Гомеостаз
Клітина може існувати і нормально функціонувати тоді, коли середовище (тканинна речовина, кров), що її оточує, буде мати певну концентрацію солей, іонів, температуру та інші фізико-хімічні показники. Організм має універсальну властивість зберігати стабільність своїх, незалежно від зовнішніх впливів. На це вперше звернув увагу Клод Бернар і створив вчення про внутрішнє середовище у 19 ст.
Внутрішнє середовище організму – це комплекс рідин (кров, лімфа, цереброспінальна рідина).
Гомеостаз – це відносна динамічна сталість внутрішнього середовища, термін запропонував фізіолог Кеннон.
Гомеостаз характеризується біологічними константами; але сталість складу і властивостей внутрішнього середовища не є абсолютними - є відносними і динамічними. В процесі життєдіяльності складаються умови для змін, але є спеціальні механізми, які забезпечують саморегуляцію і підтримують гомеостаз, для кожного параметра існують межі (коридор) максимально можливих відхилень.
Гомеостатичні константи:
- жорсткі константи – постійні (рН=7,0-7,8.)
- пластичні константи, мають широкий діапазон коливання ( t° тіла 36,6-41°).
Контроль над константами внутрішнього середовища відбувається за рахунок регуляторних систем шляхом зміни функцій різноманітних органів.
Це призводить до нормалізації констант, збереження гомеостазу і нормалізації функціонування організму.
Основні механізми, що забезпечують гомеостаз:
обмін речовин з навколишнім середовищем;
адаптація організму до різних факторів зовнішнього середовища;
компенсація.
Основні принципи регуляції фізіологічних функцій
План
1.Роль фізіологічної регуляції у взаємозв'язку органів і систем організму.
2.Рівні регуляції функцій організму:
метаболічний
гуморальний
нервовий
«Теорія нервізму» І.М.Сеченова, І.П.Павлова.
Рефлекс, рефлекторна дуга, будова, види.
Теорія функціональних систем П.К.Анохіна.
Організм людини складається із органів, які для виконання функцій об'єднуються в функціональні системи.
Для виконання функцій всі структури організму від молекули до цілого організму потребують систем регуляції.
Ці системи регуляції забезпечують взаємодію різних структур в станах:
- фізіологічного спокою;
- активному стані,
- при взаємодії із зовнішнім середовищем;
Узгодження діяльності відбувається завдяки механізмам регуляції фізіологічних функцій, які забезпечує:
- функціонування організму, як єдине ціле;
- адаптацію до різних умов існування.
Біологічна регуляція - процес взаємодії елементів організму, спрямований на отримання пристосувального (корисного) результату.
БІОЛОГІЧНА РЕГУЛЯЦІЯ
ВНУТРІШНЬОКЛІТИННА
ОРГАНІЗМОВА
ГЕННА
ФЕРМЕНТАТИВНА
МІОГЕННА
НЕРВОВА
ГУМОРАЛЬНА
Рівні регуляції функцій організму:
метаболічний;
гуморальний;
нервовий;
Метаболічний і гуморальний більш давні механізми, вони забезпечуються хімічними речовинами, які всмоктуються в кров, розносяться по організму.
Гуморальна регуляція - це регуляція функцій за допомогою хімічних речовин , які виробляють в організмі (метаболіти, гормони) або вводяться ззовні.
Біологічно активні речовини
Гормони (hormao - збуджую) хімічні речовини, секретуються ендокринними залозами. Вплив гормонів на клітини зумовлений тим, що мембрана клітин має рецептори до конкретного гормону.
Нейромедіатори (норадреналін, ацетилхолін, серотонін, гістамін) звільняються в нервових закінченнях і виконують паракринний ефект.
Аутокініни - речовини, які утворюються при запальних реакціях (гістамін, брадикінін).
Простагландіни - продукти метаболізму арахідонової кислоти, яка входить до складу ліпідів клітинних мембран, вперше виділені із тканин передміхурової залози.
Цитокініни - сполуки пептидної природи, здійснюють контроль за імунітетом, беруть участь у згортанні крові.
Особливості гуморальної регуляції
Гуморальна регуляція:
Не має певного адресата («всім» - «всім» - «всім», хімічна речовина діє на всі клітини, але чутливими будуть тільки ті, що мають відповідні рецептори.
Повільність дії (0,5 - 500 мм/сек. Швидкість руху крові).
Тривалість впливу.
Нервова регуляція
З'явилась еволюційно пізніше, з появою у живих істот нервової системи.
Нервова регуляція функцій організму здійснюється за участю нервової системи.
Особливостями нервової регуляції є те, що вона відбувається:
а) точно;
б) швидко (швидко вмикається, швидко вимикається, якщо потреба в ній зникає);
В організмі всі механізми регуляції тісно зв'язані, тому утворюється єдина: нервово – гуморальна