2.Функції роздрібної торгівлі

Роздрібні торгівці виконують низку функцій, які збільшують цінність пропонованих ними товарів і послуг. Зазвичай це такі функції:

— забезпечення певного асортименту товарів і послуг — середній супермаркет пропонує приблизно 15 тис. найменувань товарів більш як від 500 виробників. Пропонуючи такий широкий асортимент, торгівець надає своїм покупцям можливість придбати товари найрізноманітніших марок, фасонів, розмірів, кольорів і цін в одному й тому самому місці. Водночас існує певна спеціалізація роздрібних торгівців на конкретному асортименті;

— подрібнення партій товару, що надходять у роздрібну торговельну мережу, — для зниження витрат на перевезення виробники, зазвичай, відправляють роздрібним торгівцям великі партії товарів у відповідній упаковці та тарі. А роз! дрібні торгівці пропонують продукти в невеликих кількостях, що відповідають запитам окремих споживачів і домогосподарств. Це, власне, і є функцією подрібнення партій товарів, що надходять у роздрібну торгівлю;

— зберігання запасів — це необхідно для того, щоб споживачі могли придбати в магазині будь-який товар зі звичайно пропонованого;

— забезпечення сервісу — роздрібні торгівці надають споживачам послуги, які полегшують процес купівлі та використання товарів. Вони демонструють наявні товари, надаючи споживачам можливість їх розглянути, потримати в руках, іноді навіть скуштувати ще до моменту здійснення купівлі. У роздрібній торгівлі є спеціальні працівники, готові в будь-який момент відповісти на запитання покупців і надати додаткову інформацію;

— збільшення цінності товарів і послуг — пропонуючи певний товарний асортимент, розбиваючи великі партії на дрібніші, зберігаючи запаси та надаючи послуги, роздрібні торгівці збільшують споживчу цінність товарів і послуг.

Щодо виконуваних функцій у роздрібній торгівлі наявні дві протилежні тенденції. Перша — поширення роздрібних мереж спеціалізованих магазинів із вузьким асортиментом, жорстким керівництвом та орієнтацією на певний вид товару. Ці мережі належать до категорії роздрібних торгівців, яких ще називають підприємствами «тісного контакту», оскільки вони задовольняють індивідуальні вимоги з обслуговування, які висуває кожний покупець.

Друга тенденція — зростання кількості великих магазинів із погляду зайнятої ними площі, які використовують складські технології та принцип самообслуговування, пропонуючи у цьому разі велику кількість товарів.

3.Форми роздрібних торговельних підприємств

Форми організації роздрібної торгівлі можуть бути різноманітні, що зумовлює класифікацію підприємств роздрібної торгівлі за різними ознаками.

1. Широта та насиченість товарного асортименту:

— спеціалізовані магазини пропонують вузький асортимент великої насиченості;

— універмаги пропонують багато асортиментних груп, кожною асортиментною групою займається спеціальний відділ, що має власних закупівельників;

— універсами — це великі підприємства самообслуговування з низьким рівнем витрат і великим обсягом продажу;

— супермаркети — досить великі підприємства самообслуговування з низьким рівнем витрат і низькими націнками, великим обсягом продажу;

— магазин товарів повсякденного попиту — невеличкі магазини в житлових районах із найнеобхіднішими товарами вузького асортименту;

— торговельні комплекси, які займають значні площі. Крім універмагів і універсамів, спеціалізованих магазинів, на території комплексів розміщують автомобільні стоянки, розважальні підприємства, філії банків тощо.

2. Форма власності:

— незалежний роздрібний торгівець — підприємець, що має власний магазин;

— торговельна мережа — мережа магазинів, що передбачає спільне володіння кількома магазинами;

— роздрібний франчайзинг — така форма організації роздрібної торгівлі поширена у сфері послуг — ресторани, закусочні — і ґрунтується на договірних стосунках між виробником, оптовиком і роздрібним торгівцем. Фірма-франчайзер надає роздрібним торгівцям право використовувати свою марку, унікальну відпрацьовану технологію — так званий формат франшизи;

— орендований відділ — це відділ в універмазі, який здають в оренду третій стороні.

3. Цінова політика:

— магазини з високим рівнем цін;

— магазини з середнім рівнем цін;

— магазини з низьким рівнем цін;

— магазини знижених цін.

4. Рівень обслуговування:

— самообслуговування характерне для магазинів типу «універсам», у яких продають товари повсякденного попиту;

— обмежене обслуговування характерне для магазинів, де продають товари особливого (ретельного) вибору і споживачам потрібна докладніша інформація та допомога продавця. Такі магазини надають додаткові послуги — кредит, доставка товарів тощо;

— повне обслуговування — такі магазини надають усі можливі види послуг — від демонстрації моделей одягу до використання різних форм кредитування.