- •Лекція 1. Фізіологія як наука. Основні принципи регуляції фізіологічних функцій організму
- •Фізіологія, як наукова основа медицини
- •Фізіологія як експериментальна наука. Методи фізіологічних досліджень
- •Гомеостаз
- •Теорія невризма
- •Теорія функціональних систем п.К.Анохіна
- •Лекція 2. Фізіологія і властивості збудливих тканин. Фізіологія м’язів і нейронів
- •Механізм утворення та проведення збудження
- •Механізм проведення збудження по нервовим волокнам (мієліновим та безмієліновим)
- •Механізм проведення збудження по безмієліновим волокнам
- •Проведення збудження по мієліновим нервовим волокнам
- •Фізіологія скелетних і гладких м’язів, опорно – рухового апарату
- •Будова м’язового волокна
- •Механізми проведення збудження через нервово-м'язовий синапс. Будова нервово – м’язового синапса
- •Закономірності проведення збудження через нервово-м 'язовий синапс:
- •Стрілочками показано момент дії подразника на м’язове волокно.
- •Рухові одиниці
- •Сила і робота м 'язів. М'язова втома
- •Енергетика м 'язового скорочення. Фази теплоутворення
- •Властивості гладких м 'язів. Автоматія
- •Порівняння фізіологічних властивостей гладких і посмугованих м 'язів
- •Фізіологія нейрона. Збудження та гальмування в цнс. Інтегративна функція нейронних ланцюгів
- •Механізми і закономірності передачі збудження в центральних синапсах
- •Механізм передачі збудження через центральні хімічні синапси
- •Збуджувальні синапси, розвиток збуджувального постсинаптичного потенціалу
- •Сумація збудження і гальмування нейронами цнс
- •Види гальмування
- •Пресинаптичне гальмування
- •Пресинаптичне деполяризаційне гальмування
- •Постсинаптичне гіперполяризаційне гальмування
- •Значення гальмування
- •Функції спинного мозку
- •Провідникова функція спинного мозку
- •Спінальний шок
- •Особливості будови та функцій заднього мозку Довгастий мозок
- •2 .Статичні рефлекси постави
- •Рухові рефлекси середнього мозку, їх фізіологічне значення. Децеребраційна ригідність
- •Функціональна характеристика ядер гіпоталамусу
- •Структурно - функціональна організація мозочка, симптоми ураження
- •Лімбічна система
- •Функціональна організація кори великого мозку
- •Структурні особливості внс, відмінності від соматичної нервової системи
- •Порівняльна характеристика відділів внс
- •Механізм передачі збудження в синапсах внс.
- •Синапси вегетативної нервової системи, їх медіатори, блокатори та циторецептори
- •Вплив симпатичної нервової системи на функції організму.
- •Вплив парасимпатичної нервової системи на функції організму.
- •Порівняння впливу симпатичного та парасимпатичного відділу вегетативної нервової системи
- •Рефлекси внс
- •Вегетативні рефлекси стовбура головного мозку:
- •Гіпоталамус
- •Лекція 4. Фізіологія сенсорних систем План
- •Структурно-функціональна організація зорової сенсорної системи
- •Структурно-функціональна організація слухової сенсорної системи
- •Структурно-функціональна організація вестибулярної сенсорної системи
- •Структурно-функціональна організація шкірної сенсорної системи ( тактильний аналізатор )
- •Структурно-функціональна організація смакової сенсорної системи
- •Структурна функціональна організація нюхової сенсорної системи
- •Лекція 5.Фізіологія вищої нервової діяльності План
- •Ендокринна система
- •Структурно – функціональна організація ендокринної системи,
- •Властивості гормонів. Механізм дії гормонів на клітини – мішені
- •Регуляція синтеза і секреції гормонів, шляхи регуляції
- •Гіпофіз, цого гормони, механізм впливу
- •Роль гормонів прищитовидної залози в регуляції функцій організму
- •Ендокринна функція підшлункової залози
- •Поняття про стрес
- •Роль симпатико-адреналової системи в регуляції неспецифічної адаптації організму до стресової ситуації
- •Роль гіпоталамо-гіпофізарно -наднирникової системи в регуляції неспецифічної адаптації організму до стресової ситуації. Основні впливи глюкокортикоїдів та мінералокортикоїдів на організм
Механізм утворення та проведення збудження
План
1. Потенціал дії, фази, механізм розвитку, фізіологічна роль. Методи реєстрації ПД.
2. Механізм проведення нервового імпульсу по нервовим волокнам.
В основі зміни мембранного потенціалу при збуджені (тобто в основі формуванні ПД) лежать зміни проникності мембрани, що пов'язані із змінами стану каналів мембрани під впливом подразника.
Подразник зумовлює відкриття активаційних воріт натрієвих каналів і відбувається лавиноподібний вхід Na+ в клітину за градієнтом концентрації, це призводить до зменшення надлишку аніонів усередині клітини.
Аніони, які прямують до мембрани за іонами Na, зайти в клітину не можуть. Завдяки цьому різниця потенціалів між зовнішньою та внутрішньою поверхнями мембрани зменшується, а далі й зовсім зникає до «0». Так розвивається фаза деполяризації.
Але вхід іонів Na+ в клітину не припиняється й тепер у клітині створюється надлишок позитивних іонів Na+, а на її поверхні - надлишок аніонів відбувається перезарядка мембрани - фаза реверсполяризації.
Внаслідок різної швидкості розвитку у часі натрієвої та калієвої активації під впливом подразника, розвиток натрієвої інактивації супроводжується розвитком калієвої активації відкриваються повільні К+ канали. Тому, коли іони Na + перестають входити в клітину, вихід іонів К з неї збільшується (пасивно). Саме це призводить до накопичення «+» зарядів на мембрані, відновлення вихідного МПС, ця фаза називається реполяризація.
Таким чином ,механізм формування ПД полягає в наступному:
- Відкриття і закриття Na+, К+ каналів під час розвитку ПД відбувається під впливом МП, тому ці канали називають потенціал залежними.
- ПД, порушує іонні градієнти, властиві для спокійної клітини, тому для відновлення іонних градієнтів у фазі реполяризації активується Na+-К+ насос, який відновлює іонний склад клітини до вихідного рівня.
Таким чином, виникнення ПД, відбувається внаслідок пасивного проходження іонів через мембрану, а відновлення іонних градієнтів Na+, К+ потребує енергії (АТФ). Спочатку Na+ канал викачує Na+ назовні, а К + канал повертає К + в середину клітини. Це завершує відновлення МПС (- 90 мВ). Дія К+ каналу продовжується деякий час, тому К+ входить в клітину більше, ніж вийшло, тому виникає різниця між внутрішньою і зовнішньою поверхнями мембрани - 93 - 95 мВ проти 90 мВ - це гіперполяризація, є позитивною частиною слідового потенціалу триває 50 - 300 мс.
Параметрами ПД є:
1.Амплітуда- 100-120 мВ.
2.Протяжність - 1-3 мс в нервових волокнах, в м'язових волокнах він довший (в типових кардіоміоцитах - 300мс. Фізіологічна роль ПД полягає в тому, що він забезпечує збудження клітини та передачу цього збудження на інші клітини, а також підтримку чи активацію у збудливих клітинах специфічних функцій.
