- •Лекція 1. Фізіологія як наука. Основні принципи регуляції фізіологічних функцій організму
- •Фізіологія, як наукова основа медицини
- •Фізіологія як експериментальна наука. Методи фізіологічних досліджень
- •Гомеостаз
- •Теорія невризма
- •Теорія функціональних систем п.К.Анохіна
- •Лекція 2. Фізіологія і властивості збудливих тканин. Фізіологія м’язів і нейронів
- •Механізм утворення та проведення збудження
- •Механізм проведення збудження по нервовим волокнам (мієліновим та безмієліновим)
- •Механізм проведення збудження по безмієліновим волокнам
- •Проведення збудження по мієліновим нервовим волокнам
- •Фізіологія скелетних і гладких м’язів, опорно – рухового апарату
- •Будова м’язового волокна
- •Механізми проведення збудження через нервово-м'язовий синапс. Будова нервово – м’язового синапса
- •Закономірності проведення збудження через нервово-м 'язовий синапс:
- •Стрілочками показано момент дії подразника на м’язове волокно.
- •Рухові одиниці
- •Сила і робота м 'язів. М'язова втома
- •Енергетика м 'язового скорочення. Фази теплоутворення
- •Властивості гладких м 'язів. Автоматія
- •Порівняння фізіологічних властивостей гладких і посмугованих м 'язів
- •Фізіологія нейрона. Збудження та гальмування в цнс. Інтегративна функція нейронних ланцюгів
- •Механізми і закономірності передачі збудження в центральних синапсах
- •Механізм передачі збудження через центральні хімічні синапси
- •Збуджувальні синапси, розвиток збуджувального постсинаптичного потенціалу
- •Сумація збудження і гальмування нейронами цнс
- •Види гальмування
- •Пресинаптичне гальмування
- •Пресинаптичне деполяризаційне гальмування
- •Постсинаптичне гіперполяризаційне гальмування
- •Значення гальмування
- •Функції спинного мозку
- •Провідникова функція спинного мозку
- •Спінальний шок
- •Особливості будови та функцій заднього мозку Довгастий мозок
- •2 .Статичні рефлекси постави
- •Рухові рефлекси середнього мозку, їх фізіологічне значення. Децеребраційна ригідність
- •Функціональна характеристика ядер гіпоталамусу
- •Структурно - функціональна організація мозочка, симптоми ураження
- •Лімбічна система
- •Функціональна організація кори великого мозку
- •Структурні особливості внс, відмінності від соматичної нервової системи
- •Порівняльна характеристика відділів внс
- •Механізм передачі збудження в синапсах внс.
- •Синапси вегетативної нервової системи, їх медіатори, блокатори та циторецептори
- •Вплив симпатичної нервової системи на функції організму.
- •Вплив парасимпатичної нервової системи на функції організму.
- •Порівняння впливу симпатичного та парасимпатичного відділу вегетативної нервової системи
- •Рефлекси внс
- •Вегетативні рефлекси стовбура головного мозку:
- •Гіпоталамус
- •Лекція 4. Фізіологія сенсорних систем План
- •Структурно-функціональна організація зорової сенсорної системи
- •Структурно-функціональна організація слухової сенсорної системи
- •Структурно-функціональна організація вестибулярної сенсорної системи
- •Структурно-функціональна організація шкірної сенсорної системи ( тактильний аналізатор )
- •Структурно-функціональна організація смакової сенсорної системи
- •Структурна функціональна організація нюхової сенсорної системи
- •Лекція 5.Фізіологія вищої нервової діяльності План
- •Ендокринна система
- •Структурно – функціональна організація ендокринної системи,
- •Властивості гормонів. Механізм дії гормонів на клітини – мішені
- •Регуляція синтеза і секреції гормонів, шляхи регуляції
- •Гіпофіз, цого гормони, механізм впливу
- •Роль гормонів прищитовидної залози в регуляції функцій організму
- •Ендокринна функція підшлункової залози
- •Поняття про стрес
- •Роль симпатико-адреналової системи в регуляції неспецифічної адаптації організму до стресової ситуації
- •Роль гіпоталамо-гіпофізарно -наднирникової системи в регуляції неспецифічної адаптації організму до стресової ситуації. Основні впливи глюкокортикоїдів та мінералокортикоїдів на організм
Спінальний шок
Залежність діяльності спинного мозку від низхідних впливів вищих рівнів ЦНС проявляється, якщо ці впливи припинити (шляхом перерізки між спинним та заднім мозком, чи шляхом охолодження в цій ділянці). В результаті припинення впливів вищих відділів ЦНС на спинний мозок розвивається «спінальний шок» - тимчасове припиннення рефлекторної діяльності спинного мозку. У жаби явище спінального шоку продовжується декілька хвилин, у кішки - декілька днів, у приматів - декілька неділь. У приматів після відновлення рефлекторної діяльності спинного мозку частина рефлексів змінюється в порівнянні з інтактними тваринами, а частина не відновлюється зовсім. Ведучим механізмом в розвитку спінального шоку є припинення активуючих впливів структур головного мозку на нейрони спинного мозку. Чим вищий рівень організації тварини, тим більш важливими є ці впливи.
Особливості будови та функцій заднього мозку Довгастий мозок
Довгастий мозок є продовження спинного мозку ,має форму конуса. Сіра речовина утворює ядра:
-РФ вестибулярне ядро;
ядра ч/м ІХ-ХП пар;
ядра пірамід;
ядра олів.
Черепномозкові нерви ІХ-ХП входять до складу рефлекторних дуг рефлексів, які відбуваються через довгастий мозок. Через черепномозкові нерви довгастий мозок одержує інформацію від рецепторів.Вивчали функції довгастого мозку на бульбарних тваринах (яка стоїть, дихає, підтримується А/Т), при пошкодженні довгастого мозку наступає смерть У довгастого мозку заходятся нервові центри:
1. травних рефлексів:
смоктання;
слиновиділення;
жування;
ковтання;
секреції травних соків (підшлункова, шлункова).
центри регуляції серцевосудинної систем
дихальний центр
центри захисних рефлексів
блювання;
чхання;
кашлю.
5. замикаються рефлекторні дуги рухових рефлексів;
Рухові рефлекси стовбура головного мозку
I. Статичні, завдяки яким зберіається рівновага і нормальне вертикальне положення в стані спокою:
а) рефлекси пози
(шийні тонічні, вестибулярні тонічні)
б) рефлекси випрямлення.
Статичні рефлекси випрямлення
Ці рефлекси пов’язані з подразненням вестибулярних рецепторів при неприродному положенні голови.
Послідовні рухи спрямовані на виправлення пози до вертикального положення тулуба головою догори.
Починаються ці рефлекси внаслідок подразнення
- пропріорецепторів м’язів шиї;
- рецепторів поверхні тіла, зору. (рефлекси випрямлення проявляються при навчанні плавати).
2 .Статичні рефлекси постави
Шийні рефлекси постави - виникають у відповідь на зміну нормального положення голови відносно тулуба. При цьому подразнюються пропріорецептори шиї відбувається передача інформації в шийні сегменти спинного мозку, потім по низхідним шляхам до мотонейронів спинного мозку, відбувається перерозподіл м'язового тонусу, який змінює положення тулуба відповідно до положення голови:
якщо голова нахиляється чи повертається в бік, то зі сторони нахилу збільшується тонус згиначів, а з протилежної сторони - тонус розгиначів. Такий перерозподіл тонусу попереджає падіння, тобто втрату пози;
якщо голова нахиляється вперед, тонус згиначів збільшується всіх м’язів згиначів;
якщо голова закидається назад, тонус розгиначів збільшується.
Присінкові (вестибулярні) рефлекси положення - виникають при зміні положення голови в просторі. При нахилах чи поворотах голови збуджуються отолітові вестиблорецептори, інформація передається до вестибулярних ядер Дейтерса, до мотонейронів спинного мозку та до м'язів. В результаті зі сторони нахилу (поворота) збільшується тонус розгиначів, а з протилежної сторони - тонус згиначів відбувається збереження пози.
І.Статокінетичні,завдяки яким зберігається рівновага і нормальне вертикальне положення при русі тіла в просторі, тобто координують рух при переміщенні тіла в просторі, поділяються на рефлекси постави і випрямлення.
Задній мозок забезпечує здійснення статичних позових рефлексів (шийних та пристінкових), що спрямовані на збереження рівноваги, пози при зміні положення голови відносно тулуба (шийні) чи при зміні положення голови в просторі (присінкові), але ступінь виразності цих рефлексів на фоні посиленого тонуса недостатній для збереження пози. Задній мозок не забезпечує збереження пози при русі (немає стато - кінетичних рефлексів), відновлення порушеної пози ( немає виправляючих рефлексів).
