- •1.1. Предмет статистики.
- •1.2. Основні категорії статистики
- •1.3. Методи статистики
- •1.4. Основні завдання статистики на сучасному етапі
- •Тема 2. Статистичне спостереження План
- •2.1. Сутність та форми статистичного спостереження
- •2.2. Планування статистичного спостереження
- •2.3. Види статистичного спостереження та способи одержання інформації
- •Тема 3. Зведення та групування статистичних даних План
- •3.1. Статистичне зведення та статистичні таблиці.
- •3.2. Статистичне групування.
- •3.3. Ряди розподілу.
- •3.1. Статистичне зведення та статистичні таблиці
- •2.4. Помилки спостереження
- •Назва таблиці (що, де, коли)
- •3.2. Статистичне групування
- •Поділ населення регіону, млн осіб, за місцем проживання
- •Динаміка зубожіння населення болгарії, %, по роках
- •Комбінаційний поділ робітників
- •Залежність урожайності озимої пшениці від терміну збирання
- •Варіанти формування інтервалів групувань за рівнем прибутковості, %
- •Поділ працюючих за рівнем середньомісячної заробітної плати
- •Вторинне групування працюючих за рівнем середньомісячної заробітної плати
- •3.3. Ряди розподілу
- •Закономірність розподілу
- •Частотні характеристики рядів розподілу
- •Розподіл фірм регіону за рівнем фондоозброєності праці
- •Розподіл робітників за рівнем кваліфікації
- •Характеристики центру розподілу
- •Розподіл домогосподарств міста за рівнем забезпеченості житлом
- •Характеристики варіації
- •Коефіцієнти k для різного обсягу сукупності
- •До розрахунку узагальнюючих характеристик варіації
- •Характеристики форми розподілу
- •До розрахунку коефіцієнта концентрації
- •Коефіцієнти територіальної локалізації
- •Галузева структура зайнятості населення
- •Структура та структурні зрушення споживання палива по роках
- •Види та взаємозв’язок дисперсій
- •Розрахунок загальної та групових дисперсій якості сиру
- •До розрахунку міжгрупової та середньої з групових дисперсій
- •Тема 4. Статистичні показники План
- •4.2. Абсолютні статистичні величини та одиниці їх вимірювання
- •4.1. Суть та види статистичних показників
- •4.2. Абсолютні статистичні величини та одиниці їх вимірювання
- •4.3. Відносні величини та їх характеристика
- •Відносні величини динаміки
- •Відносні величини просторових порівнянь
- •Відносні величини порівняння зі стандартом
- •Відносні величини структури
- •Відносні величини координації
- •Відносні величини інтенсивності
- •4.4. Середні величини та загальні умови їх застосування
- •Види середніх величин та способи їх обрахування
- •Математичні властивості середньої
- •Середні структурні
- •Нормований середній бал
- •Середня арифметична
- •Ставлення населення до смертної кари
- •Середня гармонічна
- •Середня геометрична
- •4.5. Система статистичних показників
- •Тема 5. Вибірковий метод у статистиці План
- •5.1. Суть вибіркового спостереження
- •5.2. Вибіркові оцінки середньої та частки
- •5.3. Різновиди вибірок і способи відбору одиниць з генеральної сукупності
- •5.4. Помилки вибірки
- •Тема 6. Статистичні методи вимірювання взаємозв’язків План
- •6.1. Види взаємозв’язків
- •Види взаємозв’язків і їх особливості
- •Комбінаційний розподіл шахт за глибиною розробки пластів та фондомісткістю вугілля
- •6.2. Кореляційно-регресійний аналіз
- •До розрахунку параметрів лінійної регресії, теоретичних рівнів і залишкових величин
- •6.3. Оцінка щільності та перевірка істотності кореляційного зв’язку
- •До розрахунку загальної дисперсії фондомісткості вугілля ( )
- •До розрахунку факторної дисперсії фондомісткості вугілля ( )
- •6.4. Рангова кореляція
- •До розрахунку коефіцієнта рангової кореляції
- •6.5. Оцінка узгодженості варіації атрибутивних ознак
- •Розподіл респондентів за віком і схильністю до ризику
- •Критичні значення
- •Розподіл пацієнтів клініки за результатами легеневих проб
- •Тема 7. Аналіз інтенсивності динаміки План
- •7.1. Суть і складові елементи динамічного ряду
- •Види рядів динаміки
- •Зімкнення динамічних рядів
- •7.2. Характеристики інтенсивності динаміки
- •Абсолютні та відносні характеристики динаміки
- •Аналітичні показники ряду динаміки
- •Середні показники динаміки
- •Розрахунок тенденції
- •Коефіцієнт випередження
- •Екстраполяція та інтерполяція.
- •Тема 8. Аналіз тенденції розвитку План
- •8.1. Середня абсолютна та відносна швидкість розвитку
- •8.2. Характеристика основної тенденції розвитку
- •Розрахунок ковзних середніх урожайності зернових
- •Динаміка видобутку нафти
- •8.3. Оцінка коливань та сталості динаміки
- •Щомісячна динаміка споживання електроенергії
- •Тренд і сезонні коливання продажу безалкогольних напоїв
- •До розрахунку залишкової дисперсії
- •Тема 9. Індекси План
- •9.1. Суть і функції індексів
- •9.2. Методологічні основи побудови зведених індексів
- •9.3. Агрегатна форма індексів
- •Формули індексів цін і фізичного обсягу за різних систем зважування
- •До розрахунку агрегатних індексів цін і фізичного обсягу
- •9.4. Середньозважені індекси
- •До розрахунку середньозважених індексів цін і фізичного обсягу
- •До розрахунку середньозважених індексів з відносними вагами
- •9.5. Взаємозв’язки індексів
- •9.6. Індекси середніх величин
- •До розрахунку індексів середніх величин
- •До розрахунку системи індексів структурних зрушень
- •Територіальні індекси
- •Товарна маса і ціни експорту
- •Індивідуальні індекси
- •Агрегатні індекси
- •Взаємозв'язок індексів
- •Правило зважування індексів.
- •Середні індекси
- •Розрахунок середнього арифметичного індексу фізичного обсягу
- •Розрахунок середнього геометричного індексу ціни
- •Індекси середніх величин.
- •Тема 10. Графічний метод у статистиці План
- •10.2. Типи діаграм
- •10.3. Картограми та картодіаграми
6.4. Рангова кореляція
Взаємозв’язок між ознаками, які можна зранжувати, передусім на основі бальних оцінок, вимірюється методами рангової кореляції. Рангами називають числа натурального ряду, які згідно зі значеннями ознаки надаються елементам сукупності і певним чином упорядковують її. Ранжування проводиться за кожною ознакою окремо: перший ранг надається найменшому значенню ознаки, останній — найбільшому або навпаки. Кількість рангів дорівнює обсягу сукупності. Очевидно, зі збільшенням обсягу сукупності ступінь «розпізнаваності» елементів зменшується. З огляду на те, що рангова кореляція не потребує додержання будь-яких математичних передумов щодо розподілу ознак, зокрема вимоги нормальності розподілу, рангові оцінки щільності зв’язку доцільно використовувати для сукупностей невеликого обсягу.
Ранги,
надані елементам сукупності за ознаками
х
і у,
позначають відповідно Rxj
та Ryj.
Залежно від ступеня зв’язку між ознаками
певним чином співвідносяться й ранги.
При прямому функціональному зв’язку
Rxj
= Ryj,
тобто відхилення між рангами dj = Rxj – Ryj
= 0, отже, і сума квадратів відхилень
.
При зворотному
функціональному зв’язку
де n
—
число
рангів. Якщо зв’язок між ознаками
відсутній,
являє собою середню арифметичну цих
крайніх значень:
,
а отже,
.
Спираючись на зазначену математичну тотожність, К. Спірмен запропонував формулу для коефіцієнта рангової кореляції:
.
Цей коефіцієнт має такі самі властивості, як і лінійний коефіцієнт кореляції: змінюється в межах від – 1 до + 1, водночас оцінює щільність зв’язку та вказує на його напрям.
Визначимо коефіцієнт рангової кореляції за даними експертних оцінок ефективності економіки та ступеня політичного ризику для семи країн з перехідною економікою (табл. 7.7). Оскільки експертні оцінки представлені балами, необхідно провести ранжування країн. За оцінками ефективності економіки країні з найбільшим балом надається ранг 1, з найменшим — ранг n = 7. За оцінками ступеня політичного ризику, навпаки, ранг 1 надається країні з найменшим ризиком, а ранг 7 — країні з найбільшим ризиком.
Таблиця 7.7
До розрахунку коефіцієнта рангової кореляції
№ з/п |
Експертні оцінки, балів |
Ранги |
dj = Rxj – Ryj |
|
||
Ефективність економіки (mах = 10) |
Ступінь політичного ризику (mах = 100) |
Rxj |
Ryj |
|||
1 |
6,6 |
64,5 |
1 |
7 |
–6 |
36 |
2 |
5,8 |
57,8 |
2 |
6 |
–4 |
16 |
3 |
2,9 |
23,6 |
6 |
1 |
5 |
25 |
4 |
3,4 |
36,2 |
5 |
4 |
1 |
1 |
5 |
4,5 |
45,3 |
3 |
5 |
–2 |
4 |
6 |
2,7 |
28,4 |
7 |
2 |
5 |
25 |
7 |
4,2 |
32,7 |
4 |
3 |
1 |
1 |
Разом |
|
|
|
|
|
108 |
Сума
квадратів відхилень рангів
,
а коефіцієнт рангової кореляції
.
Значення
коефіцієнта рангової кореляції свідчить
про наявність зворотного і досить
високого рівня зв’язку між ефективністю
економіки і ступенем політичного ризику.
Критичне значення коефіцієнта рангової
кореляції (табл. 7.8) для рівня істотності
= 0,05
і n
= 7
Отже, з імовірністю 0,95 істотність зв’язку
доведено.
Таблиця 7.8
КРИТИЧНІ
ЗНАЧЕННЯ КОЕФІЦІЄНТА
РАНГОВОЇ
КОРЕЛЯЦІЇ СПІРМЕНА ПРИ
= 0,05
Обсяг вибірки n |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
|
0,90 |
0,83 |
0,71 |
0,64 |
0,60 |
0,56 |
0,53 |
0,50 |
Якщо
два і більше елементів сукупності мають
однакові значення ознаки, їм надається
середній ранг. Нехай, наприклад, друге
за розміром значення ознаки мають три
елементи сукупності (№ 2, 3, 4), тоді всім
їм надається ранг
а щільність зв’язку можна оцінити за
формулою лінійного коефіцієнта кореляції.
