20.Організаційно-виробнича структура інженерно-технічної служби автомобільного транспорту.

Один з варіантів схеми організації та управління ІТС регіонального (теріторіального) виробничого об’єднання автомобільного транспорту слідуючий:

Галузеві або регіональні об’єднання

Керівник територіально-виробничого об’єднання автомобільного транспорту

Місцеві органи влади

Замісник, головний інженер

Відділ МТЗ

Технічна рада

Відділ регіональної кооперації та спеціалізації (ВРКС)

Відділ головного технолога (ВГТ)

Відділ технічного переозброєння (ВТП)

Служби і підрозділи

Служби і підрозділи ВРКС

Служби і підрозділи ВГТ

Служби і підрозділи ВТП

АТП, АК, ПО, ЦВ

Головний інженер

ІТС підприємства

21. Методи виконання то і р транспортних засобів.

Розрізняють два основних методи ТО: одиничний і потоковий.

Під одиничним методом розуміють виконання всіх робіт по ТО на одному посту. Цей метод використовують у невеликих АТП, польових умовах і т.і.

Для одиничного методу ТО характерні: широка номенклатура робіт, що виконуються, рідкий повтор однотипних робіт, відсутність типізованих технологічних процесів, різна послідовність виконання операцій і відсутність їх синхронізації, велика трудомісткість і тривалість цикла обслуговування, велика питома вага ручних робіт, низька продуктивність праці, висока кваліфікація виконавців, значні витрати часу на маневрування автомобіля.

Потоковий метод – більш прогресивний. Всі роботи при цьому виконують на декількох розташованих у технологічній послідовності спеціалізованих постах, сукупність яких утворює поточну лінію. Переміщення автомобіля з поста на пост здійснюється або конвейєром, або своїм ходом. Пости розташовують прямолінійно, що дозволяє використовувати механічну тягу і забезпечувати найкоротший шлях переміщення автомобіля. На постах поточної лінії розташування автомобілів може бути повздовжнім (вісь автомобіля співпадає з віссю лінії), кільцевим чи поперечним. При поперечному розташуванні автомобілів, скорочується довжина поточної лінії, і забезпечується з’їзд автомобіля з будь якого поста. Поточні лінії організовують окремо для кожного виду обслуговування. Потоковий метод ТО потребує забезпечення однакового часу перебування автомобіля на кожному посту. Порушення обсягу робіт хоча б на одному посту викликає простої на інших постах. Тому необхідно забезпечувати однотипність автомобілів і одинаковий обсяг робіт, що дуже проблематично, особливо при ТО-2. Розрізняють потоки неперервної і періодичної дії.

Потоком неперервної дії називають таку організацію технологічного процесу, коли ТО проводять при неперервному переміщенні автомобіля по робочих постах. Швидкість конвейєра вибирають у межах 0,8…1,5 м/хв.. Це в основному відноситься до робіт по ЩО.

Потоком періодичної дії називають таку організацію технологічного процесу, при якій, автомобіль періодично переміщується з одного робочого поста на інший. Його використовують для робіт по ТО-1 і ТО-2. Швидкість переміщення конвейєра приймають 10…15м/хв..

Разом з ТО можливе виконання технологічно пов’язаних з ним і часто повторюваних операцій ПР малої трудомісткості (при ТО-1 до 5…7люд-хв., при ТО-2 до 20…30люд-хв.). Сумарна трудомісткість операцій супутнього ПР не повинна перевищувати 15…20% трудомісткості відповідного ТО.

Потоковий метод ТО як найбільш прогресивний застосовують у АТП при організації ЩО і ТО-1 і у меншій мірі при ТО-2.