3.1 Сухопутні війська:
Це, мабуть, найсильніший сегмент у контексті можливостей українського ВПК. Танки і БТР-и − єдина військова техніка, яку ми можемо випускати без сторонньої допомоги. «Україна має замкнутий цикл виробництва бронетехніки. Це майже унікальна ситуація, у світі всього кілька таких країн», − наголошує Віталій Немілостівий, в минулому перший заступник міністра промислової політики.
На озброєнні української армії − 686 танків за даними «Білої книги 2012». Основа танкового арсеналу − радянські танки Т-64, яких у 1991 році Україна отримала близько 2 000. Зараз значну їх частину виведено в резерв через надто дороге утримання. З 2005 року на озброєнні перебуває 76 одиниць Т-64БМ «Булат» − виготовлена Харківським заводом ім. Малишева модернізація того ж Т-64. Правда, ця модель − не найкраще, що випустив радянський танкопром.
Інша справа − БМ «Оплот», який можна вважати першою українською розробкою (розроблений Харківським конструкторським бюро з машинобудування імені О. О. Морозова (ХКБМ), на базі Т-80 УД). Він виграє у російських і німецьких конкурентів за експлуатаційними і бойовими показниками. «Оплот» на озброєнні армії з 2009 року, коли Міноборони замовило 10 одиниць. На 2013-й замовлення не було повністю виконано, але за держпрограмою переозброєння в армії має бути 50 БМ «Оплот» до 2018 року.
У харківських конструкторів є і перспективна розробка − машина Т-64Е − глибока модернізація Т-64. І «Булат», і «Оплоти» Україна успішно поставляє на експорт. За оцінками галузевих експертів, на зберіганні в даний момент може перебувати також понад 1100 старих радянських танків.
Бронетранспортери в Україні розробляє Харківський бронетанковий ремонтний завод, випускає все той же завод ім. Малишева. Створенням нових моделей займається і Миколаївський ремонтно-механічний завод. Серед перспективних розробок − бойові машини піхоти БМПТ-64, БМП-55, ЮТМП-84, бронетранспортер БТР-7. Миколаївський завод поставляє свої БТР-и в Таїланд, велися переговори з Саудівською Аравією. На озброєнні України − близько 1 000 радянських БТР-60ПБ та БТР-70 (серед останніх, правда, є модернізовані до рівня БТР-70ДІ у Миколаєві). Одна з технічних новинок українського оборонпрому в цій ніші − бронеавтомобіль «Дозор-Б», створений ХКБМ. Минулого літа ліцензію на випуск цієї машини у харківʼян купили польські військові.
Не всі нові розробки такі успішні: можна згадати претензії Іраку за контрактом на поставку бронетранспортерів БТР-4, розроблених Конструкторським бюро ім.Морозова. Попереднє прийняття машини на озброєння Міноборони дозволило б виявити недоліки машини без шкоди для іміджу країни. Але цього, на жаль, не відбулося.
Ще один наш «коник» − ракети і високоточні системи ураження. В арсеналі армії − радянські ОТРК 9К79, реактивні системи залпового вогню «Град», «Ураган» та «Луч» (сумарно понад 550 одиниць). «Харківський автомобільний ремонтний завод» спільно з КБ ім.Морозова на основі «Граду» створили свою українську «Катюшу» − БМ-21К (модернізація на шасі «КрАЗу»). Головна гордість розробників − збільшена дальність точного ураження цілі (з 20 до 40 км) і супутникова система наведення і спостереження.
Київське КБ «Луч» відоме своїми високоточними протитанковими комплексами − озброєння використовується для танків, БТР-ів, вертольотів і піхотних підрозділів. У 2013 році підприємство постачало їх для військових Європи та Ізраїлю. У 2010 році 10 протитанкових ракетних комплексів замовило Міноборони України.
Також предмет гордості військових − станція радіотехнічної розвідки «Кольчуга». Це теж радянська спадщина, в армії зараз 19 «Кольчуг», випущених ще у 80-х роках. Донецький завод «Топаз», який отримав конструкторську документацію на комплекс, продовжує розробку оновлених «Кольчуг М». Україна їх поки що не купує, на відміну, наприклад, від Ефіопії, яка в 2000 році купила 3 таких комплекси.
В Україні налагоджено і серійне виробництво стрілецької зброї. Вінницьке НВО «Форт» розробило пістолет для заміни ПММ «Макарова» − «Форт-12», серійний випуск ведеться з 1998 року. Київський Науково-технічний центр точного машинобудування створив автомат «Вепр», українську модифікацію Ак-47 − автомата Калашникова. Але в арсеналі української армії цієї зброї немає.