1.4 Істотні умови договору

Центральне місце у викладі першого питання теми відводиться, безумовно, з'ясуванню змісту договору. Під змістом договору розуміється сукупність його умов, що визначають склад підлягають виконанню сторонами дій, вимоги до порядку і термінів їх виконання.

Умови договору звичайно викладаються у вигляді окремих пунктів, які можуть об'єднуватися в розділи або частини, підрозділяючись на окремі підпункти. В якості частин

до договору можуть додаватися специфікації, проектно-кошторисна, технічна та інша документація.

У договорах слід розрізняти групу істотних умов, які визнані такими законодавством або необхідні для договору даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї із сторін повинна бути досягнута угода (п.1 ст.58 Основ).

Так, до числа істотних відносяться, перш за все, умови, що визначають предмет договору, розмір плати, терміни виконання робіт, а також будь-яке інше умова, на досягнення угоди за яким наполягає одна зі сторін.

У змісті договорів прийнято розрізняти приписувані та ініціативні умови.

наказує визнаються умови, необхідність включення яких до тексту передбачена законодавством. Крім того, договір повинен передбачити якість, терміни, порядок і умови доставки, місця здачі продукції та ряд інших даних.

Ініціативними вважаються умови, які згадуються в законодавстві про договори даного виду. Включення їх в угоду визначається умовою контрагентів. Таким чином, громадяни та організації володіють свободою у справі узгодження будь-яких питань, що стосуються їх взаємин, аби прийняті ними рішення не суперечили закону.

відсильні називаються умови, регламентовані законодавством і численними підзаконними актами: правилами перевезення вантажів, розрахунків, повернення і повторного використання тари і т.д. При їх складанні важливо дотримуватися ряду правил, а саме:

1. посилатися можна лише на діючі нормативні акти;

2. слід в міру необхідність конкретизувати загальні правила, не обмежуючись формальної посиланням на них та ін

1.5 Порядок укладення, дії і припинення договору

Договори між громадянами, більшість договорів між юридичними особами укладаються на розсуд самих суб'єктів, які бажають вступити до зобов'язальні відносини. Підставами укладення договору в таких випадках є узгоджені наміри і ініціатива сторін. Разом з тим, є ряд випадків, коли закон передбачає обов'язок боржника укласти договір з кредитором. Такий обов'язок виникає при наявності у сторін відповідних підстав для встановлення договірних відносин. Ім'я є наявність сформованих господарських зв'язків з підприємством-постачальником, оформляйте договором не менше двох років. У разі ухилення постачальника від укладання договору покупець має право пред'явити позов до арбітражного суду про зобов'язання укласти договір. Крім того, існують й інші підстави для обов'язку будь-яких підприємств укласти договір з відповідним контрагентом (наприклад, обов'язкове відкриття е рахунки банком на вимогу підприємства та ін.) Спільними підставами для укладення договору в зазначених випадках є монопольне становище суб'єктів у відповідній сфері діяльності та правило ст.5 ЦК про неприпустимости здійснення особою своїх прав в суперечності з їх призначенням, ущемлення прав і законних інтересів інших осіб.

Чинним законодавством передбачено дві основні стадії укладання договору.

Перша полягає в тому, що особа, зацікавлена ​​в укладення договору, направляє іншій особі пропозицію укласти договір (В«ОфертуВ»). Воно направляється письмово або робиться усно. Пропозиція може даватися однієї або декільком сторонам, тобто конкретним суб'єктам. Крім того, пропозиція повинна бути достатньо виразною, тобто містити дані про характер і умови майбутнього договору, а також свідчити про намір що пропонує укласти договір.

Друга стадія - дача відповіді про прийняття пропозиції (В«АкцентуВ»). Повідомлення про згоду укласти договір також має висловлюватися досить виразно і свідчити про бажання відповідає вступити в договірні відносини.

Закон передбачає декілька способів укладення договору.

Так, якщо згідно з законом або угодою сторін договір повинен бути укладений у письмовій формі, він може бути, оформлений шляхом:

1. складання одного документа, підписаного сторонами;

2. обміну листами, телеграмами, телетайп програмами, факсами тощо, підписаними стороною, яка їх надсилає.

У процесі укладення договорів між сторонами нерідко виникають розбіжності за окремими умовами. Розбіжності, що виникають при укладенні усних договорів, виявляються і врегульовуються безпосередньо в процесі оформлення угоди.

При укладенні письмових договорів розбіжності можуть оформлятися наступним чином:

1. Якщо договір укладається шляхом підписання складеного документа, то сторона, не згодна з запропонованими умовами, підписує його із застереженнями про наявність розбіжностей. Заперечення та доповнення викладаються у протоколі розбіжностей, який разом з підписаним примірником договору вручається або надсилається іншій стороні.

2. Коли договір укладається шляхом обміну листами, телеграмами тощо все що містяться у відповіді розбіжності зі спочатку запропонованими умовами розглядаються в якості розбіжностей. Разом з тим внесені доповнення до запропонованих умови (якщо вони не відхилені запропонованої їх стороною) визнаються включеними в текст договору.

3. Спірні питання можуть бути врегульовані шляхом додаткової листування, проведення переговорів і т.д.

4. Юридичні особи та індивідуальні підприємці можуть передавати розбіжності, що виникли при укладенні договору, на вирішення арбітражного (третейського) уда, якщо така можливість передбачена законодавством або угодою сторін. Закон детально регулює питання, пов'язані з розглядом

Зміна і розірвання договору можливі за підставах, передбачених законом, угодою сторін або рішенням суду.

Найбільш приватним підставою для зміни і розірвання договорів є угода, досягнута контрагентами. Наприклад, в договорах оптової купівлі-продажу і постачання обмовляється можливість зміни погодженого асортименту товарів на випадок значного коливання купівельного попиту та ін

Серед підстав, передбачених законодавством, доцільно назвати наступні:

a) зміна актів, на яких заснована зобов'язання, розпорядженням компетентного органу;

b) смерть боржника (якщо зобов'язання не може бути виконане без його особистої участі) і кредитора (Коли виконання призначено...

особисто для нього);

c) ліквідація юридичної особи (боржника або кредитора);

d) виявлення обставин, передбачених законом в якості підстав для визнання угод повністю або частково недійсними.

винесених рішень суду (арбітражного, третейського) в Як підставу для зміни та розірвання договору, визначається оцінкою ситуації, фактичного стану сторін існуючими діловими звичаями і прийнятої практикою. За відсутності конкретної норми закону це може грунтуватися на загальних засадах і принципах правового регулювання відносин.