24. Специфіка впливу персоналу інженерно-технічної служби на ефективність виробництва з то і р транспортних засобів.

Вплив персоналу ІТС на показники ефективності технічної експлуатації автомобілів зі всієї сукупності факторів системи технічної експлуатації автомобілів складає у середньому 20%. До основних підфакторів персоналу системи технічної експлуатації автомобілів відносять: кваліфікацію персоналу, забезпеченість персоналом, моральну і матеріальну зацікавленість у результатах своєї роботи, стабільність і самокерованість трудових колективів.

За попередніми оцінками сукупного впливу водіїв і ремонтних робітників на рівень технічної готовності і витрат на ТО і ПР автомобілів, на долю водіїв припадає 33-36%, а ремонтних робітників – 64-67%. Вплив водіїв на показники надійності технічної експлуатації автомобілів проявляється у виборі раціональних режимів роботи агрегатів і автомобіля у конкретних умовах перевезень, та у здатності своєчасно фіксувати ознаки відказів і несправностей, що наближаються і приймати заходи до їх запобігання і попередження.

Перші два фактори характеризують професійну майстерність водія і можуть бути привиті йому у процесі навчання, розвинуті і поглиблені при стажуванні і практичній роботі. Реалізація третього фактора – зацікавленості у використанні раціональних режимів водіння і роботи агрегатів, слідкуванні за технічним станом автомобіля – залежить від системи контролю, оцінки діяльності водія, а також від його моральної і матеріальної зацікавленості. Для ремонтних робітників на долю фактора кваліфікації ремонтного персоналу припадає 45-50%.

Підвищення кваліфікації ремонтних робітників скорочує потребу у них, але одночасно збільшує витрати пов’язані з їх підготовкою і оплатою праці.

25. Умови праці,організація робочого місця та механізація виробничих процесів і атестація робочих місць.

3.2 Умови праці і організація робочого місця

Незадовільними умовами праці прийнято рахувати такі, коли у зонах ТО і ремонта брудно, повітря загазоване, холодно, недостатньо освітлені робочі місця, обладнання і стіни приміщення пофарбовані у похмурі кольори, у незадовільному стані гардеробні, душові, кімнати для прийняття їжі, тощо. Такі умови негативно впливають на працюючих і породжують плинність кадрів.

Значний ефект у підвищенні продуктивності праці можна досягти за рахунок підтримання температури повітря у приміщеннях для ТОіР в межах 20…23°С при вологості повітря 30…60 %.

Крім того, велике значення має кондиціювання повітря і добре освітлення. Усунення протягів, забруднення повітря оксидом вуглецю (норма не більше 2 мг на 1 м³), нормальний температурний режим повітря досягається правильним планувальним рішенням поточних ліній, використанням теплових тамбурів чи повітряних завіс. Значний внесок у покращення умов праці має використання конвейєрів для переміщення автомобілів з поста на пост.

Раціональна організація робочого місця повинна відповідати антропологічним і фізіологічним особливостям виконавців та естетичним вимогам. Характеристики робочого місця вибирають з урахуванням особливостей людського тіла, його розмірів, маси, можливостей руху і положень виконавчих органів. Всі предмети праці розташовують у межах зони досягнення витягнутої руки. Найкраще інструменти і запасні частини розташовувати у зоні роботи на столах-візках, верстаках так, щоб зручно було використовувати інструмент, витрачаючи при цьому мінімум руху і часу.

Важливим є максимальне скорочення «непродуктивної утоми» виконавця. Враховують той факт, що витрати енергії в значній мірі залежать від пози виконавця. Так, витрати енергії при правильній сидячій позі складають 4%, при прямій стоячій – 12%, а при зігнутій – 55%. Заміна стоячої пози на сидячу забезпечує підвищення продуктивності праці на 10%. Також враховується і те, що людина менше втомлюється при режимі, коли проходить зміна робочих поз.

Показником хорошої організації робочих місць є утримання їх у чистоті.