- •1.1. Сутність поняття «Безеквівалентна лексика»
- •1.2. Класифікація безеквівалентної лексики
- •2.1 Основні прийоми передачі безеквівалентної лексики
- •2.2. Основні прийоми передачі структурних екзотизмів в процесі перекладу роману е.М.Ремарка «чорний обеліск»
- •Висновки
- •Список використаних джерел
- •Список джерел фактичного матеріалу
2.2. Основні прийоми передачі структурних екзотизмів в процесі перекладу роману е.М.Ремарка «чорний обеліск»
Поняття «переклад безеквівалентної лексики» умовно ділиться на два аспекти: вона, як правило, неперекладна (у словниковому порядку) і, знову-таки, як правило, вона передається (у контексті) не шляхом перекладу. І проте, немає такого слова, яке не могло б бути перекладене іншою мовою, хоч би описово, тобто поширеним поєднанням слів даної мови -- це по відношенню до словникового перекладу і те, що неможливе відносно окремого елементу, можливо відносно складного цілого, тобто відносно контекстуального перекладу. Отже питання зводиться не до того, можна чи не можна перекласти безеквівалентну одиницю, а до того, як її перекласти.
Виділяють дві основні проблеми, з якими перекладач зустрічається під час перекладу: 1) відсутність в мові перекладу відповідника (еквівалента, аналога) із-за відсутності у носіїв цієї мови об'єкту (референта), що позначається реалією, і 2) необхідність, разом з наочним значенням (семантикою) реалії, передати колорит (конотацію) – її національне і історичне забарвлення.
Cправа значно ускладнюється також необхідністю враховувати цілий ряд обставин, які заважають дати одну і точну відповідь. Відомо лише одне: перекладач, враховуючи загальні теоретичні положення, і спираючись на володіння мовою, на фонові знання, на свій досвід, чуття і картотеку, але в першу чергу, на контекстуальну обстановку, у кожному окремому випадку вибирає найбільш точний відповідник серед запропонованих, що і є іноді єдиним можливим шляхом.
Власні назви та імена належать до реалії певної мовної культури, відрізняючи її від інших. Вони називають об'єкт думки (надуманий чи дійсний), особу чи місце, єдине та неповторне в своєму роді. Носії цієї культури мають деякі фонові знання та асоціації щодо реалій, які, на певному етапі міжмовних контактів, можуть бути відсутніми в носіїв іншої мови. На Митрофана, для росіян, усі шишки валяться, а українця - язик до Києва доведе. Тому при відтворенні чи перекладі таких назв-реалiй, виникає, з одного боку, необхідність підкреслити особливий національний колорит чи унікальність цих назв, а з іншого -- за необхідності небагатослівно передати й асоціації, властиві для носіїв цієї мовної культури.
Поряд із цим, навіть очевидні внутрішні форми даних передаються не завжди, щоб не викликати термінологічної плутанини. Тому відтворення власних назв ґрунтується на правилі: для мов з однаковою графікою, назва переноситься з оригіналу в переклад (російська та болгарська мови), а з різними графіками – транскрибуються. Проте спостерігаються різноманітні відхилення, якi розглянемо нижче.
1) Переважна більшість географічних назв (позначення гір, рік, міст та місцевостей) тяжіє до транслітерації, наприклад:
1.Werdenbrück ist eine alte Stadt von 60 000 Einwohnern |
Верденбрюк - це старе місто з 60-тисячним населенням. |
Назви міст переважно транслітеруються, хоча при цьому може порушитися вимова, наприклад:
2. Ihre Mutter soll im Elsaß leben und ziemlich reich sein, sich aber wenig um sie kümmern - ich habe sie jedenfalls hier noch nicht gesehen, seit ich Genevieve kenne, und ist schon sechs Wochen her. |
Кажуть, що її мати живе в Ельзасі і доволі багата, але вона не дуже цікавиться донькою - принаймні, я її тут жодного разу не бачив з тих пір як познайомився з Женевьєвою, а це було півтора місяця тому. |
Ці назви можуть інколи не відповідати фонетичним нормам мови оригіналу, а зберігати традиційну форму:
3. Darf ich vorstellen?“ Fragt Willy. „Meine Freunde und Kriegskameraden Georg Kroll und Ludwig Bodmer - Fraulein Renee de la Tour vom Moulin Rouge, Paris.” |
„Дозвольте відрекомендуватися?” - запитав Віллі „Мої друзі та фронтові товариші Георг Кролль та Людвіг Бодмер - фроляйн Рене де ля Тур з „Мулен Руж ” в Парижі” |
4. Unterhalb aber kocht Riesenfeld wie ein Vesuv |
А внизу Різенфельд кипить наче Везувій. |
5. Du möchtest Matrose auf einem Walfischfänger sein; oder Koprahändler in Tahiti; oder Nordpolentdecker, Amazonasforscher, Einstein und Scheik Ibrahim mit einem Harem von Frauen zwanzig verschiedener Nationen, einschließlich der Zirkassierinnen, die so feurig sein dass man sie nur einer Asbestmaske umarmen kann. |
Ти хочеш бути матросом на китобійному кораблі; або торгувати копрою на Таїті; чи бути відкривачем Північного полюсу чи дослідником Амазонки, чи Ейнштейном чи шейхом Ібрагімом і щоб в твоєму гаремі було 20 жінок різних національностей, серед них і черкешенки, такі пристрасні, що їх можна обіймати тільки надівши азбестову маску. |
Позначення місцевостей (вулиць, будівель), як правило або перекладають, або транслітерують:
6. Knopf geht die Hackenstraße hinunter und schwenkt an der Ecke der Marienstraße links ab. |
Кнопф йде по Хакенштрассе і на розі Марієнштассе повертає наліво. |
7. Wir schwanken durch die Schatten der Marienkirche zur Hackenstraße. |
Ми йшли, похитуючись в тіні церкви святої Марії до Хакенштрассе. |
Назви різних інституцій (заводів, фірм, ресторанів, кафе), пам'ятників, конференцій тощо розрізняють, додаючи додаткові елементи чи змінюючи модель виразу. Наприклад:
8. Es gibt Gulasch im „Walhalla“, Gulasch mit Kartoffeln, Gurken und Salat. |
У ресторані „Валгалла” подають гуляш, гуляш з картоплею, огірками та салатом. |
9. Er ist im Abmarsch zu seinem Stammtisch in der Gastwirtschaft Blume. |
Він як завжди йде в ресторан Блюме, де усядеться за свій улюблений столик. |
2) Проблема перекладу слів-реалій
Поняття «переклад реалій» двічі умовно: реалія, як правило, неперекладна (у словниковому порядку) і, знову-таки, як правило, вона передається (у контексті) не шляхом перекладу. Існує нова схема класифікації реалій запропонована Влаховим і Флоріним:
Етнографічні реалії(Міри,гроші, мистецтво,культура, труд, побут):
10. Wie steht der Dollar jetzt? Heute mittag sechsunddreitausend Mark. |
Скільки зараз коштує долар? Сьогодні в обід коштував 36 тисяч марок. |
11. Lisa ist, soviel wir wissen, Böhmin. |
Ліза, наскільки нам відомо, з Богемії. |
12. Wer verdient, sind die Schieber, die Wechselkönige, die Ausländer, die für ein paar Dollars, Kronnen oder Zlotys kaufen können, was sie wollen. |
На цьому наживаються спекулянти, валютні магнати, іноземці - вони за декілька доларів, крон чи злотих можуть купити все, що завгодно, - а також великі підприємці, фабриканти та біржові ділки, акції і цінності яких безмірно ростуть. |
13. Du wirst nun eine schamlose Reklame für die Seele des Gauners Fleddersen werden, der armen Witmen aus der Stadt ihre letzten Zehntausender für viel zu teure, mit Margarine verfälschter Butter entrissen hat - von seinen Wucherpreisen für Kalbsschnitzel, Schweinekoteletts und Rinderbraten ganz zu schweigen. |
Тепер ти будеш безсоромною рекламою для душі скнари Фледдерсена, який забирав у бідних вдів останні десять тисяч за непомірно дороге фальцифіцироване маргарином масло, не кажучи про неймовірні ціни на шніцелі, відбивні котлети зі свинини та смажену телятину. |
Суспільно-політичні реалії (Політичне життя і діячі, звання ступені, титули, навчальні та культурні заклади, знаки та символи, воєнні реалії):
14. Ein paar Minuten vorher ist er noch bereit, die sozialdemokratische Partei allein aus dem Reichstag zu prügeln - und gleich darauf schärft er mit offenem Munde. |
За хвилину до того він готовий самостійно вигнати соціал-демократів з Рейхстагу, і от він вже хропе з відкритим ротом. |
15. Es ist rohe Gewalt, und mehr kennst du ehenaliger Unteroffizier ja nicht vom Leben. |
Хоча це грубе насилля, але ти як колишній унтер-офіцер, нічого більше в житті не знаєш. |
16. Es ist der Feldwebel Knopf, der von seiner Inspektionsreise durch die Kneipen zurückkehrt. |
Це Фельдфебель Кнопф, який повертається зі свого рейду по пивних. |