I розвиток алфавiтiв

фонетичних системах письма окремий знак (буква) передає, як правило, один

звук, фонему. Алфавіт, тобто сукупність таких графічних знаків, розміщених у

традиційно встановленому порядку, має близько 20–30 букв. Це пояснює ту

легкість, з якою відбувалося засвоєння алфавітів у порівнянні з іншими системами

писемності.

Відносно походження першого алфавіту дискусії відбувалися як в давні

часи, так і пізніше. Останнім часом з’являються вітчизняні публікації щодо

існування фонетичної писемності в епоху Трипільської культури на території

сучасної України в IV–II тисячолітті до н. е. Наука ще, сподіваємось, відповість на це спірне

питання, проте незаперечним є факт, що більшість існуючих алфавітів, у т. ч. всі європейські

алфавіти, походять від давньосемітського або фінікійського алфавіту. Походження ж

фінікійського алфавіту уявляється таким: ті поняття, які важко або неможливо було передати

графічно за допомогою ідеографічної писемності, єгиптяни передавали ієрогліфами,

які звучали схоже. Наприклад, ієрогліф, що зображував жука («хепер»), вживався й для

вираження дієслова «бути», яке також звучало схоже на «хепер». По суті, це вже був крок

до використання фонетичного принципу. Фонетизацію єгипетської ієрогліфічної системи

полегшувала та обставина, що в мові давніх єгиптян голосні мали другорядну роль і їх можна

було не враховувати. А як зобразити на письмі власні імена, географічні назви? Єгиптяни

використовували для цього вже існуючі ієрогліфи: ієрогліф, який означав раніше ціле слово,

в даному випадку відповідав лише першому звуку цього слова й тільки його й означав

(акрофонічний принцип). Проте єгиптяни не зробили навіть спроби перейти на фонетичне

письмо. Вони користувалися сотнями ієрогліфів, а фонетичний принцип застосовували як

допоміжний засіб.

Заслуга створення й розповсюдження першого справжнього алфавіту як чисто фонетичної

системи належить давнім фінікійцям. Фінікійці, як і єгиптяни, дали своїм буквам назви,

відповідні назвам певних предметів (наче ці букви були логограмами), але вживали їх виключно

як фонеми, беручи за основу перший звук відповідного слова. Будучи народом-мореплавцем,

фінікійці сприяли розповсюдженню фонетичного письма, зробивши його міжнародним засобом

торгових відносин.

Першими серед народів Європи алфавіт у фінікійців перейняли греки. Досить порівняти форму

фінікійських і грецьких літер, аби пересвідчитись у їхній схожості. Доповнений і пристосований

до вираження звуків індоєвропейських мов, грецький алфавіт розпочав тріумфальний хід по

Європі. На його ґрунті було створено латинський алфавіт, і в межах Західно-Римської імперії

склалася традиція користуватися латинськими літерами, котрі згодом лягли в основу всіх сучасних

західноєвропейських алфавітів – англійського, німецького, французького та інших. Грецький

алфавіт продовжував свій розвиток у межах Східної Римської імперії – Візантії, безпосередньо

від нього походять два слов’янських алфавіти – глаголиця та кирилиця; остання закріпилася в

писемності білоруського, болгарського, російського, сербського, українського та деяких інших

народів.

Грецький алфавіт став також основою алфавітів, винайдених кавказькими народами. В той час,

коли через Грецію фонетичний принцип письма поширився в Європі, фінікійці продовжували його

розповсюдження серед народів Сходу. Так, безпосередньо від фінікійського виникли арабський,

арамейський, єврейський та деякі інші алфавіти в Азії.РУКОПИСНІ КНИГИ ТА СТАРОДРУКИ ОСНОВНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ ПИСЬМА

12 13

Людство й зараз продовжує шукати найбільш зручні способи графічного відтворення думок.

Так, у зв’язку зі швидким прискоренням темпів життя в новий час були придумані різні системи

стенографії (скоропису). Відомі спроби утворити міжнародну писемність, пов’язану не з

фонетичною, а із змістовною, семантичною структурою мови. Але замінити алфавіт людство поки

що не може нічим. Розвиток фонетичних алфавітів та історію давньої книги демонструє наступна

таблиця.

II тис. до

н. е.

Виникнення алфавітної системи

письма у Фінікії

Давня країна Фінікія була розташована на

східному узбережжі Середземного моря, в

основному на території сучасного Лівану.

Фінікійська система письма передавала

людську мову за допомогою 22 знаків –

букв, кожна з яких відбивала певний звук.

У семітських мовах, до яких належа-

ла фінікійська, голосні звуки вимовлялися

більш слабо, ніж приголосні, і фінікійський

алфавіт не мав літер для голосних. Фінікійські

літери мають деяку схожість із єгипетськими

ієрогліфами. А після того, як у 1905 р. на

Синайському півострові було знайдено кілька

наскельних написів, зроблених знаками,

що становлять проміжну ланку між єгипет-

ськими ієрогліфами та давньосемітським

алфавітом, став зрозумілим шлях створення

цього алфавіту. Подібно єгиптянам, фінікійці

писали справа наліво.

ХІ ст. до н. е. Розповсюдження

фінікійського алфавіту

Згідно міфу, алфавіт у Грецію привіз

фінікійський купець Кадм. Греки запозичили

у фінікійців не лише форму, а й назви окремих

літер, трохи змінивши їх. Проте греки не

могли задовольнитися абеткою, в якій не було

голосних, і вони доповнили алфавіт сьома

літерами для визначення голосних.

VІІ ст. до н. е. Використання бустрофедону Найдавніші грецькі написи зроблені, як і

фінікійські, справа наліво. Надалі перехідною

формою став бустрофедон – спосіб письма, в

якому перший рядок пишеться справа наліво,

другий – зліва направо, що нагадувало давнім

грекам рух бика по полю, звідси назва.

VІ ст. до н. е. Греки остаточно перейшли на сучасну манеру

письма – зліва направо.

VІІ ст. до

н. е.

Створення латинського

алфавіту

На території сучасної Італії грецький алфавіт

перейняли й переробили його в латинський

попередники римської культури – етруски.

VІІ–VІ cт. до

н. е.

Найдавніші записи грецьких міфів,

епічних творів Гомера, які до того

проголошували усно

Класична грецька література не стільки

написана, скільки записана (пізніше). Вона

умовно зафіксована в писемному тексті, але

потребувала реалізації в усному виконанні.

ІІ ст. до н. е. Винайдення

пергамену

Матеріал для письма, що виготовляли зі шкіри

кози, вівці, теля. В порівнянні з папірусом,

пергамен мав багато переваг: він більш міцний,

його легко згинати та різати, писати можна з

обох боків аркуша. Перша форма пергаменної

книги – сувій.

І–ІІ ст. н. е. Виникнення кодексу – сучасної

форми книги

Кодекс (грец. – дерев’янка) – форма книги,

що складалася з двох (диптих) або багатьох

(поліптих) дощок, найчастіше вкритих воском.

Надалі кодекси почали виготовляти з пергамену,

пізніше – з паперу.

Близько 405 р. Створення вірменського алфавіту Розроблений вченим і просвітителем

Месропом Маштоцем. Складався з 36 літер, які

нагадують вірменський народний орнамент.

Як рядкові, малі літери, вони дожили до

ХІІ ст., коли їх замінило нове, т. зв. кругле

письмо. Проте заголовні літери вірменського

друкованого шрифту – літери, створені

М. Маштоцем.