- •1.1. Предмет статистики.
- •1.2. Основні категорії статистики
- •1.3. Методи статистики
- •1.4. Основні завдання статистики на сучасному етапі
- •Тема 2. Статистичне спостереження План
- •2.1. Сутність та форми статистичного спостереження
- •2.2. Планування статистичного спостереження
- •2.3. Види статистичного спостереження та способи одержання інформації
- •2.4. Помилки спостереження
- •Тема 3. Зведення та групування статистичних даних План
- •3.1. Статистичне зведення та статистичні таблиці.
- •3.2. Статистичне групування.
- •3.3. Ряди розподілу.
- •3.1. Статистичне зведення та статистичні таблиці
- •Назва таблиці (що, де, коли)
- •3.2. Статистичне групування
- •Поділ населення регіону, млн осіб, за місцем проживання
- •Динаміка зубожіння населення болгарії, %, по роках
- •Комбінаційний поділ робітників
- •Залежність урожайності озимої пшениці від терміну збирання
- •Варіанти формування інтервалів групувань за рівнем прибутковості, %
- •Поділ працюючих за рівнем середньомісячної заробітної плати
- •Вторинне групування працюючих за рівнем середньомісячної заробітної плати
- •3.3. Ряди розподілу
- •Закономірність розподілу
- •Частотні характеристики рядів розподілу
- •Розподіл фірм регіону за рівнем фондоозброєності праці
- •Розподіл робітників за рівнем кваліфікації
- •Характеристики центру розподілу
- •Розподіл домогосподарств міста за рівнем забезпеченості житлом
- •Характеристики варіації
- •Коефіцієнти k для різного обсягу сукупності
- •До розрахунку узагальнюючих характеристик варіації
- •Характеристики форми розподілу
- •До розрахунку коефіцієнта концентрації
- •Коефіцієнти територіальної локалізації
- •Галузева структура зайнятості населення
- •Структура та структурні зрушення споживання палива по роках
- •Види та взаємозв’язок дисперсій
- •Розрахунок загальної та групових дисперсій якості сиру
- •До розрахунку міжгрупової та середньої з групових дисперсій
- •Тема 4. Статистичні показники План
- •4.2. Абсолютні статистичні величини та одиниці їх вимірювання
- •4.1. Суть та види статистичних показників
- •4.2. Абсолютні статистичні величини та одиниці їх вимірювання
- •4.3. Відносні величини та їх характеристика
- •Відносні величини динаміки
- •Відносні величини просторових порівнянь
- •Відносні величини порівняння зі стандартом
- •Відносні величини структури
- •Відносні величини координації
- •Відносні величини інтенсивності
- •4.4. Середні величини та загальні умови їх застосування
- •Види середніх величин та способи їх обрахування
- •Математичні властивості середньої
- •Середні структурні
- •Нормований середній бал
- •Середня арифметична
- •Ставлення населення до смертної кари
- •Середня гармонічна
- •Середня геометрична
- •4.5. Система статистичних показників
- •Тема 5. Вибірковий метод у статистиці План
- •5.1. Суть вибіркового спостереження
- •5.2. Вибіркові оцінки середньої та частки
- •5.3. Різновиди вибірок і способи відбору одиниць з генеральної сукупності
- •5.4. Помилки вибірки
- •Тема 6. Статистичні методи вимірювання взаємозв’язків План
- •6.1. Види взаємозв’язків
- •Види взаємозв’язків і їх особливості
- •Комбінаційний розподіл шахт за глибиною розробки пластів та фондомісткістю вугілля
- •6.2. Кореляційно-регресійний аналіз
- •До розрахунку параметрів лінійної регресії, теоретичних рівнів і залишкових величин
- •6.3. Оцінка щільності та перевірка істотності кореляційного зв’язку
- •До розрахунку загальної дисперсії фондомісткості вугілля ( )
- •До розрахунку факторної дисперсії фондомісткості вугілля ( )
- •6.4. Рангова кореляція
- •До розрахунку коефіцієнта рангової кореляції
- •6.5. Оцінка узгодженості варіації атрибутивних ознак
- •Розподіл респондентів за віком і схильністю до ризику
- •Критичні значення
- •Розподіл пацієнтів клініки за результатами легеневих проб
- •Тема 7. Аналіз інтенсивності динаміки План
- •7.1. Суть і складові елементи динамічного ряду
- •Види рядів динаміки
- •Зімкнення динамічних рядів
- •7.2. Характеристики інтенсивності динаміки
- •Абсолютні та відносні характеристики динаміки
- •Аналітичні показники ряду динаміки
- •Середні показники динаміки
- •Розрахунок тенденції
- •Коефіцієнт випередження
- •Екстраполяція та інтерполяція.
- •Тема 8. Аналіз тенденції розвитку План
- •8.1. Середня абсолютна та відносна швидкість розвитку
- •8.2. Характеристика основної тенденції розвитку
- •Розрахунок ковзних середніх урожайності зернових
- •Динаміка видобутку нафти
- •8.3. Оцінка коливань та сталості динаміки
- •Щомісячна динаміка споживання електроенергії
- •Тренд і сезонні коливання продажу безалкогольних напоїв
- •До розрахунку залишкової дисперсії
- •Тема 9. Індекси План
- •9.1. Суть і функції індексів
- •9.2. Методологічні основи побудови зведених індексів
- •9.3. Агрегатна форма індексів
- •Формули індексів цін і фізичного обсягу за різних систем зважування
- •До розрахунку агрегатних індексів цін і фізичного обсягу
- •9.4. Середньозважені індекси
- •До розрахунку середньозважених індексів цін і фізичного обсягу
- •До розрахунку середньозважених індексів з відносними вагами
- •9.5. Взаємозв’язки індексів
- •9.6. Індекси середніх величин
- •До розрахунку індексів середніх величин
- •До розрахунку системи індексів структурних зрушень
- •Територіальні індекси
- •Товарна маса і ціни експорту
- •Індивідуальні індекси
- •Агрегатні індекси
- •Взаємозв'язок індексів
- •Правило зважування індексів.
- •Середні індекси
- •Розрахунок середнього арифметичного індексу фізичного обсягу
- •Розрахунок середнього геометричного індексу ціни
- •Індекси середніх величин.
- •Тема 10. Графічний метод у статистиці План
- •10.2. Типи діаграм
- •10.3. Картограми та картодіаграми
До розрахунку системи індексів структурних зрушень
Постачальники |
Ціна 1 т, грн. |
Обсяг поставок, тис.т |
Частка поставки |
|||||
Березень |
Квітень |
Березень |
Квітень |
у загальному обсязі |
по порівнянному колу |
|||
х0 |
х1 |
f0 |
f1 |
d0 |
d1 |
|
|
|
А |
323 |
315 |
120 |
140 |
0,48 |
0,47 |
0,60 |
0,70 |
В |
332 |
328 |
80 |
60 |
0,32 |
0,20 |
0,40 |
0,30 |
С |
316 |
— |
50 |
— |
0,20 |
— |
— |
— |
D |
— |
306 |
— |
100 |
— |
0,33 |
— |
— |
Разом |
|
|
250 |
300 |
1,0 |
1,0 |
1,0 |
1,0 |
За рахунок структурних зрушень в обсягах поставки постійних постачальників середня ціна автобензину зменшилася на 0,2%:
.
Вихід з ринку автобензину постачальника C з відносно низькою ціною призвів до збільшення середньої ціни на 0,6%:
.
Поява на ринку нового постачальника D з найнижчою ціною спричинила зниження середньої ціни на 1,3%:
Очевидний взаємозв’язок індексів
Отже, динаміка середньої ціни на автобензин формувалася за рахунок як динаміки цін в окремих постачальників, так і різно- спрямованої дії структурних факторів.
Територіальні індекси
Територіальний індекс використовують як інструмент порівняння соціально-економічних показників у просторі: за окремими країнами, територіями, регіонами, об’єктами. Особливістю цих індексів є рівноправність порівнюваних об’єктів А і В. Жоден з них не може претендувати на роль бази порівняння, а отже рівноправними слід вважати індекси як з базою порівняння А, так і з базою порівняння В:
;
.
Де х — індексована величина, f — вага (сумірник) індексованої величини.
При
фіксованих значеннях ваг (сумірників)
індекси
і
обернено пропорційні. Так, використовуючи
світові ціни, можна привести до
порівняльного виду обсяги експорту
окремих країн, регіонів, спільних
підприємств. Якщо, скажімо, екпорт
об’єкта А
перевищує
екcпорт об’єкта В
на 15%
,
то експорт об’єкта В
менший за експорт об’єкта А
на 13%
.
Вибір бази порівняння підпорядковується
меті дослідження.
Значно складнішим є вибір варіанта зважування. Якщо товарна структура експорту за об’єктами різниться, то результати порівняння будуть неоднозначні, про що свідчать індекси, розраховані за умовними даними табл. 9.8.
Таблиця 9.8.
Товарна маса і ціни експорту
Товар |
Об’єкт А |
Об’єкт В |
||
Ціна, дол. США |
Кількість, тис. т |
Ціна, дол. США |
Кількість, тис. т |
|
К |
10 |
100 |
12 |
300 |
М |
7 |
400 |
5 |
200 |
.
Індекс
цін
з вагами на рівні об’єкта А
становить
1,187.
Аналогічно
розрахований індекс цін
з вагами на рівні об’єкта В
— 1,045. Тобто,
якщо ваги зафіксувати на рівні того
об’єкта, що порівнюється, то ціни кожного
з порівнюваних об’єктів виявляються
вищими за ціни бази порівняння.
Щоб забезпечити однозначність висновку, застосовують спільні для обох об’єктів ваги. У нашому прикладі такою спільною вагою може бути сумарний обсяг продажу (fA + fB). За цим варіантом зважування індекс цін становить
.
Тобто, ціни об’єкта A вищі за ціни об’єкта B у середньому на 5,1%. Відповідно, ціни об’єкта B нижчі за ціни об’єкта A на 4,9%.
Спільною для обох об’єктів може бути середня або стандартна структура.
Таким чином, індекси допомагають:
1) вивчати динаміку головних параметрів системи;
2) порівняти параметри різних систем;
3) виявити вплив окремих факторів на зміну явища (динаміку) і відносне відхилення цих переметрів14
Індексний аналіз має дві головні функції, в залежності від виконуваних завдань:
1) синтетична функція – пов'язана з побудовою узагальнюючих характеристик динаміки чи просторових порівнянь;
2) аналітична функція – спрямована на вивчення взаємозв'язку факторів в системі та оцінку ролі окремих факторів в зміні параметрів системи.
Індекс, як показник, має якісну і кількісну сторону. Кількісний аспект індексів полягає в моделі розрахунку і в числовому значенні індексу. Якісний аспект обумовлений соціально-економічним змістом індексованої величини і відображається в його назві (наприклад, індекс продуктивності праці, індекс середньої зарплати тощо).
соціально-економічний
зміст
Індекс
модель числове
значення
Індекс – це відносна величина, яка характеризує зміну соціально-економічного показника в часі, просторі і порівняно з будь-який еталоном.
В залежності від характеру порівняння розрізняють динамічні, територіальні та міжгрупові індекси. Динамічний індекс – це міра швидкості рості чи зниження показника. Територіальний та міжгруповий індекси – це міра відносного відхилення.
Модель, або розрахункова формула індексу, залежить від мети дослідження, соціально-економічного змісту індексованої величини або показника, від рівня (або ступеню) агрегованості інформації і від самої вихідної інформації.
Розрізняють чотири групи індексів (хоча цей поділ є дуже умовним):
1) індивідуальні індекси;
2) агрегатні індекси;
3) середні індекси або індекси середні з індивідуальних індексів (середні арифметичні і середні гармонічні індекси);
4) індекси середніх величин (індекс змінного складу, індекс фіксованого складу, індекс структурних зрушень).
