2. Види планів щодо їх класифікації

План маркетингу розробляється для кожного підрозділу організації, охоплює плани для окремих продуктових ліній, окремих видів продуктів та окремих ринків. Таким чином, усі плани маркетингу, що застосовуються на підприємстві, можна класифікувати за такими ознаками:

1. Плановий період:

• довгострокове планування (3 роки та більше);

• середньострокове планування (до 1 року);

• короткострокове планування ( менше 1 року).

2. Рівень керівництва:

• вища ланка (top management);

• середня ланка ( middle man);

• нижча ланка (lower man).

3. Результат діяльності:

• стратегія фірми маркетингу (перспективний план);

• плани-графіки підрозділу, кошторис витрат, бюджет маркетингу (середньострокові плани );

• тактика, оперативні плани, бюджет (оперативний план маркетингу).

4. Вид маркетингового контролю:

• стратегічний контроль за проектами, товарними групами, напрямками (діагностика (аудит));

• періодичний контроль (ситуаційний аналіз, що проводиться 1-2 рази на рік);

• оперативний контроль (аналіз маркетингових витрат та поради).

3. Розробка маркетингового плану підприємства

Процес розробки маркетингового плану можна звести до простого алгоритму, що значно спростує уявлення стосовно ключових моментів та послідовності дій (рис. 11.1).

Рис. 11.1. Алгоритм розробки плану маркетингу

Крок 1. Розробка місії підприємства

Місія підприємства – це основна мета, чітко виражена причина існування підприємства. Місію підприємства рекомендовано розробити у письмовому вигляді як офіційну програмну заяву. Місія відповідає на питання:

1. Яким є підприємство?

2. Хто є його клієнтами?

3. Що найголовніше для них?

4. Яким повинне бути підприємство?

Якщо місія на підприємстві не сформульована, то це може стати наслідком виникнення таких явищ, як:

• неузгодженість дій. Якщо на підприємстві відсутній єдиний напрямок розвитку, то виникає ситуація, коли різноманітні проекти та програми стають неузгодженими та можуть вступати у суперечку один з одним;

• труднощі планування. Якщо керівництво чітко не уявляє, в якому напрямку повинна діяти організація, то йому досить складно скласти плани, оскільки відсутній орієнтир, на який слід зорієнтувати свою діяльність;

• формування негативного іміджу (всередині підприємства та за його межами). Якщо ніхто не здатен пояснити клієнтам, партнерам, співробітникам навіщо створена дана компанія, то це може значно послабити її авторитет. У результаті це може призвести до псування відносин між клієнтами, партнерами. Співробітники, не розуміючи того, навіщо вони працюють, починають відчувати незадоволеність та бажання змінити роботу.

У той же час сформульована та сприйнята усіма співробітниками місія:

• визначає цілі підприємства: стає зрозумілим напрямок діяльності підприємства, задля чого воно було створене, а це, у свою чергу, дозволяє сконцентруватися на досягненні основної мети, не витрачаючи додаткових ресурсів та зусиль;

• спонукає співробітників до спільної праці для досягнення поставленої мети, підвищує лояльність робітників до організації, формує колектив, що підтримує точку зору та принципи компанії;

• допомагає при плануванні. Місія слугує точкою відліку для розроб­ки стратегічних та тактичних планів. Таким чином, вилучаються суперечливі цілі, конфлікти та втрати ресурсів;

• сприяє залученню інвестицій. Спрощує процес залучення кредиту, якщо є можливість чітко пояснити, з якою метою він потрібен. У такому випадку кредитор може самостійно оцінити ризикованість надання такого кредиту та його доцільність.