9. Основні варіанти промислового схрещування?

Промислове схрещування, один з видів схрещування з.-х.(сільськогосподарський) тварин; спаровування тварин двох порід для здобуття високопродуктивних помісей першого покоління в пользовательних (неплемінних) цілях. Помісі, отримані при П. с., як правило, проявляють гетерозис по господарсько-корисних ознаках, володіють підвищеною життєздатністю і незрідка по продуктивності перевершують тваринних вихідних порід. П. с. має найбільше значення в свинарстві і м'ясному скотарстві. У свинарстві помісей підвищеної продуктивності отримують від схрещування високопродуктивної крупної білої породи з менш продуктивними породами свиней. Використовують помісей для відгодівлі. У скотарстві П. с. застосовують для збільшення виробництва яловичини, схрещуючи корів молочних і молочно-м'ясних порід з биками спеціалізованих м'ясних порід (казахською білоголовою, абердін-ангусськой, санта-гертруда, калмицькою, шортгорп, шароле, герефорд і ін.) або м'ясні породи схрещують між собою. П. с. служить додатковим джерелом здобуття м'яса у вівчарстві (м'ясну продуктивність шерстно-м'ясних порід овець підвищують схрещуванням їх з високопродуктивними шерстними для м'яса породами), яєць і м'яса в птахівництві (яйценоскі породи або лінії курей схрещують з яєчно-м'ясними і яєчними для м'яса).

10. Кореляційній зв'язок між корисно-господарськими ознаками. Проблема не прямого ефекту при відборі?

На ефективність відбору впливає характер кореляції між враховуються ознаками. Кореляція спостерігається як між кількісними, так і між якісними ознаками. Прийнято вважати, що між удоєм і вмістом жиру в молоці існує негативна кореляція, яку можна подолати тривалим відбором і відповідними умовами утримання, що було доведено селекціонерами Німеччини при роботі з голштинської породою великої рогатої худоби. Для підвищення ефективності відбору враховують повторюваність ознак. Під повторюваністю ознаки розуміють ступінь відповідності між оцінками по ньому тварини, зробленими в різний час. Наприклад, між удоєм корови за першу лактацію і подальшої її продуктивністю; між живою масою тварини в ранньому віці і масою в дорослому стані; між удоєм корови за перші відрізки лактації і за 305 днів лактації. Ступінь повторюваності ознаки має важливе значення для відбору: чим вона більше, тим надійніше буде відбір за першими оцінками, тим раніше можна визначити племінну цінність тварини.

Відбір здійснюється з урахуванням цільового генетичного синтезу якостей як в найближчому, так і в більш віддалених поколіннях.

Проте згідно з сучасними уявленнями індивідуальний відбір матерів бугаїв, батьків бугаїв і батьків корів забезпечує 90-95% всієї ефективності селекції, а масовий відбір матерів корів тільки 5-10%.

Важливе значення зараз набуває оцінка виробників і маток в препотентності. Для цього застосовують раннє спаровування телиць, свинок, яскравий і оцінку приплоду ведуть в більш ранні терміни. Для підвищення ефективності відбору зараз замість тандемного відбору за кожною ознакою окремо застосовують селекцію за допомогою індексів. Селекційні індекси лежать в основі одночасної оцінки за комплексом ознак і можуть бути використані для прогнозування племінних якостей тварини. В одному індексі можна об'єднати оцінку племінної тварини за походженням, його індивідуальної продуктивності, боковим родичам та нащадкам.