- •Лекція 1. Фізіологія як наука. Основні принципи регуляції фізіологічних функцій організму
- •Фізіологія, як наукова основа медицини
- •Фізіологія як експериментальна наука. Методи фізіологічних досліджень
- •Гомеостаз
- •Теорія невризма
- •Теорія функціональних систем п.К.Анохіна
- •Лекція 2. Фізіологія і властивості збудливих тканин. Фізіологія м’язів і нейронів
- •Механізм утворення та проведення збудження
- •Механізм проведення збудження по нервовим волокнам (мієліновим та безмієліновим)
- •Механізм проведення збудження по безмієліновим волокнам
- •Проведення збудження по мієліновим нервовим волокнам
- •Фізіологія скелетних і гладких м’язів, опорно – рухового апарату
- •Будова м’язового волокна
- •Механізми проведення збудження через нервово-м'язовий синапс. Будова нервово – м’язового синапса
- •Закономірності проведення збудження через нервово-м 'язовий синапс:
- •Стрілочками показано момент дії подразника на м’язове волокно.
- •Рухові одиниці
- •Сила і робота м 'язів. М'язова втома
- •Енергетика м 'язового скорочення. Фази теплоутворення
- •Властивості гладких м 'язів. Автоматія
- •Порівняння фізіологічних властивостей гладких і посмугованих м 'язів
- •Фізіологія нейрона. Збудження та гальмування в цнс. Інтегративна функція нейронних ланцюгів
- •Механізми і закономірності передачі збудження в центральних синапсах
- •Механізм передачі збудження через центральні хімічні синапси
- •Збуджувальні синапси, розвиток збуджувального постсинаптичного потенціалу
- •Сумація збудження і гальмування нейронами цнс
- •Види гальмування
- •Пресинаптичне гальмування
- •Пресинаптичне деполяризаційне гальмування
- •Постсинаптичне гіперполяризаційне гальмування
- •Значення гальмування
- •Функції спинного мозку
- •Провідникова функція спинного мозку
- •Спінальний шок
- •Особливості будови та функцій заднього мозку Довгастий мозок
- •2 .Статичні рефлекси постави
- •Рухові рефлекси середнього мозку, їх фізіологічне значення. Децеребраційна ригідність
- •Функціональна характеристика ядер гіпоталамусу
- •Структурно - функціональна організація мозочка, симптоми ураження
- •Лімбічна система
- •Функціональна організація кори великого мозку
- •Структурні особливості внс, відмінності від соматичної нервової системи
- •Порівняльна характеристика відділів внс
- •Механізм передачі збудження в синапсах внс.
- •Синапси вегетативної нервової системи, їх медіатори, блокатори та циторецептори
- •Вплив симпатичної нервової системи на функції організму.
- •Вплив парасимпатичної нервової системи на функції організму.
- •Порівняння впливу симпатичного та парасимпатичного відділу вегетативної нервової системи
- •Рефлекси внс
- •Вегетативні рефлекси стовбура головного мозку:
- •Гіпоталамус
- •Лекція 4. Фізіологія сенсорних систем План
- •Структурно-функціональна організація зорової сенсорної системи
- •Структурно-функціональна організація слухової сенсорної системи
- •Структурно-функціональна організація вестибулярної сенсорної системи
- •Структурно-функціональна організація шкірної сенсорної системи ( тактильний аналізатор )
- •Структурно-функціональна організація смакової сенсорної системи
- •Структурна функціональна організація нюхової сенсорної системи
- •Лекція 5.Фізіологія вищої нервової діяльності План
- •Ендокринна система
- •Структурно – функціональна організація ендокринної системи,
- •Властивості гормонів. Механізм дії гормонів на клітини – мішені
- •Регуляція синтеза і секреції гормонів, шляхи регуляції
- •Гіпофіз, цого гормони, механізм впливу
- •Роль гормонів прищитовидної залози в регуляції функцій організму
- •Ендокринна функція підшлункової залози
- •Поняття про стрес
- •Роль симпатико-адреналової системи в регуляції неспецифічної адаптації організму до стресової ситуації
- •Роль гіпоталамо-гіпофізарно -наднирникової системи в регуляції неспецифічної адаптації організму до стресової ситуації. Основні впливи глюкокортикоїдів та мінералокортикоїдів на організм
Функції спинного мозку
Функції спинного мозку
Рефлекторна
Провідникова
ІІ. Вегетативні рефлекси
розширення зіниці;
судиноруховий;
потовидільний;
дефекації, сечовиділення;
статеві рефлекси.
І. Рухові рефлекси
- тонічні рефлекси;
- фазичні рефлекси на розтягування м’язів ( колінний, ахілів, тощо)
- ритмічні(шкірні, почухувальний, підошвовий).
Провідникова функція спинного мозку
Біла речовина спинного мозку (передні, бокові та задні канатики) складається з нервових волокон, які формують провідні шляхи. їх поділяють на висхідні та низхідні. Основними висхідними шляхами є:
Шлях Голя - розташований в медіальній частині заднього канатика.
Шлях Бурдаха - розташований в латеральній частині заднього канатика.
Ці два шляхи є аферентними шляхами, що проводять пропріоцептивну чутливість кіркового напрямку (усвідомлену).
3. Задній спинномозково-мозочковий шлях - задня частина бокового канатика.
4. Передній спинномозково-мозочковий шлях - й
Ці два шляхи передають інформацію від пропріорецепторів в мозочок.
5. Спіноталамічні шляхи - розташовуються в бокових канатиках вентрально від попередніх. Передають тактильну, больову, температурну чутливість.
Основними нисхідними шляхами є:
Бічний кірково-спинномозковий шлях (пірамідний) проводить імпульси свідомих рухів - бокові канатики.
Червоноядерно - спинномозковий шлях (екстрапірамідний) проводить імпульси несвідомих рухів та тонусу м'язів - бокові канатики.
Передній кірково-спинномозковий шлях (пірамідний) проводить імпульси свідомих рухів - передні канатики. Цей шлях починається від пірамідних клітин Беца передньої центральної звивини, ця система найбільш досконала у людей, їй належать 30% всієї білої речовини спинного мозку ( у собак 10%) в шляху 2 млн волокон. Симптомом Бабинського -це показник пошкодження пірамідного шляху.
Присінково-спинномозковий шлях - передні канатики.
Сітчасто-спинномозковий шлях - передні канатики.
Ці два шляхи проводять імпульси несвідомих рухових реакцій, як спрямовані на збереження рівноваги тіла та координацію рухів.
Рефлекторна функція спинного мозку
Основоположником уявлень про рефлекторну діяльність спинного мозку є англійський фізіолог Ч.Шеррінгтон, який довів, що спинний мозок є місцем розташування центрів усіх моторних і вегетативних рефлексів спинного мозку, знаходиться під контролем головного мозку!
Спинальний рефлекс має своє рецептивне поле і локалізацію нервового центра. Рефлекторні центри спинного мозку:
3-4 шийний сегменти знаходиться - центр діафрагмального нерва;
5-8 шийні сегменти знаходяться - центри м'язів верхніх кінцівок;
грудні сегменти знаходяться - центри м'язів тулуба;
поперекові сегменти знаходяться - центри м'язів нижніх кінцівок;
вегетативні центри - спинальний центр очної мускулатури, розширення зіниці в верхньому грудному;
1-5 грудні сегменти - судинноруховий, потовидільний;
крижові сегменти - центри дефекації,сечовиділення, ейякуляції.
На основі аналізу інформації від рецепторів шкіри, вісцерорецепторів, пропріорецепторів спинний мозок регулює рухові функції організму.
Рухові рефлекси спинного мозку:
Рухові рефлекси спинного мозку:
тонічні;
фазні.
Вивчали значення спинного мозку на спинальних тваринах.
Роль спинного мозку у здійсненні тонічних рефлексів можна довести у досліді з високою перерізкою сідничного нерва у спінальної жаби (у такої жаби зруйновані всі рівні ЦНС окрім спинного мозку). Якщо таку жабу підвісити на штативі, кінцівка зі сторони перерізки провисає і ніби подовжується за рахунок зменшення ступеня згинання в колінному, гомілковому суглобах. Зміна положення кінцівк зі сторони перерізки пов'язані зі зникненням після перерізки нерва м'язового тонусу.
В основі формування спінального тонусу лежить тонічний рефлекс. Схема дуги цього рефлексу. У спінальної жаби, підвішеної на штативі, м'язи-згиначі розтягуються силою тяжіння. При цьому збуджуються м'язові веретена, моносинаптично активуються а-мотонейрони, що іннервують волокна цього ж м’яза. При перерізці сідничного нерва порушуються провідникові ланки рефлекторної дуги, тонус зникає і кінцівка розгинається.
І. Тонічні рефлекси
Тонічні рефлекси сприяють постійному підтриманню певного положення тіла в просторі (тонуса), що здійснюється завдяки тривалому напруженню м'язів. В рецепторах м'язів постійно виникають імпульси, з малою частотою (не залпом, як в сухожилкових під впливом гравітації), які визначають тонус мотонейронів спинного мозку.
Від мотонейронів до м'язів поступають рідкі імпульси і підтримать тонус (ритму не вистачає, щоб викликати швидке скорочення)
ІІ. Фазні рефлекси спинного мозку (швидкі)
шкірні рефлекси
рефлекси на розтягнення м'язів (сухожилкові рефлекси)
итмічні (шкірні, крокувальні, почухувальні, підошвові...)
Роль спинного мозку в здійсненні фазичних реакцій можна простежити на спінальній жабі при нанесенні їй на шкіру механічних та хімічних подразнень. При цьому можна отримати велику кількість рефлекторних фазичних реакцій (згинальний, почухувальний, крокувальний і т.д.). Та всі ці реакції однотипні - зводяться до згинання та розгинання кінцівок та тулуба тварини.
Шкірно – м’язові рефлекси.
При нанесенні подразника на шкіру (частіше больового) виникає згинальний рефлекс, тобто скорочуються м’язи згиначі і відсмикується кінцівка від подразника.
Імпульс від шкірних рецепторів передається до спинного мозку, а потім від мотонейронів до м’язів – згиначів. Кількість згиначів, що збуджуються залежить від сили подразника.
Рефлекторна дуга спинального шкірно-м'язового рефлексу (захисний згинальний рефлекс).
В клінічній практиці окрім шкірно-м'язового рефлексу велике значення мають сухожильні рефлекси. Свою назву він отримав у зв'язку з тим, що його можна викликати нанесенням короткого удара неврологічним молоточком по сухожилку м'яза. Наприклад, при дослідженні колінного рефлексу наносять удар по сухожилку чотирьохголового м'яза стегна. У відповідь на це кінцівка в колінному суглобі спочатку розгинається, а потім згинається.
Рефлекси на розтягування м’язів (колінний, ахілів)- це сухожилкові рефлекси.
При незначному розтягуванні м'яза на 0,1 мм у рецепторах м'яза, м’язові веретена виникає збудження, яке надходить через задні корінці спинного мозку на мотонейрони передніх рогів. Від мотонейронів збудження надходить до цього ж м’яза і він скорочується.
Ритмічні рефлекси - це група рефлексів почергової дії м'язів згиначів і розгиначів кінцівок. Ці рефлекси здійснюються внаслідок спряженої дії м'язів:
- крокувального (біг, ходьба) узгоджена активність мязів тулуба, кінцівок (межсегментарна взаємодія);
почухувальний, складний рефлекс виникає при умові тривалої дії не дуже сильного подразника на шкіру, відбувається циркулювання нервових імпульсів нейронними ланцюгами ( реципроктна взаємодія центрів згиначів і розгиначів).
