Лекція 1. Фізіологія як наука. Основні принципи регуляції фізіологічних функцій організму

Фізіологія як наука, її завдання. Експеримент

План

1. Визначення фізіології як науки, основні поняття фізіології;

2. Фізіологія як наукова основа медицини.

3. Методи фізіологічних досліджень.

Нормальна фізіологія – це наука про функції організму і механізми їх регуляції.

Фізіологія відноситься до біологічних дисциплін і тісно пов’язана з дисциплінами морфологічного профілю: анатомією, цитологією, гістологією.

Всі процеси ,які відбуваються в організмі, є фізичними і хімічними, тому фізіологія широко використовує данні:

- біохімії;

- біофізики;

- кібернетики;

- молекулярної біології.

Основні підрозділи фізіології:

- загальна фізіологія;

- спеціальна фізіологія;

- порівняльна фізіологія;

- еволюційна фізіологія.

Павлов І. П. писав: «Задача физиологии состоит в том, чтобы понять работу машины человеческого организма, определить значение каждой её части, понять как эти части связаны, как они взаимодействуют».

Нормальна фізіологія – наука про об’єктивні закономірності протікання функцій організму в їх взаємозв’язку і у взаємодії організму із зовнішнім середовищем.

Функція – це діяльність і властивість клітин, органів, систем організму, які проявляються як фізіологічний процес чи сукупність процесів.

Функції є:

1. Специфічні – притаманні лише даній тканині (клітині), наприклад, специфічна функція м’язової клітини –це скорочення, нервової – проведення збудження.

2. Неспецифічні – притаманні багатьом (чи всім) тканинам та клітинам організму. Наприклад, функція обміну речовин є у всіх клітинах та тканинах.

Об’єктом фізіологічного дослідження є функція організму, його систем, органів і клітин.

Мета фізіології – пізнання функції і закономірності функцій організму, застосовувати їх у медичній практиці.

Завданням фізіології є вивчення функцій з метою виявлення причин та характеру їх порушень при захворюванні.

Організм має складну будову, структурна організація:

Клітина → тканина → орган → організм.

Для виконання будь-якої функції необхідне об’єднання певної кількості структурних утворень, тому функціональна організація організму відрізняється від структурної.

Функціональна організація:

Функціональна одиниця → фізіологічна система органа → функціональна система

Функціональна одиниця – це група клітин, об’єднаних для виконання певних функцій, наприклад:

- нефрон;

- часточка печінки;

- ацинус.

Фізіологічна система органів – це об’єднання органів для виконання певної функції (система крові, кровообіг, травлення, виділення…).

Діяльность кожної фізіологічної системи тісно узгоджена з іншими , тому в організмі виникають більш високі ступені функціональної організації.

Функціональна система (П.К. Анохін) – це тимчасове об’єднання органів (включаються органи із різних анатомічних систем) або фізіологічних систем для одержання корисного для організму результату (нормалізація А/Т, цукру, крові), функціональна система здатна до саморегуляції.

Фізіологічний акт – це складний фізіологічний процес, що відбувається за участю різних фізіологічних систем (акт дихання, акт дефекації, травлення…).