38. Планування постановки транспортних засобів на поточний ремонт.

Первинним документом для звіту і інформаційного забезпечення процесів поточного ремонту рухомого складу у АТП є «Ремонтний листок». У випадку виникнення потреби у ремонті механіком після повернення автомобіля з лінії (чи аварійного повернення автомобіля) при участі водія оформлюється «Ремонтний листок» на виконання ПР. У нього заноситься гаражний номер автомобіля,шифр моделі і тип кузова,пробіг з початку експлуатації,проставляється дата і час оформлення і перераховуються зовнішні прояви несправності. Після цього водій подає автомобіль у зону ПМР, а потім доставляє автомобіль у зону очікування ремонту (ЗОР).Черговий ЗОР оглядає автомобіль, перевіряє якість миття, комплектність і ставить у «Ремонтному листку» у спеціальній графі штамп ЗОР «Автомобіль вимитий, комплектний, прийнятий», та свій шифр і підпис. Після цього автомобіль рахується прийнятий і за його збереження несе відповідальність ІТС АТП, а перегін у зону ПР і з дільниці на дільницю здійснює водій - перегонщик комплексу підготовки виробництва. Водій передає «Ремонтний листок» з штампом ЗОР в ВОУ ЦУВ. Диспетчер ВОУ ЦУВ вивчає інформацію, що вміщена в «Ремонтному листку» і приймає одне з наступних рішень. Якщо записи однозначно характеризують несправності диспетчер ВОУ ЦУВ дає вказівку на технічну підготовку виробництва; планує проходження автомобіля по спеціалізованих постах і дільницях комплексу ПР в «Оперативному змінному плані ЦУВ»; дає вказівку водію – перегонщику доставити автомобіль на робочі пости; доводить до виконавців спеціалізованої бригади ПР завдання на виконання ремонтно – регулювальних робіт (через засоби зв’язку ). Якщо однозначності у записах немає диспетчер ВОУ ЦУВ оцінює можливість проведення діагностування засобами,що є у наявності АТП,робить відповідну відмітку у ремонтному листку і дає вказівку направити автомобіль на дільницю Д-1 чи Д-2,де проводиться заявне діагностування Д_заяв тих агрегатів і систем де виникла несправність. Якщо несправність не вдається усунути на посту діагностування з допомогою регулювальних операцій,оператор – діагност записує у «Ремонтний листок» заключення про потребу ремонтно-регулювальних операцій. Заповнений «Ремонтний листок» і «Діагностична карта» з результатами заявного діагностування передаються у ВОУ ЦУВ і диспетчер, на основі отриманого заключення, планує проведення ремонтних робіт. По мірі виконня ремонтних робіт заповняють графи «Фактично виконані роботи» і «Видані запасні частини і матеріали» ремонтного листка. Після закінчення ремонту автомобіль приймається представником ВТК який заносить у «Ремонтний листок» свій шифр і підпис, що підтверджує справність автомобіля і можливість випуску його на лінію. Підписані документи подаються у ВОАІ для подальшого аналізу і обробітку.

39. Особливості експлуатації та організації то і р автотранспортних засобів індивідуальних власників.

6.1 Особливості експлуатації автомобілів індивідуального користування

До основних особливостей експлуатації легкових автомобілів індивідуального використання слід віднести такі чинники.

Експлуатація ведеться, в основному, у задовільних кліматичних умовах на дорогах з твердим покриттям (до 60% загального пробігу).

Невелика інтенсивність використання автомобілів, середньорічний пробіг 8….12 тисяч кілометрів. Однак слід відмітити, що в останній час цей фактор змінився у бік зростання. У зимовий період використання автомобілів скорочується в 4…5 разів. Інтенсивність експлуатації залежить від величини населених пунктів, інтенсивності руху громадського транспорту, технічного стану автомобіля, віку, статку і характеру роботи власника автомобіля, а також від місцевих традицій і інших факторів. Дослідження показують, що інтенсивність використання у різній місцевості неоднакова і повинна визначатись у кожному конкретному випадку.

Як особливість експлуатації необхідно відзначити і значний строк служби автомобілів, при незадовільній технічній експлуатації їх на лінії з за низької кваліфікації водіїв.

Крім того, спостерігається старанний догляд власників за автомобілем та часта,не завжди оправдана, заміна агрегатів і збірних одиниць.

Також утруднене використання сучасних методів і форм організації ТО і Р транспортних засобів індивідуальних власників, так як більшу частину цих робіт виконують власники автомобілів самостійно.

Необхідно відмітити, що вітчизняні автомобілі мають досить велику трудомісткість ТО і Р які припадають на тисячу кілометрів пробігу, що свідчить про недосконалість їх конструкції.