Оцінка хімічної обстановки

МЕТА: набути практичних знань з розв’язання типових задач з оцінки хімічної обстановки, формулюванні висновків та визначенні заходів захисту людей в умовах виникнення хімічного забруднення місцевості.

УМОВА: На відстані R від житлового мікрорайону знаходиться хімічно-небезпечний об’єкт. Під час можливої аварії на хімічному об’єкті з виливом сильнодіючих отруйних речовин (СДОР) та направлення вітру в бік мікрорайону, він може потрапити в зону хімічного забруднення.

ЗАВДАННЯ: Оцінити хімічну обстановку, що може скластися в мікрорайоні згідно з вихідними даними, наведеними в таблиці 6, відповідно до заданого варіанту, якщо аварія станеться в теплу (t = + 15 С⁰) або в холодну (t = - 10 С⁰) пору року.

ВИЗНАЧИТИ:

1. Чи потрапить житловий мікрорайон в зону хімічного забруднення;

2. Які способи захисту людей доцільно вжити, якщо аварія станеться;

3. Які заходи треба вжити заздалегідь, щоб підготуватись до можливого хімічного забруднення;

Під час хімічної обстановки розв’язати такі задачі:

1. Розрахувати глибину, ширину та площу зони хімічного забруднення;

2. Визначити час підходу хмари забрудненого повітря до мікрорайону;

3. Визначити час вражаючої дії СДОР.

Роботу оформити за наступною формою:

1. Вихідні дані.

2. Алгоритм роботи з розрахунками.

3. Підсумкова таблиці результатів розрахунків (Таблиця 1).

4. Висновки

• (чи потрапить мікрорайон в зону хімічного забруднення);

• (доцільні способи захисту населення під час аварії);

• (які заходи треба вжити заздалегідь, щоб уникнути втрат серед людей).

Методика виконання роботи

Оцінка хімічної обстановки, яка може скластися на місцевості під час аварії на хімічно-небезпечному об'єкті, включає:

• визначення розмірів та площі зони хімічного забруднення;

• визначення часу підходу хмари забрудненого повітря до відповідної межі чи об'єкту;

• визначення часу вражаючої дії СДОР;

• вибір способів захисту людей в зоні хімічного ураження.

1. Визначення розмірів та площі зони хімічного забруднення

Зона хімічного забруднення, що створюється на місцевості, може бути прогнозована у вигляді рівнобічного трикутника (мал. 1)

Мал. 1. Зона можливого хімічного забруднення

Г – глибина, Ш – ширина, S – площа зони хімічного забруднення,

R – відстань від місця аварії до досліджуваного об’єкту.

Розміри зони забруднення залежать від багатьох факторів:

• типу і кількості СДОР, що може вилитися під час аварії;

• умов зберігання;

• ступеню вертикальної стійкості повітря

• інверсія, коли знизу холодне повітря, зверху - тепле, перемішування повітря у вертикальній площині мінімальне;

• ізотермія – температура повітря по висоті майже не змінюється;

• конвекція – знизу тепле повітря, зверху – холодне,інтенсивне перемішування повітря у вертикальній площині)

• швидкості вітру;

• рельєфу місцевості, та наявності на ній лісових масивів, а також забудови багатоповерховими будинками.

Для визначення глибини зони хімічного забруднення пропонується табличний метод. Таблиця 2 складена для умови, коли швидкість вітру дорівнює 1 м/с. Якщо швидкість вітру більша за 1 м/с, то знайдене з таблиці 2 значення глибини зони хімічного забруднення треба помножити на поправочний коефіцієнт, що береться з таблиці 3.

Ширина зони хімічного забруднення залежить від глибини зони і ступеню вертикальної стійкості повітря. Вона розраховується за таким співвідношенням:

Ш = 0,03 Г – при інверсії,

Ш = 0,15 Г – при ізотермії,

Ш = 0,8 Г – при конвекції.

П лоща рівнобічного трикутника зони хімічного забруднення розраховується за формулою:

(1)