Підприємства розрізняються по ознаці приналежності капіталу:

• національні,

• закордонні (капітал є власністю іноземних підприємців, що контролюють їхню діяльність),

• змішані.

За формою господарювання виділяють господарські товариства, що представляють об'єднання підприємців.

Вид підприємства можуть визначати технологічна (регіональна) цілісність і ступінь підпорядкованості. За цією ознакою відрізняються головні і дочірні підприємства і їхні філії. Головні підприємства контролюють діяльність дочірніх і філій.

Дочірнє підприємство є юридично самостійним і організаційно відособленим, самостійно здійснює комерційні операції і складає звітний баланс, але контрольний пакет акцій належить головному підприємству.

На відміну від дочірніх підприємств філія не користується юридичною і господарською самостійністю, не має власного статуту і балансу, діє від імені і з доручення головного підприємства. Майже весь акціонерний капітал філії належить головному підприємству.

По функціонально-галузевому виду діяльності виділяють наступні види підприємств:

• промислові,

• сільськогосподарські,

• транспортні,

• торгові,

• виробничо-торгові,

• торгово-посередницькі,

• будівельні,

• інноваційні,

• лізингові,

• банківські,

• страхові,

• туристичні,

• підприємства зв'язку і т. п.

Відповідно до обсягів господарського обороту підприємства і чисельності його працівників підприємство може бути віднесене до малого, середнього і великого.

До малого відносяться підприємства з чисельністю працюючих:

• у промисловості і будівництві - до 200 чоловік;

• в інших галузях виробничої сфери - до 50 чоловік;

• у науці і науковому обслуговуванні - до 100 чоловік;

• у галузях невиробничої сфери - до 25 чоловік;

• у роздрібній торгівлі - до 15 чоловік.

Підприємства можуть поєднуватися в:

• асоціації - договірні об'єднання, створені з метою постійної координації господарської діяльності, але лише в тій області, до якої має відношення асоціація;

• корпорації - договірні об'єднання, створені на основі сполучення виробничих, наукових і комерційних інтересів, з делегуванням окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників;

• консорціуми - тимчасові статутні об'єднання промислового і банківського капіталу для досягнення загальної мети. Після виконання задач консорціум припиняє своє існування;

• концерни - статутні об'єднання підприємств промисловості, наукових організацій, транспорту, банків, торгівлі і т. д. на основі повної фінансової залежності від одного чи групи підприємців;

• картелі - договірні об'єднання підприємств однієї галузі для здійснення спільної комерційної діяльності;

• синдикати - різновид картельної угоди, що припускає реалізацію продукції через єдиний спільний збутовий орган чи уже наявну збутову мережу одного з учасників об'єднання;

• трести - монополістичне об'єднання підприємств, що раніше належали різним підприємцям, у єдиний виробничо-господарський комплекс. Оскільки тут інтегруються всі напрямки діяльності, такі підприємства цілком утрачають свою юридичну і господарську самостійність.

• холдинги - специфічні організаційні форми об'єднання капіталів. Подібні об'єднання утворяться, коли акціонерне товариство (товариство) само безпосередньо не займається виробничою діяльністю, а лише використовує свої фінансові засоби для придбання контрольних пакетів акцій інших акціонерних фірм із метою фінансового контролю за їх роботою й одержання доходу на вкладений в акції капітал.

• фінансові групи (фінансово-промислові групи) - об'єднання юридично й економічно самостійних підприємств різних галузей народного господарства, при формуванні яких у якості головної ставиться задача об'єднання банківського капіталу і виробничого потенціалу. Фінансову групу очолюють один чи кілька банків, що розпоряджаються капіталом підприємств, що входять в об'єднання, координують усі сфери їхньої діяльності. При цьому основним доходом діяльності банку повинні бути дивіденди від підвищення ефективності роботи підприємств, а не відсоток на кредит