
- •Лекція 1. Фізіологія як наука. Основні принципи регуляції фізіологічних функцій організму
- •Фізіологія, як наукова основа медицини
- •Фізіологія як експериментальна наука. Методи фізіологічних досліджень
- •Гомеостаз
- •Теорія невризма
- •Теорія функціональних систем п.К.Анохіна
- •Лекція 2. Фізіологія і властивості збудливих тканин. Фізіологія м’язів і нейронів
- •Механізм утворення та проведення збудження
- •Механізм проведення збудження по нервовим волокнам (мієліновим та безмієліновим)
- •Механізм проведення збудження по безмієліновим волокнам
- •Проведення збудження по мієліновим нервовим волокнам
- •Фізіологія скелетних і гладких м’язів, опорно – рухового апарату
- •Будова м’язового волокна
- •Механізми проведення збудження через нервово-м'язовий синапс. Будова нервово – м’язового синапса
- •Закономірності проведення збудження через нервово-м 'язовий синапс:
- •Стрілочками показано момент дії подразника на м’язове волокно.
- •Рухові одиниці
- •Сила і робота м 'язів. М'язова втома
- •Енергетика м 'язового скорочення. Фази теплоутворення
- •Властивості гладких м 'язів. Автоматія
- •Порівняння фізіологічних властивостей гладких і посмугованих м 'язів
- •Фізіологія нейрона. Збудження та гальмування в цнс. Інтегративна функція нейронних ланцюгів
- •Механізми і закономірності передачі збудження в центральних синапсах
- •Механізм передачі збудження через центральні хімічні синапси
- •Збуджувальні синапси, розвиток збуджувального постсинаптичного потенціалу
- •Сумація збудження і гальмування нейронами цнс
- •Види гальмування
- •Пресинаптичне гальмування
- •Пресинаптичне деполяризаційне гальмування
- •Постсинаптичне гіперполяризаційне гальмування
- •Значення гальмування
- •Функції спинного мозку
- •Провідникова функція спинного мозку
- •Спінальний шок
- •Особливості будови та функцій заднього мозку Довгастий мозок
- •2 .Статичні рефлекси постави
- •Рухові рефлекси середнього мозку, їх фізіологічне значення. Децеребраційна ригідність
- •Функціональна характеристика ядер гіпоталамусу
- •Структурно - функціональна організація мозочка, симптоми ураження
- •Лімбічна система
- •Функціональна організація кори великого мозку
- •Структурні особливості внс, відмінності від соматичної нервової системи
- •Порівняльна характеристика відділів внс
- •Механізм передачі збудження в синапсах внс.
- •Синапси вегетативної нервової системи, їх медіатори, блокатори та циторецептори
- •Вплив симпатичної нервової системи на функції організму.
- •Вплив парасимпатичної нервової системи на функції організму.
- •Порівняння впливу симпатичного та парасимпатичного відділу вегетативної нервової системи
- •Рефлекси внс
- •Вегетативні рефлекси стовбура головного мозку:
- •Гіпоталамус
- •Лекція 4. Фізіологія сенсорних систем План
- •Структурно-функціональна організація зорової сенсорної системи
- •Структурно-функціональна організація слухової сенсорної системи
- •Структурно-функціональна організація вестибулярної сенсорної системи
- •Структурно-функціональна організація шкірної сенсорної системи ( тактильний аналізатор )
- •Структурно-функціональна організація смакової сенсорної системи
- •Структурна функціональна організація нюхової сенсорної системи
- •Лекція 5.Фізіологія вищої нервової діяльності План
- •Ендокринна система
- •Структурно – функціональна організація ендокринної системи,
- •Властивості гормонів. Механізм дії гормонів на клітини – мішені
- •Регуляція синтеза і секреції гормонів, шляхи регуляції
- •Гіпофіз, цого гормони, механізм впливу
- •Роль гормонів прищитовидної залози в регуляції функцій організму
- •Ендокринна функція підшлункової залози
- •Поняття про стрес
- •Роль симпатико-адреналової системи в регуляції неспецифічної адаптації організму до стресової ситуації
- •Роль гіпоталамо-гіпофізарно -наднирникової системи в регуляції неспецифічної адаптації організму до стресової ситуації. Основні впливи глюкокортикоїдів та мінералокортикоїдів на організм
Механізми і закономірності передачі збудження в центральних синапсах
Інформація про дію подразника аналізується та кодується в рецепторах і передається аферентними шляхами (швидко, точно, без змін) в нервові центри, де відбувається її аналіз. На основі цього аналізу синтезується адекватний еферентний сигнал, який передається до органів-ефекторів. Таким чином, нервові центри виконують аналіз аферентного сигналу та синтезу еферентного сигналу. Структурно-функціональною одиницею нервових центрів є нейрон - кожен окремий нейрон здатний виконувати аналітико-синтетичну функцію на інший.
Класифікація центральних синапсів:
ЦЕНТРАЛЬНІ СИНАПСИ
Аксосоматичні
Аксоаксональні
Аксодендритні
Дендродендритичні
Розташування:
Збудливі
Гальмівні
Функції:
М
Хімічні
Електричні
еханізм передачі імпульсу:
Механізм передачі збудження через центральні хімічні синапси
Переважна більшість синапсів ЦНС хімічні.
М
еханізм
передачі збудження через центральний
аксосоматичний хімічний синапс полягає
в наступному:
ПД поширюється по мембрані аксона, далі по пресинаптичній мембрані, внаслідок
чого відбувається підвищення проникності пресинаптичної мембрани для іонів Са2+; а далі:
- вхід Са2+ в нервове закінчення за градієнтом концентрації;
- вихід медіатора в синаптичну щілину;
- дифузія медіатора до постсинаптичної мембрани;
- взаємодія з мембранними циторецепторами;
- збільшення проникності постсинаптичної мембрани для іонів Nа+;
- вхід іонів Na+ в тіло клітини через постсинаптичну мембрану;
- деполяризація мембрани (ЗПСП місцеве збудження).ЗПСП як місцеве збудження поширюється на сусідні ділянки постсинаптичної мембрани та мембрани аксонного горбика з допомогою місцевих струмів.
Медіатори ЦНС:
В ЦНС функції медіаторів виконують багато біологічно активних речовин приблизно 30. В залежності від хімічної структури їх можливо поділити на 4 групи:
аміни (ацетилхолін, норадреналін, адреналін, серотонін)
амінокислоти (гліцин, глютамін, аспарагінова кислота)
пуринові нуклеотиди (АТФ)
4)нейропептиди (ліберини, статини, гастрит, вазопресин, тощо).
Електричні синапси
В ЦНС є синапси, в яких синаптична щіль 2нм (в хімічних 20), тобто присинаптична і постсинаптична мембрани прилягають щільно, між ними є прямі контакти, утворені білками. ПД передається безпосередньо через канальні білки (нексуси). Імпульс проходить через синапс, без затримки на передачу, не діють хімічні речовини (ліки), імпульси можуть проводитись в обидва боки.
Збуджувальні синапси, розвиток збуджувального постсинаптичного потенціалу
1. Під впливом ПД, який прийшов до синапса відбувається деполяризація пресинаптичної мембрани, що приводить до відкриття Са2+ каналів. Са2+ пасивно входить в синаптичну бляшку, внаслідок чого медіатор виходить в синаптичну щілину.
Медіатор взаємодіє з рецепторами постсинаптичної мембрани, що приводить до відкриття каналів для натрія, це призводить до деполяризації постсинаптичної мембрани, але виникає місцевий потенціал, який не досягає критичного рівня деполяризації, він називається збуджуючий постсинаптичний потенціал (ЗПСП).
Величина ЗПСП допорогова, недостатня, щоб викликати ПД постсинаптичної мембрани, але ЗПСП, які викливають у багатьох синапсах додаються, сумуються. Генерація ПД виникає внаслідок сумації ЗПСП, сумація буває двох видів:
в часі;
в просторі.