2.6 Холестерин

Холестерин — це ліпід (жир), який в основному утворюється в печінці і має ключове значення для нормального функціонування організму. Холестерин присутній у зовнішньому шарі (плазматичної мембрани)кожної клітини нашого тіла і має безліч функцій. Це стероїд і транспортується в плазмі крові у всіх тварин. Це головний стирол, синтезується тваринами, але в невеликій кількості також синтезується в рослинах і грибах.

Холестерин переноситься в крові спеціальними речовинами (молекулами), які називаються ліпопротеїни. Ліпопротеїн - це з’єднання або комплекс, що складається з ліпіду (жиру і білка).

ЛПНГ (ліпопротеїди низької щільності (ЛПНЩ) — люди часто ставляться їх до «поганого холестерину». ЛПНГ переносять холестерин з клітин печінки до інших клітин організму. Якщо переноситися занадто багато, більше ніж клітини могли б використовувати, може бути заподіяно шкоду від наростання ЛПНЩ. Цей ліпопротеїд може збільшувати ризик розвитку серцево-судинних захворювань, якщо його рівні занадто високі. У більшості людей в крові міститься приблизно 70% ЛПНГ — цей показник може варіювати в різних людей.

ЛПВЩ (ліпопротеїди високої щільності, HDL) - люди часто відносять їх до «хорошого холестерину». На думку експертів, ЛПВЩ запобігають серцево-судинні захворювання. ЛПВЩ виконують різні функції ЛПНГ — ЛПВЩ переносять холестерин від клітин назад в печінку. В печінці він або розщеплюється або виводиться з організму у вигляді відходів.

Симптоми високого рівня холестерину (гіперхолестеринемії)

Симптомів високого рівня холестерину не існує у тому розумінні, що пацієнт або лікар не можуть визначити їх на дотик або зором. Симптоми високого рівня холестерину виявляються, якщо у вас є симптоми атеросклерозу.

2.7 Атерослероз

Атеросклероз — хвороба, головним проявом якої є відкладання в судинних стінках ліпідних утворень — "бляшок", основними біохімічними компонентами яких є холестерин та його ефіри. Навкруги ліпідних бляшок в інтимі судин виникає клітинна реакція, що включає в себе утворення фіброзної тканини та проліферацію гладенько-м'язових клітин.

Атеросклеротичні бляшки спричиняють звуження кровоносних судин, посиленне згортання крові в ділянках їх локалізації та, як результат, порушення кровопостачання відповідних органів і тканин.

Як наслідок атеросклерозу розвиваються ішемічна хвороба серця, інфаркт міокарда й порушення церебрального кровообігу, що стають важливою причиною смерті людей дорослого та похилого віку.

Біохімічною основою розвитку атеросклерозу є підвищена концентрація в крові людини холестерину—гіперхолестеринемія, спричинена різними факторами — дієтарними, ендокринними, генетичними.

Розділ 3 Лабораторне дослідження ліпідів

1. Дослідження холестерину

У клініко-біохімічних дослідженнях з показників ліпідного обміну зазвичай досліджуються холестерин і його фракції, тригліцериди, фосфоліпіди, вільні жирні кислоти і кетонові тіла.

 Холестерин ЛПВЩ (ХС – ЛПВЩ) – холестерин, що входить до складу ліпопротеїнів високої щільності (ЛПВЩ), транспортується з клітин судинної стінки в печінку, тобто зміст цього холестерину корелює з антиатерогенной функцією ЛПВЩ. Зниження концентрації ХС – ЛПВЩ спостерігається при атеросклерозі, гострих інфекціях, туберкульозі легень, неспецифічних бронхолегеневих захворюваннях.   Холестерин ЛПНЩ – ЛПДНЩ (ХС – ЛПНЩ – ЛПДНЩ) – холестерин, що входить до складу ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ) і ліпопротеїнів дуже низької щільності (ЛПДНЩ), здатний відкладатися в судинах і сприяти розвитку атеросклерозу. Тому його вміст у крові добре корелює з атерогенними порушеннями в організмі.   Підвищення концентрації ХС – ЛПНЩ – ЛПДНЩ спостерігається при ожирінні, захворюваннях печінки, нефротичному синдромі, гіпотиреозі.   Зменшення концентрації цього холестерину має місце при голодуванні, злоякісних новоутвореннях, гіперфункції щитовидної залози, анеміях, ураженні центральної нервової системи.   Численні методи визначення ХС – ЛПВЩ базуються на різних способах виділення його із сироватки крові. Запропоновано діагностичні набори, в основу яких покладено принцип осадження ЛПНЩ і ЛПДНЩ різними осаджувачами (фосфорновольфрамовой кислотою, поліетиленгліколем та ін) з наступним визначенням ХС – ЛПВЩ. У нормі приблизно 70% холестерину плазми крові знаходиться у складі «атерогенних» ЛПНЩ і ЛПДНЩ і близько 30% - у складі «антиатерогенних» ЛПВЩ.

3.2 Дослідження фосфоліпідів   Фосфоліпіди - група ліпідів, що містять у своєму складі фосфорну кислоту, спирт (частіше гліцерин), залишки жирних кислот і азотисті основи. Зміст фосфоліпідів в сироватці крові збільшується при холестазі, обтураційній жовтяниці, біліарному цирозі, хронічному панкреатиті, нефротичному синдромі, важкій формі цукрового діабету, печінковій комі. Зниження фосфоліпідів спостерігається при анеміях, аліментарної дистрофії, гострих гарячкових станах, жирової дегенерації печінки, гіпертиреозі, цирозі печінки, абеталіпопротеінеміі. Визначення фосфоліпідів грунтується на визначенні ліпідного фосфору або в ліпідному екстракті (метод блюр) або після осадження трихлороцтової кислотою (метод Зільверсміта і Девіса), а також ензиматичними методом. Відповідні діагностичні набори розроблені і випускаються різними фірмами.

3.3 Дослідження тригліцеридів   Тригліцериди (тріацілгліцеріни, нейтральні жири) - ефіри трехатомного спирту гліцерину і вищих жирних кислот. Збільшення концентрації нейтральних жирів йде паралельно збільшенню ЛПДНЩ і хіломікронів. Воно має місце при хронічній нирковій недостатності, нефротичному синдромі, панкреатитах, при ожирінні, біліарному цирозі печінки, ішемічній хворобі серця. Зниження нейтрального жиру спостерігається при голодуванні, хронічних захворюваннях легенів, у термінальній стадії ураження паренхіми печінки, гіпертиреозі, при гіпо-та абеталіпопротеінеміі. Для визначення тригліцеридів використовуються хімічні методи з колориметричним і флюоріметріческім закінченням, а також ферментні методи. Випускаються відповідні діагностичні набори.   Вільні жирні кислоти (СЖК). Збільшення вільних (неетеріфіцірованних) жирних кислот надає токсичну дію на мембрани клітин, ініціює перекисне окислення ліпідів, утворення простагландинів. Збільшення концентрації СЖК в крові спостерігається при гіпертиреозі, гострому панкреатиті, важких формах цукрового діабету, стресах, інтенсивному фізичному навантаженні, при тривалому голодуванні, гепатитах, коли порушено їх окислення в печінці, синдромі жирної печінки у великої рогатої худоби, ожирінні, кетозе. При нефриті, в умовах наростання ниркової недостатності вміст вільних жирних кислот знижується. 3.5 Дослідження кетонових тіл   До кетонові тілам відносять: ацетоуксусную кислоту, бета-оксимасляную кислоту і ацетон. Кетоз може спостерігатися не тільки при порушенні ліпідного, але й інших обмінів. Порушення обміну кетонових тіл призводить до різкого збільшення їх у крові (кетонемия), сечі (кетонурія) і молоці (кетолактія). Збільшення кетонових тіл в крові та інших біологічних рідинах спостерігається при голодуванні, нестачі вуглеводів в раціоні, згодовування недоброякісних кормів, нестачі мікроелементів (кобальту, марганцю, міді та ін), розладі гормональної регуляції, цукровому діабеті. Підвищення кетонових тіл в крові спостерігається у високопродуктивних корів в період найвищої лактації, у овець в кінці суягности, при атониях преджелудков, гнійних ендометритах.

Висновки

1. Ліпіди — це група органічних речовин, що входять до складу живих організмів і характеризуються нерозчинністю у воді та розчинністю в неполярних розчинниках, таких як діетилер, хлороформ та бензен.

2. Ліпопротеїни – клас складних білків, простетична група яких представлена яким – небуть ліпідом. Так у складі ліпопротеїнів можуть бути жирні кислоти, нейтральні жири, фосфоліпіди, холестериди. Ліпопротеїни широко розповсюджені в природі: в рослинах, тканинах тварин і в мікроорганізмах. Вони входять до складу клітинної мембрани та внутрішньоклітинних біомембран ядра, мітохондрій, мікросом, а також присутні у вільному стані, головним чином у плазмі крові.

3. Визначення ліпопротеїнів є дуже важливим для лікаря ветеринарної медицини, оскільки при біохімічному дослідженні можна виявити різні патології, наприклад атеросклероз, який є головним проявом відкладання в судинних стінках ліпідних утворень — "бляшок", основними біохімічними компонентами яких є холестерин та його ефіри. Навкруги ліпідних бляшок в інтимі судин виникає клітинна реакція, що включає в себе утворення фіброзної тканини та проліферацію гладенько-м'язових клітин.

4. У клініко-біохімічних дослідженнях з показників ліпідного обміну зазвичай досліджуються холестерин і його фракції, тригліцериди, фосфоліпіди, вільні жирні кислоти і кетонові тіла.