- •Лекція 1. Фізіологія як наука. Основні принципи регуляції фізіологічних функцій організму
- •Фізіологія, як наукова основа медицини
- •Фізіологія як експериментальна наука. Методи фізіологічних досліджень
- •Гомеостаз
- •Теорія невризма
- •Теорія функціональних систем п.К.Анохіна
- •Лекція 2. Фізіологія і властивості збудливих тканин. Фізіологія м’язів і нейронів
- •Механізм утворення та проведення збудження
- •Механізм проведення збудження по нервовим волокнам (мієліновим та безмієліновим)
- •Механізм проведення збудження по безмієліновим волокнам
- •Проведення збудження по мієліновим нервовим волокнам
- •Фізіологія скелетних і гладких м’язів, опорно – рухового апарату
- •Будова м’язового волокна
- •Механізми проведення збудження через нервово-м'язовий синапс. Будова нервово – м’язового синапса
- •Закономірності проведення збудження через нервово-м 'язовий синапс:
- •Стрілочками показано момент дії подразника на м’язове волокно.
- •Рухові одиниці
- •Сила і робота м 'язів. М'язова втома
- •Енергетика м 'язового скорочення. Фази теплоутворення
- •Властивості гладких м 'язів. Автоматія
- •Порівняння фізіологічних властивостей гладких і посмугованих м 'язів
- •Фізіологія нейрона. Збудження та гальмування в цнс. Інтегративна функція нейронних ланцюгів
- •Механізми і закономірності передачі збудження в центральних синапсах
- •Механізм передачі збудження через центральні хімічні синапси
- •Збуджувальні синапси, розвиток збуджувального постсинаптичного потенціалу
- •Сумація збудження і гальмування нейронами цнс
- •Види гальмування
- •Пресинаптичне гальмування
- •Пресинаптичне деполяризаційне гальмування
- •Постсинаптичне гіперполяризаційне гальмування
- •Значення гальмування
- •Функції спинного мозку
- •Провідникова функція спинного мозку
- •Спінальний шок
- •Особливості будови та функцій заднього мозку Довгастий мозок
- •2 .Статичні рефлекси постави
- •Рухові рефлекси середнього мозку, їх фізіологічне значення. Децеребраційна ригідність
- •Функціональна характеристика ядер гіпоталамусу
- •Структурно - функціональна організація мозочка, симптоми ураження
- •Лімбічна система
- •Функціональна організація кори великого мозку
- •Структурні особливості внс, відмінності від соматичної нервової системи
- •Порівняльна характеристика відділів внс
- •Механізм передачі збудження в синапсах внс.
- •Синапси вегетативної нервової системи, їх медіатори, блокатори та циторецептори
- •Вплив симпатичної нервової системи на функції організму.
- •Вплив парасимпатичної нервової системи на функції організму.
- •Порівняння впливу симпатичного та парасимпатичного відділу вегетативної нервової системи
- •Рефлекси внс
- •Вегетативні рефлекси стовбура головного мозку:
- •Гіпоталамус
- •Лекція 4. Фізіологія сенсорних систем План
- •Структурно-функціональна організація зорової сенсорної системи
- •Структурно-функціональна організація слухової сенсорної системи
- •Структурно-функціональна організація вестибулярної сенсорної системи
- •Структурно-функціональна організація шкірної сенсорної системи ( тактильний аналізатор )
- •Структурно-функціональна організація смакової сенсорної системи
- •Структурна функціональна організація нюхової сенсорної системи
- •Лекція 5.Фізіологія вищої нервової діяльності План
- •Ендокринна система
- •Структурно – функціональна організація ендокринної системи,
- •Властивості гормонів. Механізм дії гормонів на клітини – мішені
- •Регуляція синтеза і секреції гормонів, шляхи регуляції
- •Гіпофіз, цого гормони, механізм впливу
- •Роль гормонів прищитовидної залози в регуляції функцій організму
- •Ендокринна функція підшлункової залози
- •Поняття про стрес
- •Роль симпатико-адреналової системи в регуляції неспецифічної адаптації організму до стресової ситуації
- •Роль гіпоталамо-гіпофізарно -наднирникової системи в регуляції неспецифічної адаптації організму до стресової ситуації. Основні впливи глюкокортикоїдів та мінералокортикоїдів на організм
Рухові рефлекси середнього мозку, їх фізіологічне значення. Децеребраційна ригідність
Середній мозок (СрМ) за участі сітчастої речовини опрацьовує аферентну інформацію, яка поступає в спинний та задній мозок. Нова інформація поступає в СрМ від зорових та слухових рецепторів. її опрацювання відбувається в ядрах передніх (від зорових рецепторів) та нижніх (від слухових рецепторів) горбків. На основі опрацьовання інформації від усіх цих рецепторів СрМ здійснює контроль за станом зовнішнього та внутрішнього середовища організма.
Важливими надсегментарними руховими ядрами СрМ є:
червоні ядра - від них інформація до нейронів спинного мозку передається по шляхах, що перехрещуються (руброспінальні шляхи);
ретикулярна формація;
чорна субстанція - знаходиться в середньому мозку, але функціонує як єдине ціле з базальними ядрами.
За участю рухових ядер СрМ здійснюються позо-тонічні рефлекси двох видів:
1.Випрямні - забезпечують відновлення порушеної пози. У тварин, що мають шию, випрямні рефлекси мають 2 фази:
а) Рефлекс випрямлення голови- він починається з подразнення отолітових вестибулорецепторів у відповідь на порушення нормального положення голови в просторі (наприклад при падінні). Рівень замикання цього рефлексу - СрМ. Для його здійснення необхідна участь червоних ядер та РФ СрМ. По низхідних шляхах від цих структур інформація передається до мотонейронів спинного мозку, перерозподіл тонусу м'язів шиї, голова набуває нормальне положення в просторі (тім'ячком доверху).
б) Рефлекс випрямлення тулуба - починається з подразнення пропріорецепторів шиї, що спричиняється рефлексом випрямлення голови, так як при цьому відновлюється нормальне положення голови у просторі, але порушується її нормальне положення відносно тулуба. Вхід інформації від пропріорецепторів шиї здійснюється на рівні спинного мозку, підйом до надсегментарних структур СрМ, обробка цієї інформації, передача до мотонейронів спинного мозку , до м'язів, які забезпечують відновлення нормального положення тулуба відносно голови у просторі.
2. Стато-кінетичні - забезпечують збереження пози рівноваги при русі з прискоренням. При русі з лінійним прискоренням збуджуються отолітові рецептори, а при русі з обертальним, прискоренням - рецептори півколових канальців. Вхід цієї інформації в ЦНС здійснюється на рівні заднього мозку, підйом до структур СрМ, обробка та передача низхідними шляхами до мотонейронів спинного мозку, перерозподіл тонусу м'язів, який забезпечує збереження рівноваги під час руху з прискоренням. Важливим компонентом стато-кінетичних рефлексів є присінково-окорухові рефлекси, ністагм очей, більш продовжена фіксація предметів в полі зору під час руху, краща орієнтація в просторі,більш надійне збереження пози при русі.
Рівень замикання випрямних та стато-кінетичних рефлексів - СрМ. Тому, їх можливо отримати у мезенцефальної тварини і неможливо у децереброваної чи спінальної.
За рахунок обробки інформації від зорових та слухових рецепторів (за участю ядер чотирьох горбків) рухові ядра СрМ забезпечують здійснення орієнтаційних рефлексів - у відповідь на сильні звукові та світлові подразники мезенцефальна тварина повертає голову в бік подразника, насторожує вуха, в неї дещо посилюється тонус флексорів - тварина ніби готується до відповіді на цей подразник.
У людини СрМ не забезпечує формування нормальної антигравітаційної пози в спокої та підтримання її при русі. Для здійснення всіх цих функцій у людини необхідна участь кори великих півкуль.
При участі ядер III і IV пар ч/м нерву відбуваються:
Окорухові рефлекси Направлені на установку очних яблук при розгляданні предмета, збереження фіксації погляду на об'єкті при рухові голови.
Деякі рефлекси можливо визначати у вигляді ністагма очей і голови
Під час обертових рухів голова і очі повертаються повільно в бік протилежний обертанню, а потім повертаются у вихідне положення і т.д.
Орієнтовні рефлекси
За рахунок обробки інформації від зорових і слухових рецепторів за участю чотирьох горбків, здійснюються орієнтовні рефлекси.
- при раптовому подразненні світлом або звуком голова повертається в бік подразника;
- підвищується тонус згиначів, а розгиначів на протилежному боці приймається стартове положення до оборони чи бігу, тварина ніби готується до відповіді на цей подразник.
При підвищеній збудливості людини , при раптовому звукові, світловому подразненні вона здригається, вскакує на ноги.
Вегетативні центри середнього мозку
1. Знаходиться центр зіничного рефлекса і аккомодації очей, ці рефлекси відбуваються за допомоги III пар черепномозкових і передніх горбків 4-х згір.
Аналіз цих рефлексів використовують в медицині.
а) око - серцевий, при натисканні на очні яблука короткочасно сповільнюється серцебиття;
б) дихально-серцевий рефлекс (дихальна аритмія); (сповільнення серцевих скорочень перед початком слідуючого вдиху);
в) ортостатична реакція (прискорення серцевих скорочень і півищення А/Т при переході із горизонтального положення в вертикальне (встаешь);
При порушенні зв'язку червоного ядра з довгастим мозком (еспериментально переріз) проявляється децеребраційна ригідність.
Експериментально доведено, що при перетині мозку під червоними ядрами у тварин виникає децеребраційна ригідність, внаслідок підвещення тонусу м'язів розгиначів. У кішки передні і задні кінцівки розігнуті, голова закинута назад за рахунок розгинання шиї, хвіст піднятий, тулуб розігнутий. Тварина не ходить, не може змінити позу. Явище децеребраційної ригідності свідчить про роль червоних ядер у регуляції м'язового тонусу
Чорна речовина є нервовим центром, який координує рухові акти під час їжі, жування, ковтання.
При ушкодженні чорної речовини спостерігається порушення точних рухів пальців рук, тремор (хвороба Паркінсона)
Таламус, його функції
Таламус є структурою проміжного мозку і виконує, головним чином, сенсорні функції - за виключенням нюхового, в тамусі переключаються всі сенсорні шляхи, які йдуть в КГМ.
В таламусі є біля 40 ядер, які розрізняються по своїм функціям. Серед них виділяють:
1. Сенсорні перемикаючі (специфічні) ядра - вони отримують інформацію від специфічних сенсорних шляхів, переробляють її і передають в сенсорні зони КГМ. Разом з цими зонами специфічні сенсорні перемикаючі ядра таламуса беруть участь в формуванні відчуттів.
Неспецифічні - вони отримують інформацію від ретикулярної формації стовбура мозку по шляхах больової чутливості. Вони передають інформацію до всіх зон КГМ, здійснюючи на неї неспецифічний активуючий вплив.
Асоціативні - отримують інформацію від специфічних сенсорних перемикаючих ядер і від неспецифічних ядер таламуса. Вони передають інформацію в асоціативні зони КГМ (фронтальна, тім'яна, вискова). Разом з даними ділянками кори, асоціативні ядра таламуса приймають участь в розпізнаванні образів.
Неспецифічні перемикаючі:
а) лімбічні - отримують інформацію від гіпоталамуса та передають її в лімбічну кору. Вони беруть участь у формуванні емоцій та мотивацій.
б) рухові - отримують інформацію від базальних гангліїв, мозочка, стовбурових рухових ядер і передають її в рухову кору. Беруть участь в забезпеченні рухових реакцій організму.
Значення:
1.Таламус виконує роль воріт, частина інформації, менш важливої, відсівається, не передається КГМ;
2.Підтримує рівень збудливості кори (експеримент - засинання тварини при подразненні неспецифічних ядер);
3. має значення в емоційних реакціях, жести.
При пошкоджені таламуса:
- пошкоджується чутливість на протилежному боці;
- порушується сон, безсоння;
- відбувається зниження слуху, зору;
- з'являється головний біль, таламічні болі.
Ретикулярна формація стовбура мозку
Ретикулярна формація стовбура мозку - це не диференційоване утворення. Сітчаста речовина (ретикулярна формація - РФ) - скупчення нервових клітин, які мають велику кількість дендритів, що галузяться та довгі аксони, які формують низхідні (ретикулоспінальні) та висхідні шляхи сітчастої речовини. На кожному нейроні до 40 тисяч синапсів.
Аферентних шляхів РФ дуже багато, вона отримує інформацію від:
- усіх специфічних висхідних еферентних шляхів, які віддають колатералі до ядер РФ, заходячи в стовбур мозку;
- від інших утворень ЦНС, а саме:
- від кори головного мозку;
- від гіпоталамуса;
- від мозочка;
- від базальних ядер;
- від інших утворень.
Еферентні зв'язки РФ можна поділити на висхідні та низхідні.
Висхідні зв 'язки РФ та висхідні впливи (активуюча система):
- через неспецифічні ядра таламуса РФ передає інформацію всім відділам головного мозку та має неспецифічний активізуючий вплив на клітини. Цей вплив забезпечує бадьорий стан організму та визначає рівень активності клітин кори. РФ має окремі структури (гіпногенні зони), котрі зменшують ступінь (рівень) активності клітин
кори та зумовлюють стан сну;
Низхідна гальмівна частина:
- контролює діяльність спинного мозку; РФ впливає на вегетативні функції, бо до її складу входять центри (дихальний, судинноруховий), має зв'язок із гіпоталамусом, тобто РФ може впливати на вегетативні функції гуморальним шляхом.
Базальні ядра, їх функції, симптоми ураження
Базальні ядра знаходяться в глибині кінцевого мозку. До них відносяться:
хвостате ядро;
шкаралупа (разом з попереднім утворює смугасте тіло);
бліда куля.
Як єдине ціле з базальними ядрами функціонують чорна субстанція та субталамічне ядро. Ці ядра об'єднані між собою двосторонніми зв'язками, отримують інформацію від кори (асоціативних та рухових зон) та мозочка. Після відповідної обробки інформація від базальних ядер передається:
через моторні (передні) ядра таламуса до рухової кори;
через стовбурові рухові ядра (червоне ядро, вестибулярне ядро, ретикулярна формація) до мотонейронів спинного мозку і до м'язів.
В діяльності базальних ядер важливу роль відіграє рух збудження, який має назву циклу шкаралупи та циклу хвостатого ядра.
таламуса.
Симптоми ураження базальних ядер:
1. При ураженні смугастого тіла:
- гіпотонія м'язів;
- гіперкінези, в тому числі у спокої;
2. При ураженні блідої кулі та чорної субстанції:
- гіпокінезія, рухи втрачають індивідуальне забарвлення за рахунок зникнення міміки та пантоміміки, не відображують радість горе;
- воскова ригідність - людина може довго утримувати ненормальну (незручну) позу, положення кінцівок;
- тремор спокою.
