Приклад розрахунку зарплати співробітника.

Якщо розглянути конкретний приклад то, поки не прийнятий бюджет на 2014 р. мінімальна зарплата залишається на тому ж рівні, що і в грудні 2013 р., тобто — 1218 грн. А прожитковий мінімум в грудні 2013 р. піднявся до 1218 грн. Отже максимальний дохід, який дає право на застосування пільги буде 1710,0 грн. (1218 * 1,4 = 1705,2 грн. та округлюємо).

Приклад розрахунку заробітної плати без податкової соціальної пільги

Розглянемо умовний числовий приклад нарахування та виплати заробітної плати.

Співробітникові А.А. Іванову була нарахована заробітна плата за грудень 2013 року в розмірі 1500 грн., А також оплачений лікарняний лист у розмірі 1000 грн. ( Припустимо, що Іванов податковою соціальною пільгою не користується і працює на підприємстві що займається оптовою торгівлею, а клас ризику цьому підприємству присвоїли 23, що відповідає ставці ЄСВ 37,26 %)

У цьому випадку механізм проведення нарахувань та відрахувань буде виглядати наступним чином.

Нарахування на зарплату:

Сума заробітної плати:

• 1500 * 37,26 % = 558,9 грн.

Сума оплати лікарняного листа:

• 100 * 33,2 % = 332 грн.

Відрахування із заробітної плати:

Утримання із зарплати роблять у наступному порядку, на початку утримується ЄСВ, а з решти суми ПДФО.

Сума заробітної плати:

• ЄСВ: 1500 * 3,6 % = 54 грн.

• ПДФО — 1446 * 15 % = 216,9 грн.

Сума оплати лікарняного листа:

• ЄСВ: 1000 * 2 % = 20 грн.

• ПДФО — 980 * 15 % = 147 грн.

Таким чином перерахувавши всі необхідні податки роботодавець може виплатити Іванову на руки 2062,1 грн. ( 2500-54-20-216,9-147 = 2062,1 грн.)

Приклад розрахунку заробітної плати із застосуванням податкової соціальної пільги

Тепер розглянемо як би нараховувалася зарплата, якби дохід А.А. Іванова підпадав би під дію пільги з ПДФО. Припустимо, що в грудні 2013 йому нараховано 1600 грн. Нарахування на зарплату не матиме особливих змін :

• 1600 * 37,26 % = 596,16 грн.

А утримання будуть виглядати наступним чином:

• ЄСВ: 1600 * 3,6 % = 57,6 грн.

• ПДФО: ( 1542,4-609 ) * 15 % = 140,01 грн.

У такому випадку наш співробітник повинен отримати на руки 1402,39 грн. ( 1600-57,6-140,01 = 1402,39 грн.).

Нараховані та утримані суми податків бухгалтерія повинна перерахувати на рахунки відповідних бюджетів або напередодні виплати зарплати, або в день її здійснення.

Деякі підприємства виплачують заробітну плату своїм робітникам один раз на місяць. Деякі підприємства, що дотримуються законодавства про оплату праці, виплачують заробітну плату два рази на місяць. Заробітна плата складається із двох частин: заробітної плати за першу половину місяця (так званий «аванс») та за другу половину місяця (безпосередньо заробітна плата).

Необхідність виплати заробітної плати два рази на місяць обумовлена вимогами статті 115 Кодексу законів про працю України та статтею 24 Закону України «Про оплату праці» №108/95-ВР від 24.03.1995, згідно яких:

• заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця <…>, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата;

• розмір заробітної плати за першу половину місяця визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця <…>, але не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника.

Міністерство праці та соціальної політики у своєму Листі №912/13/155-10 від 09.12.2010 роз’яснює, що заробітна плата, за першу половину місяця (15 календарних днів) має виплачуватись в період з 16 по 22 число, а за другу — з 1 по 7 число.

Отже, ті підприємства, які виплачують заробітну плату один раз на місяць порушують законодавство про оплату праці.

Які нарахування та відрахування треба робити?

З нового 2011 року розрахунок відрахувань із заробітної плати та нарахувань на фонд оплати праці дуже і дуже спростився. Адже замість внесків до Пенсійного фонду та фондів соціального страхування, тепер існує один — єдиний соціальний внесок.

Отже, роботодавець, з нового 2011 року, повинен утримувати із заробітної плати працівників суму єдиного соціального внеску, яка складає 3,6% від суми нарахованої заробітної плати (п.7 ч.1 ст.8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» №2464-VI від 08.07.2010) та податок на доходи фізичних осіб, який складає 15% від суми нарахованої заробітної плати, зменшеної на суму єдиного внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування та податкової соціальної пільги (п.164.6 Податкового кодексу).

В той же час роботодавець повинен робити нарахування на фонд оплати праці, які складають суму від 36,76% до 49,7%, в залежності від класу професійного ризику виробництва (п.5 ст.8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» №2464-VI від 08.07.2010).