються керівники нижніх рівнів управління.

Всі види розпорядницьких дій (наказ, розпорядження, усна вказівка) неодмінно потребують контролю і перевірки виконання.