Рука як джерело інформації (продовження)
Д
одаток
7.19.
ТИПОВІ
ПОМИЛКИ ПРИ СПРИЙНЯТТІ
(двоєточиє
ставить или нет??)
Додаток 7.20. ПСИХОФІЗІОЛОГіЧНІ АСПЕКТИ СПРИЙНЯТТЯ (тоже самое)
сенс
фраз, складених більш ніж з 13 слів (за
іншими даними з 7 слів), свідомість
зазвичай не сприймає, тому немає сенсу
їх застосовувати
мову
можна розуміти лише при швидкості, що
не перевищує 2,5 слів за секунду
будь-яке
емоційне збудження (але лише не
співпереживання) зазвичай утрудняє
розуміння інших
типовий
співбесідник "чує" і розуміє
набагато менше, ніж він хоче показати
неправильна
мова робить негативний вплив на
сприйняття, того що повідомляється
коли
потрібно впливати на відчуття людини
- їй говорять переважно в ліве вухо,
коли на логіку - в праве
те,
що цілком нове для партнера і жодним
чином не стикується з його пізнаннями,
не викликає у нього і особливого
інтересу, а чим більше індивід знайомий
з предметом, тим більше його цікавлять
частковості і нюанси
фраза,
вимовлена без паузи довше 5-6 секунд,
перестає усвідомлюватися
чим
краще ми усвідомлюємо предмет бесіди,
тим легше її запам’ятовуємо
розмовляючи
з відомою людиною в знайомих ситуаціях,
партнери зазвичай чують те, що
передбачають почути, а тому повідомлення,
не дуже характерне для нього, як правило,
пропускають мимо вух або сприймають
невірно
ПсихофізіолоГіЧні аспекти сприйняття (продовження)
у
більшості людей є деякі критичні слова,
що особливо впливають на психіку,
почувши які, об'єкт раптово збуджується
і втрачає нитку розмови
активність
сприйняття у величезній мірі залежить
від здібності отриманої інформації
збудити в пам'яті людини приховані там
спогади
людей,
охоплених раптовим гнівом, помітно
легше розсмішити, чим у звичайному
настрої, - в цьому полягає один з важливих
способів нейтралізації конфліктів
людина
висловлює 80% з того, що хоче повідомити,
а ті, хто її слухає її, сприймають
лише 70% із цього, розуміють - 60%, в пам'яті
ж у них залишається від 10 до 25%
інформації,
отриманій першою, значно більше
довіряють, чим отриманій потім
миттєвий
перехід від дружелюбності до невмотивованої
ворожості здатний викликати
розгубленість, заціпеніння, страх і
навіть емоційний шок
коли
суб'єкт взагалі не знайомий з яким-небудь
питанням, наступне сприйняття предмета
зазвичай сильно обумовлене первинним
повідомленням про нього
краще
всього пам'ять працює між 8-12 годинами
ранку і після 9 годин вечора, найгірше
- відразу після обіду
краще
всього запам'ятовується остання частина
інформації, трохи гірше - перша, тоді
як середня - найчастіше забувається
перервані
через ті або інші причини дії
запам’ятовуються у два рази краще, ніж
закінчені