Статистика 1. Предмет і метод статистики.

Міністерство освіти і науки України

ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний

університет імені Григорія Сковороди»

фінансово-гуманітарний факультет

кафедра політичної економії

СТАТИСТИКА

КУРС ЛЕКЦІЙ

Розробник:

доцент Коваль С.П.

м. Переяслав-Хмельницький  2014-2015

ЗМІСТ

Модуль І. Статистичне дослідження ……………………….…………..……………..4

Тема 1. Предмет і методи статистики ..…………………………………………….……4

1.1. Предмет статистики. ….4

1.2. Основні категорії статистики. 6

1.3. Методи статистики. 8

1.4. Основні завдання статистики на сучасному етапі. 10

Тема 2. Статистичне спостереження …………………………………...………………11

2.1. Сутність та форми статистичного спостереження. 11

2.2. Планування статистичного спостереження. 15

2.3. Види статистичного спостереження та способи одержання інформації. 20

2.4. Помилки спостереження. 22

Тема 3. Статистичне зведення та групування …………………………….…...………23

3.1. Статистичне зведення та статистичні таблиці. 23

3.2. Статистичне групування. 25

3.3. Ряди розподілу. 31

Тема 4. Статистичні показники …………………………………………………….…….45

4.1. Суть та види статистичних показників 45

4.2. Абсолютні статистичні величини, одиниці їх вимірювання. 50

4.3. Відносні величини та їх характеристика

4.4. Середні величини та загальні умови їх застосування. 50

4.5. Система статистичних показників. 50

Модуль ІІ. Вибірковий метод та методи вимірювання взаємозв’язків.……………61

Тема 5. Вибірковий метод в статистиці ……..........................................................……….61

5.1. Поняття і суть вибіркового методу, причини і умови його застосування. ……61

5.2. Види і способи вибіркового спостереження. 62

5.3. Визначення середньої і граничної помилки репрезентативності. 68

Тема 6. Статистичні методи вимірювання взаємозв’язків ………………………...………70

Модуль ІІI. Аналіз інтенсивності динаміки та аналіз тенденції розвитку…………83

Тема 7. Аналіз інтенсивності динаміки …………………………………………….…..83

Тема 8. Аналіз тенденції розвитку……………..………………….……………………..91

Тема 9. Індекси……………………………………………...……………………………..99

Тема 10. Графічний метод в статистиці ..………………...…………………………….118

10.1. Статистичні графіки, їх роль та значення. Елементи статистичних графіків

10.2. Типи діаграм

10.3. Картограми та картодіаграми

Рекомендована література………………………………………………………….…..121

Тема 1. Предмет і методи статистики

План

1.1. Предмет статистики.

1.2. Основні категорії статистики.

1.3. Методи статистики.

1.4. Основні завдання статистики на сучасному етапі.

1.1. Предмет статистики

Перші згадки про статистичний облік ми знаходимо в найдавніших письмових джерелах (облік рабів, жителів тощо). Ще в країнах Стародавнього світу складалися системи державного та адміністративного обліку. Про це свідчить, зокрема, і Біблія, де у Четвертій книзі Мойсея «Числа» розповідається про облік чоловічого населення, здатного носити зброю.

Слово "статистика" походить від латинського слова status  становище, стан речей, явищ  та означає кількісний облік масових явищ і процесів. Як наука статистика виникла в другій половині XVII століття. Термін статистика в науковий обіг ввів у 1746 році німецький вчений, професор філософії і права Генріх Авенхаль. Розвиток бухгалтерського обліку та первинної реєстрації фактів, нагромадження масових даних і необхідність їх узагальнення, підвищення попиту на інформацію — ось ті чинники, що сприяли формуванню статистики як науки. З розвитком математики, передусім теорії ймовірностей, удосконалювалися методи статистичного аналізу і розширювалась сфера їх використання. У ХХ ст. статистичні методи почали застосовуватися майже в усіх галузях знань.

На витоках статистичної науки стояли 2 школи: англійська (інша назва – "школа політичної арифметики": Уільям Петті¹, Джон Граунд) і німецька (суто описова наука – державознавство – опис устрою, кількість знаті, кількість приходів, кількість населення, кількість земель тощо). Сьогодні статистику використовують, вивчаючи життєвий рівень населення та громадську думку, оцінюючи підприємницькі та фінансові ризики, у маркетингових дослідженнях, страхуванні тощо.

Отже, статистика – це метод пізнання, інструментарій, який використовується і в природничих, і в суспільних науках для встановлення закономірностей масових процесів. Також статистика – це і окрема група статистичних методів.

У сучасному розумінні статистика – це:

1) навчальна дисципліна;

2) статистична практика (діяльність статистичних установ, що збирають і обробляють статистичну інформацію);

3) статистична наука.

Статистика – це наука, яка вивчає кількісну сторону масових суспільних, соціально-економічних та інших явищ і процесів у нерозривному зв'язку з їх якісною стороною в певних умовах місця і часу.

Предмет статистики – кількісна сторона масових суспільних, соціально-економічних та інших явищ в нерозривному зв'язку з їх якісною стороною в певних умовах місця і часу.

Об'єктом статистики є людське суспільство, явища і процеси суспільного життя.

Отже, об’єктами статистичного аналізу можуть бути найрізноманітніші явища й процеси суспільного життя. Предметом статистики є розміри і кількісні співвідношення між масовими суспільними явищами, закономірності їх формування, розвитку, взаємозв’язку.

У наведеному визначенні предмета статистики підкреслюються дві принципові його особливості. По-перше, статистика вивчає кількісний бік суспільних явищ, а по-друге, вона вивчає не поодинокі, а масові явища.

Кількісний бік суспільних явищ — це насамперед їх розміри. Наприклад, саме розмірів досліджуваного явища стосується така інформація: протягом місяця на аукціонах фондової біржі було продано 3000 акцій однієї компанії на суму 97 800 грн. (номінальна ціна акції — 25 грн.). Не менш важливою кількісною характеристикою зазначених явищ є співвідношення їх розмірів. Щодо прикладу з біржею за наведеними даними середня ціна акцій становила 32,6 грн., що перевищувало номінальну ціну в 1,3 раза.

Вивчаючи кількісний бік явищ, статистика відбиває його у числах-показниках, характеризуючи цим конкретну міру явищ. Водночас вона встановлює загальні властивості, виявляє схожість і різницю окремих властивостей досліджуваних об’єктів, групує їх, виявляючи певні типи процесів і явищ, які вивчаються.

Зауважимо, що вивчення кількісних аспектів суспільних явищ нерозривно пов’язане з їх якісними характеристиками. Адже кількісні співвідношення не існують без якісної їх визначеності. Так, групуючи населення за віком, статистика виокремлює якісно відмінні сукупності: осіб дошкільного та шкільного віку, працездатного та пенсійного. Проте перш ніж виконувати розрахунки, потрібно визначити якісні властивості та межі кожної такої сукупності.

Явища суспільного життя динамічні, вони безперервно змінюються й розвиваються, що неодмінно позначається на їх розмірах, співвідношеннях і пропорціях. Значення розглядуваних кількісних характеристик залежать від конкретних умов простору і часу.

Інша особливість предмета статистики зумовлюється масовістю суспільних явищ, їх повторюваністю у просторі або з плином часу.

Для масового явища характерна участь у ньому багатьох елементів, істотні властивості яких однакові або схожі між собою. Так, акціонерів певної фірми об’єднує спільна власність, менеджерів — управлінські функції, а робітників — відповідні виробничі завдання. Наявність будь-яких властивостей у окремого, поодинокого елемента — випадковість. Проте тільки-но численні елементи об’єднуються в одне ціле, сукупна дія випадковостей дає результат, практично незалежний від випадку. Загальновідомо, що ринок цінних паперів пов’язаний з ризиком. Схильніcть до ризику серед населення як потенційного інвестора різна. Одні готові ризикувати, інші не уявляють ризику без гарантій або уникають його за будь-яких умов. Загалом же, схильність до ризику серед молоді значно вища, ніж з-поміж людей літніх, а надто похилого віку. Ризикований інвестор — молодий.

Розглядаючи суспільні явища як масові й спираючись на облік усієї сукупності фактів, що їх стосуються, статистика мовою чисел характеризує ступінь розвитку таких явищ, напрям і швидкість їх змін, щільність взаємозв’язків і взаємозалежностей. Усе це дає підстави стверджувати, що статистика — могутній засіб пізнання складного суспільного життя.

Статистика — багатогалузева наука. Вона складається з окремих самостійних розділів, які водночас тісно пов’язані між собою. Виокремлюють чотири складові цієї науки.

1. Теорія статистики розглядає категорії статистичної науки, а також спільні для будь-яких масових явищ методи й засоби аналізу.

2. Економічна статистика вивчає явища і процеси, що відбуваються в економіці, розробляє систему економічних показників та методи вивчення економіки країни чи регіону як єдиного цілого.

3. Галузеві статистики (промислова, фінансова, соціальної інфраструктури і т. ін.) розробляють зміст і методи обчислення показників, які відбивають особливості кожної окремої галузі.

4. Соціальна статистика вивчає соціальні умови та характер праці, рівень життя, прибутків, споживання матеріальних благ і послуг населенням.

Як суспільна наука статистика не може розвиватися окремо від теоретичних наук про суспільство, зокрема економічної теорії та соціології. Спираючись на суть, якіcнy природу явищ, через узагальнення масових даних статистика вивчає характер і дію основних законів у реальному житті. Припускаючи, що комплекс умов і чинників, які формують відповідні закономірності, надалі лишатиметься незмінним, статистика робить прогнозні роз- рахунки, конче потрібні для обґрунтування напрямів економічної політики.

Особливості статистики:

1) статистика говорить мовою цифр, але ці цифри якісно визначені²;

2) масовість явищ (статистика не вивчає поодинокі явища, оскільки в них не проявляються закономірності, які досліджуються статистикою); використовується математичний закон великих чисел, основним принципом якого є те, що закономірність масових явищ може проявлятися при достатньо великій кількості випадків;

3) статистика вивчає структуру явища і його динаміку;

4) статистика вивчає явища в їх взаємозв'язку.

Закономірності проявляються в таких своїх різновидах:

1) закономірності розвитку (динаміка явищ);

2) закономірності структурних зрушень;

3) закономірності розподілу елементів сукупності (розподіл населення за віком, за статтю);

4) закономірності співзалежності (зв'язку між явищами).