7.Діяльнісно-особистісний підхід до вивчення психології

Діяльнісно-особистісний підхід -підхід до навчання, який ґрунтується на врахуванні індивідуальних особливостей учнів і визнання того факту, що для кожного учня типовий той чи інший спосіб здійснення певного типу діяльності .Особистісний підхід, по К. К. Платонову, це принцип особистісної зумовленості всіх психічних явищ людини, її діяльності, її індивідуально-психологічних особливостей. Особистісний підхід передбачає, що кожне психічне явище має розглядатися в контексті цілісної системи психічних властивостей індивіда - його потреб, знань, цілей, продуктивного боку діяльності та поведінки, емоційно-почуттєвої сфери, здібностей до спілкування, особливостей сфери спрямованості, рис характеру, самосвідомості, досвіду, інтелекту, психофізіології - відповідно до конкретного вікового етапу розвитку.Тобто учень, студент розглядається як особистість.

Основи особистісно-діяльнісного підходу були закладені в психології роботами Л. С. Виготського, А. Н. Леонтьєва, С. Л. Рубінштейна, Б. Г. Ананьєва, де особистість розглядалася як суб'єкт діяльності, яка сама, формуючись у діяльності й у спілкуванні з іншими людьми, визначає характер цієї діяльності та спілкування та передбачає:

1) самостійність учнів в процесі навчання, що виражається у визначенні цілей і завдань курсу самими учнями, у виборі прийомів роботи, які є для них бажаними, а також у спільній з викладачем розробці програми навчання;

2) опору на наявні знання учнів у різних областях та їх використання в ході занять;

3) облік соціокультурних особливостей учнів та їх способу життя;

4) облік емоційного стану учнів та їх морально-етичних та моральних цінностей;

5) формування навчальних умінь відповідно до навчальних стратегій учнів;

6) підвищення ролі самостійної роботи учнів; обмеження провідної ролі вчителя з пріоритетом у його роботі функцій консультанта, помічника, радника;

Особистісний підхід в широкому сенсі слова передбачає, що всі психічні процеси, властивості і стани розглядаються як належні конкретній людині, що вони« є похідними, залежать від індивідуального і суспільного буття людини і визначаються її закономірностями»  

8.Методологічні принципи психології

Отримання наукових знань про таке складне явище, яким є психіка, значною мірою залежить від підходу дослідника до об'єкта пізнання. Цей підхід визначається системою методологічних засад, або принципів.

Узагальнюючи методологічні здобутки цих дослідників, український психолог О. М Ткаченко виділив та об'єднав у цілісну систему основні принципи психологічної науки - принцип детермінізму, принцип відображення, принцип єдності психіки й діяльності, принцип розвитку психіки, системно-структурний принцип.

Принцип активності - принцип психології, який передбачає, що особистість є активним суб'єктом перетворення світу.

Принцип детермінізму вказує на те, що психіка людини, перш за все, визначається його способом життя, і, як наслідок, здатна зазнавати різного роду зміни паралельно з тим, як змінюється спосіб життя.

За принципом відображення всі психічні функції (а не лише пізнавальні) за своєю природою є відображальними. Психічне відображення має сигнальний характер. Воно випереджає фізичний контакт суб'єкта з об'єктом, попереджаючи суб'єкта, сигналізуючи про значущі для нього об'єкти за допомогою нейтральних відносно об'єкта подразників (сигналів). Сигнальність - фундаментальна властивість психічного

Принцип єдності психіки та діяльності конкретизує принципи детермінізму й відображення. За цим принципом психіка і діяльність не тотожні, але й не протилежні. Вони утворюють єдність. Психіка виступає як внутрішній, ідеальний план діяльності. Психічні моделі дійсності дають можливість орієнтуватись у навколишньому середовищі на всіх рівнях детермінації - організму, індивіда й особистості, забезпечуючи життєдіяльність, засвоєння і продукування суспільного досвіду. 

У принципі розвитку психіки об'єктивно виявляються й реалізуються детермінація поведінки, зв'язок психіки та діяльності.

За системно-структурним принципом психіка є складною системою взаємопов'язаних елементів, таких як пам'ять, воля, мислення, уява та інші, котрі розглядаються як складові елементи цілого. 

Принципи психології відкривають можливість наукового вивчення психіки за умови використання спеціальних методів пізнання та формування складної психічної реальності.