1908 Р. Під час археологічних розкопок

давнього міста Фест в південній частині

о. Крит. З обох боків його вкриває напис, який

йде спіраллю. Частково дешифроване

як складове письмо, що існувало одночасно

з лінійним письмом «А».

І тисячоліття

до н.е.

Розвиток ієрогліфічної писемності

Китаю

Виникла й сформувалася абсолютно

самостійно. Відповідно граматичній будові

китайської мови, що складається з окремих

односкладових слів, які не відмінюються,

китайські письмена становлять зображення

знаків, що означають окремі слова. Знаки

(ієрогліфи) походять від піктографії, проте

більша частина ієрогліфів втратила зв’язок

з піктографією. В подальшому розвитку

китайського письма кількість знаків не

скорочувалась, як це звичайно відбувається

при переході до складового письма, а навпаки

збільшувалась – унаслідок збагачення мови.

Вважається, що в китайській писемності

існує від 40 до 60 тисяч ієрогліфів, проте для

звичайного читання достатньо знати 6–10

тисяч. Письмо йде вертикальними рядками

зверху вниз і справа наліво. Матеріал для

письма в давнину: бамбукові (іноді дерев’яні)

планки довжиною від 30 до 60 см, на кожній

з яких розміщувався вертикальний ряд

ієрогліфів. Зв’язка планок і є найдавнішою

формою китайської книги. Писали

дерев’яною паличкою чи пензлем; замість

чорнил використовували сік лакового дерева.

Напис на книгах з бібліотеки АшурбаніпалаРУКОПИСНІ КНИГИ ТА СТАРОДРУКИ ОСНОВНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ ПИСЬМА

10 11

ІІІ ст. до н.е. Поряд з бамбуком в Китаї

починають застосовувати новий

матеріал для книг – шовк

Шовкові книги мали форму сувоїв.

Внутрішній край смуги тканини кріпився до

палички, на яку намотували сувій. Писали

волосяним пензлем, застосовуючи розтерту з

водою туш.

I ст. н.е. І05 р.

751 р.

ХІІІ ст.

Винахід паперу в Китаї

Намісник багдадського халіфа в

Самарканді захопив у полон двох

робітників, які виробляли папір.

Поява водяних знаків на папері

(філіграні)

Поява водяних знаків на папері

(філіграні)

Цай Лунь узагальнив досвід виготовлення

паперу й вдосконалив спосіб його

виробництва. Виробляли папір із ганчір’я,

старих рибальських тенет, кори дерев,

коноплі. Папір у Китаї виробляли у великій

кількості, різних сортів, забарвлення,

призначення. За конструкцією паперова

книга спочатку не відрізнялась від шовкової,

а пізніше аркуш паперу почали складати у

вигляді гармоніки; щоб вона не розгорталася

у всю довжину, згодом стали приклеювати

довгий аркуш паперу до першої і останньої

сторінки гармоніки.

За їх допомогою створено паперову фабрику

в Самарканді; саме звідси папір потрапив до

Європи. До кінця ХVІІІ ст. папір виробляли

ручним способом.

Філігрань (внутрішнє, видиме на просвіт

зображення на папері ручного виробництва)

одержували в процесі відливання паперу:

на дно сита, через яке пропускали виварену

паперову масу, кріпили певне випукле

зображення. Вода витікала крізь отвори

сита, шар мокрої паперової маси піддавли

тисненню, сушили, і в структурі паперу

назавжди лишалися лінії сита (верже і

понтюзо), а також відбиток рельєфної

прикраси.

Перші ст. н.е. Система писемності майя

(Центральна Америка)

Логографічна система, схожа на піктографію:

мініатюрні яскраві зображення різних

предметів, квітів, людей становлять писемні

знаки. Використовувалось приблизно 270

знаків. Голосні на письмі не враховувались.

Матеріал для письма – кора фікуса, інколи

шкіра ягуара: довгі стрічки шкіри (10 м і

більше) складалися гармошкою. Після заво-

ювання Америки іспанці спалили майже всі

рукописи майя.

Виникн ння фон тичного письма