2. Моделювання ризикових ситуацій в управлінні

Нестабільність економічної ситуації, дії партнерів по бізнесу і конкурентів, коливання попиту на товар, вихід з ладу технічного устаткування, коливання курсу валюти, екологічні обставини тощо — причини виникнення математичної моделі «гра з природою (зовнішнім середовищем)». Під час розв'язування таких ігор «природа» необов'язково протидіє гравцеві, вона може йому сприяти, а взагалі — набуває певних станів випадково. Тому гравцеві треба вибирати такі стратегії, щоб з урахуванням довільних станів «природи» отримати добрі результати.

Теорію ігор з «природою» називають теорією статистичних рівень.

3. Ризики

Ризик — це можливість виникнення несприятливого випадку. Під цим розуміють імовірність втрати організацією своїх ресурсів, недоот римання доходів або отримання додаткових збитків у результаті певної діяльності, інші негативні наслідки.

Ризики можна поділити на два види: динамічні та статичні. Динамічний ризик залежить від зовнішніх умов, наприклад зміни вартості товарних запасів як результату зміни курсу валют. Це можливо внаслідок економічних, політичних та інших змін.

Статичний ризик можливий через дії самої організації (рівень кваліфікації персоналу, технічного забезпечення тощо). Під якісним ризиком розуміють різні види ризику, а під кількісним — можливі значення втрат внаслідок відповідного якісного ризику.

Під час дослідження ризику необхідно послідовно виконати такі дії: 1) виділити об'єктивні та суб'єктивні фактори, що впливають на конкретний вид ризику; 2) зробити аналіз виявлених факторів; 3) оцінити можливість того або іншого проекту з урахуванням різних видів ризику; 4) встановити допустиму верхню межу рівня ризику; 5) забезпечити заходи зниження ризику. Існують чотири способи управління ризиком: а) розподіл ризику між усіма учасниками проекту; б) страхування; в) резервування коштів; г) диверсифікація.

Послідовність розв'язування задач з використанням дерева рішень:

1) формулювання задачі, визначення найбільш суттєвих факторів і отримання відповідної інформації;

2) побудова дерева рішень;

3) оцінка ймовірностей станів середовища;

4) обчислення виграшів (програшів) за різних комбінацій альтернатив; 5) остаточний вибір розв'язання задачі.

Дерево рішень відображає ієрархічність і ранжування цілей, що мають такі ознаки: а) співзалежність, наприклад тактичні цілі залежать від стратегічних; б) розгортання за часом, рівнем і складом; в) ранжування цілей за важливістю.

Висновки

1. Теорія ігор — це розділ дослідження операцій з математичними моделями прийняття оптимальних рішень в умовах конфлікту.

2. Стратегічні (матричні) ігри виникають під час розв'язування різних задач економіки, коли інтереси партнерів мають протилежний характер.

3. Антагоністична модель у багатьох випадках є достатньо грубим відображенням реальних конфліктів, у яких інтереси сторін хоча й різні, але можуть бути непротилежними, кількість гравців може бути більше двох, а сума виграшів — не рівна нулю.

4. У теорії «ігор з природою» залежно від інформації розглядають дві ситуації: «прийняття рішень в умовах ризику» — відомі ймовірності або невідомі, але є дані щодо їх відносних значень, або встановлюються за допомогою експертів; «прийняття рішень в умовах невизначеності» — ймовірності можливих станів природи невідомі та немає ніякої можливості отримати таку інформацію.

5. Під ризиком розуміють імовірність втрати організацією своїх ресурсів, недоотримання доходів або отримання додаткових збитків у результаті певної виробничої або фінансової політики. Використовуються різні способи обчислення міри ризику найбільш важливих показників діяльності фірми або підприємства.

6. Дерево рішень — це графічне відображення послідовності рішень і станів середовища із зазначенням відповідних імовірностей (якщо вони відомі) та виграшів (програшів) для довільних комбінацій альтернатив. Граф (дерево рішень) часто використовується для розв'язування позиційних ігор.