16. Шляхи формування,форми і типи власності в добу середньовіччя.

Господарство епохи середньовіччя характеризується перш за все пануванням приватної власності на землю. Основний дохід, а відтак і можливість вижити, люди отримували від землі, яка вважалася головним багатством. Люди, які нею володіли, як правило, панували в суспільстві. Ієрархічна структура земельної власності, що грунтувалася на васальних зв'язках, призводила до протиріччя між великою власністю на землю і дрібним селянським володінням, яке зберігалося. Селяни знаходилися в особистій. поземельній, судово-адміністративній і військово-політичній залежності від землевласників. Домінувало натуральне господарство. Обмін відігравав другорядну роль. Майже всі багатства суспільства створювалися ручною працею. Знаряддя праці були примітивними. Енергія вітру і рік, вугілля і деревини почала використовуватися лише в пізньому середньовіччі і спочатку дуже обмежено.

Місце людини в суспільстві, як правило, визначалося не її особистими якостями чи заслугами, а походженням: син сеньйора ставав сеньйором, син селянина — селянином, син ремісника — ремісником. Основними формами господарської діяльності були: сеньйорія (феодальна садиба), ремісничий цех, торгова гільдія. В цілому, економіка була аграрно-ремісницькою, що єднає її з господарством стародавніх цивілізацій і дає підставу називати цивілізацію, яка існувала до кінця XV ст., аграрно-ремісничою, а суспільство — традиційним. Розвиток господарства епохи середньовіччя можна поділити на три періоди. У ранньому середньовіччі (V-Х ст.) сформувалися і утвердилися визначальні риси феодального господарства (період генези). ХІ-ХV ст. — період зрілості феодального господарства, внутрішня колонізація, розвиток міст, ремесла і товарного дробництва. У пізньому середньовіччі (XVI — перша половина XVIІІ ст.) зароджується ринкове господарство, з'являються ознаки індустріальної цивілізації. (Про останній період — в наступному розділі).

Отже, протягом V — IX ст. у Франкській державі «формувалася класична форма феодального службового землеволодіння та сеньйоріально-селянських відносин. Дрібне господарство франків, що ґрунтувалося на алодальній власності, витіснив феодаль­ний маєток-сеньйорія — замкнуте натуральне гос­подарство, власник якого (сеньйор) мав усю повноту влади на своїй території.

Феодальні відносини у Франції, як і в Англії, Ні­меччині та інших країнах Європи, досягли зрілості в XI — XV ст. В XI — ХІІІ ст. панувала феодальна земельна власність трьох типів — королівська, світська, церковна. Ієрархічна структура землеволодін­ня (власність верховна, сеньйоріальна і васальна) об­межувала права окремого феодала на землю. Однак період політичної роздробленості менші володіння стали відчужуватися. Зросли значення та розміри сеньйоріальної власності, перш за все за рахунок і лісів, луків, пасовищ. Розширилися і зміцніли сеньйоріальні права.

17. Реформування господарської системи в другій половині 1980-х років.

У другій половині 80-х років у господарському житті країни відбулися значні зміни. Перш за все, була скасована монополія зовнішньої торгівлі. З 1 січня 1987 р. право безпосередньо проводити експортно-імпортні операції було дано 20 міністерствам і 70 великим підприємствам. Через рік були ліквідовані Міністерство зовнішньої торгівлі і ГКЕС (Державний комітет з економічних зв'язків) СРСР і засновано Міністерство зовнішньоекономічних зв'язків СРСР, яке тепер лише реєструвало підприємства, кооперативи та інші організації, що ведуть експортно-імпортні операції. Закон 1990 р. право зовнішньої торгівлі було надано і місцевим Радам.

Відповідно до "Закону про кооперативи" (1988 р.), при державних підприємствах і місцевих Радах швидко виникла мережа кооперативів і спільних підприємств, зайнятих вивезенням товарів за кордон, що різко скоротило надходження на внутрішній ринок.

Багато товарів при спекуляції давали виручку до 50 доларів на 1 карбованець витрат і купувалися у підприємств "на корню".Наступним кроком, через "Закон про державне підприємство (об'єднання)" (1987 р.), було дозволено перетворення безготівкових грошей у готівку. Це був перший крок до приватизації банківської системи СРСР. Зростання дефіциту сприяла і розпочата в травні 1985 р. "антиалкогольна кампанія". Скорочення продажу горілки та бюджетних надходжень від неї було повністю компенсовано її виготовленням у "тіньовій економіці" (140-150 декалітрів у 1987 р.). Крім важкого удару по державним фінансам це призвело до становлення потужної організованої злочинності нового покоління, активно ввійшла в політику.

Вже перші кроки по переходу до ринкової економіки від радянського "натурального" господарства спричинили за собою переорієнтацію управління з натурних на грошові показники. Були зняті обмеження, властиві господарству, призначеному для споживання, а не отримання прибутку - введені "договірні ціни" (спочатку, зрозуміло, "лише на деякі категорії товарів"). Обійти введені для увазі бюрократичні застереження не склало праці, і в СРСР одразу ж почалося зростання цін - при скороченні виробництва. Була запущена ланцюгова реакція важкої кризи.