1. Види транспортних підприємств

Підприємства автомобільного транспорту поділяються на автотранспортні і автообслуговуючі та авторемонтні. До першої групи відносяться такі, що забезпечують перевезення вантажів або пасажирів, а також роботоздатність рухомого складу в процесі його експлуатації. У другу групу, входять підприємства, діяльність яких забезпечує відновлення (повністю або частково) втраченої роботоздатності рухомого складу.

За організаційними ознаками номенклатуру АТП першої групи складають: автоколони, автокомбінати, бази централізованого технічного обслуговування (БЦТО), станції технічного обслуговування (СТОА), автозаправні станції, пасажирські автовокзали, а номенклатуру авторемонтних підприємств: заводи і майстерні капітального ремонту автомобілів, агрегатів, деталей, механізмів, приладів і шин.

Функціональне призначення АТП характеризується двома основними ознаками: виконанням перевезень і обслуговуванням рухомого складу. При цьому деяким з них присутні обидві з вказаних ознак, а деяким - тільки одна.

Автоколони призначені для утримання рухомого складу (зберігання, періодичного технічного обслуговування і поточного ремонту). Можуть бути для вантажних, автобусних, таксомоторних і змішаних перевезень як у міських умовах, так і на міжміських лініях.

Найбільшого поширення набули автоколони з кількістю автомобілів від 100 до 250 одиниць, що об'єднані у ВОАТ (виробниче об'єднання автомобільного транспорту).

За організаційною структурою управління ВОАТ бувають двох типів. У першому випадку апарат управління створюється при головному АТП. Решта підприємств входять до складу об'єднання на правах філіалів, що діють, за принципами внутрішньовиробничого розрахунку. У другому випадку об'єднання має відокремлений апарат управління. До його складу, крім автотранспортних філіалів, можуть входити промисловий,транспортно-експедиційний, ремонтно-будівельний філіали, або скажімо проектно-технологічне бюро з дослідним виробництвом.

Оптимальні розміри підприємства встановлюються у кожному конкретному випадку на основі попереднього визначення найвигіднішого його місцезнаходження. Вони залежать також від середньодобового пробігу, вантажопід'ємності і режима експлуатації автомобілів.

Бази централізованого технічного обслуговування - самостійні підприємства, котрі виконують на умовах договорів найбільш трудоємкі види періодичних технічних обслуговувань і поточних ремонтів рухомого складу автотранспортних підприємств і організацій, що розташовані в районі діяльності бази.

БЦТО разом з прикріпленими АТП і іншими автогосподарствами утворює територіальну систему кооперованих підприємств. Потужність БЦТО вимірюється кількістю приписаних до неї автомобілів і коливається в межах від 800 до 2000 одиниць. За призначенням БЦТО можуть бути для вантажних автомобілів, автобусів і легкових автомобілів.

Станції технічного обслуговування (СТО) призначені для разового виконання ТО і ПР окремих автомобілів. Крім того, СТО часто виконують торгівельну функцію по продажу автомобілів, запасних частин і матеріалів. Виробничу потужність СТО, як і БЦТО, оцінюють кількістю робочих постів для виконання ТО і ремонту, обсягом виробленої на станції продукції, кількістю прикріплених на обслуговування автомобілів та ін..

За принципом розміщення поділяються на міські (для обслуговування в основному автомобілів, що належать жителям району ) і дорожні ( для обслуговування автомобілів, що проїжджають по дорозі).

За потужністю СТО поділяються на малі (до 10 робочих постів ), середні (від 10 до 25 робочих постів ), великі ( від 25 до 50 робочих постів ) і дуже великі (понад 50 робочих постів ).

Отримало певний розвиток будівництво у містах діагностичних станцій, що проводять тільки діагностування технічного стану, або діагностування і усунення несправностей автомобілів.

Крім того, на автомобільних дорогах, можуть створюватись пункти технічної допомоги або пересувні станції технічного обслуговування, що розташовані в автопоїзді і мають велику мобільність. Такі пересувні станції використовують у дорожніх умовах і в місцях масового відпочинку населення.

Подальший розвиток отримала і фірмова мережа обслуговування. Створена сітка спеціалізованих автоцентрів виробничих фірм "КамАЗавтоцентра", "Волзького автомобільного заводу", " ЗАЗ ", та зарубіжних автовиробників.

Невеликий обсяг робіт по ТО і ремонту легкових автомобілів виконують майстерні системи "Ремпобуттехніка". У структурі їх послуг переважають кузовні і малярні роботи.

Автозаправні станції (АЗС) призначені для забезпечення автомобілів експлуатаційними матеріалами і є торгівельними підприємствами.

Потужність АЗС визначається її пропускною здатністю, тобто годинною або добовою кількістю автомобіле-заправок і залежить від типу і кількості паливороздавальних колонок. АЗС поділяються на міські ( 500...2000 заправок на добу ) і дорожні ( 500...1000 заправок на добу ).

Функція пасажирських автовокзалів - обслуговування міжміських автобусних сполучень, їх споруджують у великих містах і на пересіченні великих автомагістралей. Крім автовокзалів, для обслуговування автобусних маршрутів, використовуються пасажирські автостанції і автопавільйони на пунктах зупинки.

Стоянки призначені для зберігання індивідуальних автомобілів, або автомобілів що перечікують нічний час на дорогах. Стоянки бувають прибудинкові, квартальні, районні, придорожні. Їх облаштовують у вигляді спеціальних будівель або відкритих площадок. До стоянок відносять також стаціонарні типи автоготелів ( мотелі ), що розташовані поблизу великих міст, літні автотабори ( кемпінги ), що закладаються поблизу місць масового відпочинку і створюють автотуристам умови для відпочинку з самообслуговуванням на лоні природи.

Місткість таких стоянок визначається статистичними данними або натурними спостереженнями з подальшим обробітком вихідних даних з допомогою апарату теорії масового обслуговування.

Авторемонтні підприємства - це різноманітні спеціалізовані типи підприємств, що виконують ремонт або відновлення автомобільної техніки. Як правило такі підприємства є спеціалізованими як за видом ремонту, так і за номенклатурою.